Теорія архітектури
![]() | Було запропоновано приєднати статтю Архітектурознавство до цієї статті або розділу, але, можливо, це варто додатково обговорити. Пропозиція з листопада 2022. |
Теорія архітектури - наука про природу і специфіку архітектури і про її загальні закономірності.
Теорія архітектури охоплює розробку фундаментальних проблем архітектури:
- її соціальних і соціально-функціональних аспектів, формо- і стилеутворення, семантики, естетики та художньої образності, а також конструктивно-технічної, економічної, соціально-культурної та екологічної обумовленості архітектурної діяльності, етнокультурних і регіональних особливостей, збереження історико-культурних цінностей, архітектурної спадщини, взаємин традицій і новаторства, творчого освоєння історичного досвіду;
- виявлення і вивчення пам'яток архітектури і містобудування, закономірностей і особливостей процесу розвитку професійної майстерності з давніх часів до сучасності, ролі і місця архітектури певної країни в світовому архітектурному процесі творчості майстрів архітектури.
Предмет теорії архітектури[ред. | ред. код]
Теорія архітектури розглядає архітектуру як мистецтво проектувати і будувати будівлі і споруди, створювати матеріально організоване середовище. Разом з тим вивченням архітектури займаються й інші науки, наприклад, історія архітектури, філософія, соціологія, культурологія, естетика. Кожна з них вивчає архітектуру під певним кутом зору, розглядає лише ту чи іншу її сторону, аспект. Основа предмета теорії архітектури - загальні закономірності виникнення, розвитку і функціонування архітектури як мистецтва, її сутність, зміст і форми. Також в предмет теорії архітектури входить система основних понять (категорій).
Метод теорії архітектури[ред. | ред. код]
Під методом науки розуміється сукупність прийомів, засобів, принципів і правил, за допомогою яких осягається предмет, отримуються нові знання. Всі методи теорії архітектури в залежності від ступеню їх поширеності можна привести в наступну систему.
- Загальні методи - це філософські, світоглядні підходи, які виражають найбільш універсальні принципи мислення. Серед загальних виділяють метафізику і діалектику (матеріалістичну й ідеалістичну).
- Загальнонаукові методи - це прийоми, які не охоплюють всього наукового пізнання, а застосовуються лише на окремих його етапах, на відміну від загальних методів. До числа загальнонаукових методів відносять аналіз, синтез, системний і функціональний підходи, метод соціального експерименту.
- Спеціальнонаукові методи - це прийоми, які виступають наслідком засвоєння теорією архітектури наукових досягнень конкретних (спеціальних) технічних, природничих і гуманітарних наук. До них відносять конкретно-соціологічний, статистичний, кібернетичний, математичний тощо.
Співвідношення теорії архітектури й історії архітектури[ред. | ред. код]
Взаємозв'язок і взаємодія теорії архітектури й історії архітектури проявляються, зокрема, в тому, що при проведенні теоретичних досліджень неможливо обійтися без конкретного історичного матеріалу, без знання основних історичних подій і процесів, без розуміння того, що процес розвитку архітектури вивчається в рамках історії архітектури під іншим кутом зору і в хронологічному порядку. У той же час цей взаємозв'язок і взаємодія полягають в тому, що історія архітектури в процесі пізнання не може часто обійтися без висновків і узагальнень, зроблених в рамках теорії архітектури.
Категорії архітектури[ред. | ред. код]
- Композиція (як дія, процес) - творення, складання, розробка.
- Архітектурна композиція - таке розташування частин і форм будівлі або комплексу і співвідношення їх між собою і з цілим, яке:
- визначається в першу чергу різноманітним вмістом архітектури, а також навколишніми умовами;
- будується за законами науки і мистецтва;
- слугує цілям створення реалістичного твору, що відповідає одночасно функціональним, техніко-економічним й ідейно-естетичним вимогам;
- відрізняється гармонійністю, органічною єдністю, узгодженістю частин і цілого у всіх їх зв'язках і взаєминах.
- Функція - призначення приміщення, будівлі, простору, що відбивається в більшій чи меншій мірі на його формі.
- Форма:
- Форма (філософія) - поняття, яке визначається співвідносно до понять змісту і матерії;
- Форма (предмета) - взаємне розташування меж (контурів) предмета.
- Структура - внутрішня будова предмета, прихована зовнішньою формою. Внутрішній устрій пов'язаний з категоріями цілого і його частин.
- Конструкція - інженерне рішення архітектурного об'єкта щодо структури, плану і взаємного розташування.
- Архітектоніка (тектоніка) - вираження в архітектурній формі принципу роботи конструкції.
- Середовище
- Об'єм - замкнута, цільна одиниця середовища, яка сприймається ззовні.
- Простір - частина середовища, що сприймається зсередини.
- Архетип - первісна модель, вперше сформований споконвічний тип.
- Симетрія - в широкому сенсі - незмінність за будь-яких змін.
- Асиметрія - відсутність або порушення симетрії.
- Пропорційність - співмірність, певне співвідношення окремих частин предмета між собою. В античності ґрунтувалося на понятті золотого перетину.
- Масштабність (відповідність) - відношення розмірів елементів архітектурної форми до розмірів людини.
- Масштаб - відношення розмірів елементів архітектурної форми до розмірів цілого архітектурного об'єкта, а також відношення розмірів об'єкта до елементів навколишнього середовища.
- Метр - рівномірне повторення одного або декількох елементів.
- Ритм - нерівномірне, але закономірне повторення одного або декількох елементів.
- Модуль - попередньо задана величина, розмір, кратним якому приймаються інші розміри під час розробки проекту будівлі або під час оцінки вже існуючої.
Розділи загальної теорії архітектури[ред. | ред. код]
Теорія архітектурної композиції[ред. | ред. код]
Наука, що займається вивченням елементів і засобів архітектурної композиції, прийомів, принципів і закономірностей її побудови, носить назву теорії архітектурної композиції і складає частину загальної теорії архітектури.
-
Дім Міла. Арх. Антоні Гауді
-
Дім на вул. Моховій у Москві. Арх. І. В. Жолтовський]
-
Концертна зала «Фінляндія» в Гельсінкі. Арх. Алвар Аалто
-
Дім Ешерик. Арх. ЛуЇс Кан
-
Національна Галерея, Лондон. Арх. Роберт Вентурі
Див. також[ред. | ред. код]
- Архітектура
- Історія архітектури
- Архітектор
- Мистецтво
- Містобудування
- Дизайн
- Архітектурна композиція
- Архітектурознавство
- Академія архітектури України
- Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури
Примітки[ред. | ред. код]
Література[ред. | ред. код]
- Некрасов А.И. Теория Архитектуры. - М.: Стройиздат, 1994. - 480 с. ISBN 5-274-01219-1