Теореми Хінчина

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Теореми Хінчина — твердження в теорії ймовірностей. О. Я. Хінчину належать дві основні теореми, які відносяться до арифметики ймовірнісних розподілів на дійсній прямій. Розподіл називається дільником розподілу , якщо для деякого розподілу . Невироджений розподіл , який не має інших дільників крім вироджених та зсувів , називається таким, що не розкладається.

Формулювання теорем[ред. | ред. код]

Перша теорема Хінчина[ред. | ред. код]

Будь-який розподіл є скінченною чи зліченною згорткою розподілів таких, які не розкладаються, і розподілу, який не має таких дільників, які не розкладаються.

Друга теорема Хінчина[ред. | ред. код]

Будь-який , який не має дільників, які не розкладаються, є нескінченно подільним.

Коментар[ред. | ред. код]

Дотримуючись Ю. В. Линника, клас розподілів, які не мають дільників, які не розкладаються, позначають через . Згідно з теоремами Крамера, Райкова та Линника, класу належать, відповідно, нормальні розподіли, розподіли Пуассона та їх згортки. Основна задача арифметики ймовірнісних розподілів на дійсній прямій полягає в опису класу Линника .

Література[ред. | ред. код]

  • А. Я. Хинчин. Об арифметике законов распределения. Бюлл. МГУ, A1, 1, (1937), 6-17.
  • Линник Ю. В., Островский И. В. Разложения случайных величин и векторов. — М.: Наука, 1972.