Теорема Штольца

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

У математиці, теорема Штольца—Цезаро це критерій для доведення збіжності послідовності. Теорема названа на честь математиків Отто Штольца і Ернесто Цезаро[en], які вперше сформулювали її та довели.

Теорему Штольца-Цезаро можна розглядати, як узагальнення сум Цезаро[en], а також як правило Лопіталя для послідовностей.

Формулювання теореми для випадку [ред. | ред. код]

Нехай і дві послідовності дійсних чисел. Вважаючи, що строго монотонна і розбіжна послідовність (тобто строго зростаюча і прямує до , або строго спадаюча і прямує до ) і існує наступна границя:

Тоді

Формулювання теореми для випадку [ред. | ред. код]

Нехай і дві послідовності дійсних чисел, причому та та строго монотонна. Якщо

то[1]

Доведення[ред. | ред. код]

Доведення теореми для випадку [ред. | ред. код]

Випадок 1: Нехай строго зростаюча і розбіжна до , . За припущенням маємо, що для всіх існує таке, що

тобто

Оскільки строго зростаюча, , то виконується нерівність

.

Далі зауважимо, що

таким чином, застосовуючи вищезазначену нерівність до кожного з доданків у квадратних дужках, отримуємо

Тепер, оскільки при , то існує таке, що для всіх , і можемо поділити обидві нерівності на для всіх

Дві послідовності (які визначені лише для оскільки має існувати таке, що )

нескінченно малі оскільки а чисельник — це стала. Отже, для всіх існує , таке, що

Таким чином,

що завершує доведення. Випадок, коли послідовність строго спадна і розбіжна до , розглядається аналогічно.

Випадок 2: Нехай — строго зростаюча і розбіжна, . Продовжуючи, як і раніше, для всіх для яких існує таких, що

Знову ж таки, застосовуючи вищезазначену нерівність до кожного з доданків всередині квадратних дужок, отримуємо

і

Послідовність визначена як

нескінченно мала, таким чином,

Комбінуючи цю нерівність з попередньою, робимо висновок, що

Так само доводяться випадки, коли строго зростаюча або спадаюча і прямує до або відповідно .

Доведення теореми для випадку [ред. | ред. код]

Випадок 1: спочатку розглядаємо випадок коли і строго зростаюча. Цього разу, для кожного , можемо записати

і

Дві послідовності

є наскінченно малими за припущенням , тому для всіх існують такі що

Отже, вибираючи відповідним чином (тобто, переходячи до границі відносно ) отримуємо

що і завершує доведення.

Випадок 2: вважаємо, що і строго зростаюча. Для всіх існує таке що для всіх

Тоді для кожного

Послідовність

збігається до (для фіксованого ), тому

і, вибираючи зручне для нас завершуємо доведення

Приклади та застосування[ред. | ред. код]

Ця теорема для випадку має декілька наслідків, які корисно використовувати для обчислення границь.

Середнє арифметичне[ред. | ред. код]

Нехай — послідовність дійсних чисел, яка збігається до . Розглянемо послідовності

,

тоді строго зростає і прямує до . Тепер обчислюємо

,

тоді

Якщо для послідовністі дійсних чисел існує границя

то

Середнє геометричне[ред. | ред. код]

Нехай — послідовність додатних дійсних чисел, яка прямує до і визначена як

Знову обчислимо

де використано неперервність логарифмічної функції. Таким чином,

оскільки логарифм неперервний і ін'єктивний, то можна зробити висновок, що

.

Якщо задано послідовність (строго) додатних чисел і існує границя (скінченна або нескінченна)

,

тоді

Нехай задано послідовність і потрібно обчислити

Поклавши and отримаємо

та застосувавши вищезазначену властивість, маємо

Ця форма, як правило, є найбільш корисною для обчислення границь:

Якщо дана послідовність (строго) додатних чисел і існує границя  (скінченна або нескінченна)

тоді

Приклади[ред. | ред. код]

Приклад 1[ред. | ред. код]

Приклад 2[ред. | ред. код]

Використали, що можна представити у вигляді границі послідовності.

Приклад 3[ред. | ред. код]

Зауважимо, що

тоді

Приклад 4[ред. | ред. код]

Розглянемо послідовність

.

Перепишемо її у вигляді

послідовність обмежена (і знакопереміжна), у той час як

Це випливає з добре відомої границі, тому що ; тоді

Історія[ред. | ред. код]

Випадок був сформульований і доведений на сторінках 173—175 книжки Штольца 1885 року, а також на 54 сторінці статті Цезаро 1888 року.

Вона з'явилась як задача 70 в Pólya and Szegő (1925).

Загальна форма[ред. | ред. код]

Твердження[ред. | ред. код]

Загальне формулювання теореми Штольца—Цезаро наступне:[2] якщо і дві послідовності, причому монотонна і необмежена, тоді

Доведення[ред. | ред. код]

Замість того щоб доводити попереднє твердження, доведемо трохи інше; спочатку введемо позначення: нехай будь-яка послідовність, тоді її часткова сума матиме вигляд . Еквівалентним твердженням, яке доведемо, є:

Нехай будь-які послідовності дійсних чисел такі, що

  • ,
  • ,

тоді

Доведення еквівалентного твердження[ред. | ред. код]

Спочатку відмітимо, що:

  • за означенням верхньої та нижньої границь;
  • виконується тоді і тільки тоді, коли because тому що .

Тоді достатньо показати, що . Якщо то можемо припустити (він може бути як скінченним, так і).За означенням ,для всіх існує таке натуральне число що

Використаємо цю нерівність щоб записати

Так як , то також маємо і можемо поділити на щоб отримати

Так як при , о послідовність

і отримаємо

За означенням точної верхньої границі, це означає, що

що й треба було довести.

Доведення початкового твердження[ред. | ред. код]

Тепер візьмемо такі як у загальному формулюванні теореми Штольца-Цезаро і визначимо

Так як строго монотонна (можна припустити, що вона строго зростаюча), для всіх оскільки тоТаким чином, можемо застосувати щойно доведену теорему для (і для їх часткових сум )

отримали те, що і треба було довести.

Література[ред. | ред. код]

  • Mureşan, Marian (2008), A Concrete Approach to Classical Analysis, Berlin: Springer, с. 85—88, ISBN 978-0-387-78932-3, архів оригіналу за 5 липня 2020, процитовано 6 травня 2021.
  • Vorlesungen über allgemeine Arithmetik: nach den Neueren Ansichten, Leipzig: Teubners, 1885, с. 173—175.
  • Sur la convergence des séries, Series 3, т. 7, с. 49—59.
  • Pólya, George; Szegő, Gábor (1925), Aufgaben und Lehrsätze aus der Analysis, т. I, Berlin: Springer.
  • A. D. R. Choudary, Constantin Niculescu: Real Analysis on Intervals. Springer, 2014, ISBN 9788132221487, pp. 59-62 [Архівовано 6 травня 2021 у Wayback Machine.]
  • J. Marshall Ash, Allan Berele, Stefan Catoiu: Plausible and Genuine Extensions of L’Hospital's Rule. Mathematics Magazine, Vol. 85, No. 1 (February 2012), pp. 52–60 (JSTOR [Архівовано 6 травня 2021 у Wayback Machine.])

Зовнішні лінки[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Choudary, A. D. R.; Niculescu, Constantin (2014). Real Analysis on Intervals (англ.). Springer India. с. 59—60. ISBN 978-81-322-2147-0. Архів оригіналу за 6 травня 2021. Процитовано 6 травня 2021.
  2. l'Hôpital's rule and Stolz-Cesàro theorem at imomath.com. Архів оригіналу за 6 травня 2021. Процитовано 6 травня 2021.


Див. також[ред. | ред. код]

Збіжний ряд

Границя послідовності

Диференціальне числення