Піраміда потреб Абрагама Маслоу

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Піраміда потреб Абрагама Маслоу — ієрархічна система потреб людини, складена американським психологом Абрагамом Маслоу (англ. Abraham Maslow).

Хоча на зображеннях теорію, зазвичай показують у вигляді піраміди, сам Маслоу ніколи не створював піраміди, яка б представляла підпорядкованість потреб.[1][2]

Розташування людських потреб за значущістю, є психологічним задумом, а також знаряддям оцінки — зокрема в освіті, охороні здоров’я та соціальній роботі.[3] Підпорядкованість залишається поширеною структурою в соціологічних дослідженнях, зокрема в підготовці менеджменту[4] та вищій освіті.[5]

Попри те, що ієрархія потреб Маслоу широко використовується та досліджується, їй не вистачає переконливих підтверджувальних доказів, і вірогідність теорії залишається запереченою в академічних колах,[6][7][8][9] наприклад критикується індивідуалізм у теорії, та відсутність врахування регіональних відмінностей у культурах і наявності ресурсів.

Зміст теорії[ред. | ред. код]

Піраміда Маслоу

У 1943 р. психолог Абрахам Маслоу, досліджуючи чинники, які впливають на поведінку, розбив їх на п'ять категорій і розташував їх у визначеній ієрархії. В основі цієї ієрархії лежали найбільш насущні потреби (їжа, вода, житло), а на вершині — більш високі особистісні запити (визнання, самовираження). Коли потреби найнижчого рівня задоволені хоча б частково, людина починає рухатися до задоволення потреб іншого і не обов'язково наступного рівня ієрархії.

Усе, що необхідно для підтримки життя, — їжа, одяг, житло — об'єднується у перелік фізіологічних потреб. Перш ніж людина зможе переслідувати якісь іншу мету, їй треба задовольнити ці основні потреби. В умовах «золотого мільярда» більшість людей, що працюють і одержують зарплату, цілком спроможні задовольнити свої фізіологічні потреби, через це запити вищих рівнів стають усе значнішим спонукальним чинником. Наприклад, коли людина має достатню кількість предметів першої потреби, з її боку буде зрозумілим застрахуватися від можливих втрат. Така потреба в безпеці і подібні їй, можуть бути задоволені завдяки достатньо високій заробітній платі, що дозволяла би робити заощадження, а також через системи медичного і соціального страхування і програми пенсійного забезпечення та гарантії зайнятості.

Вище від потреби в безпеці розташоване, за Маслоу, бажання людей спілкуватися між собою, кохати та бути коханими, відчувати приналежність до колективу. Як показали дослідження Ґоторна, ці соціальні потреби можуть бути для працівників важливіші за фінансові досягнення. Люди також хочуть визнання — їм потрібне відчуття цінності своєї особистості як невід'ємної частини єдиного цілого. Вони потребують поваги, заснованої на досягненнях у змаганні з іншими людьми. Всі ці бажання тісно пов'язані зі статусністю особи, що означає «вагу» або «важливість» людини в очах оточення. Можливість задоволення таких потреб може бути потужним заохоченням.

Маслоу визначив потребу в самовираженні як «бажання стати більшим, ніж ти є, стати всім, на що ти спроможний». Ця потреба найвищого порядку, і задовольнити її складніше за все. Люди, що досягають цього рівня, працюють не просто заради грошей або заради справляння враження на інших, але тому, що усвідомлюють значущість своєї роботи і відчувають задоволення від самого її процесу.

Ієрархія Маслоу — дуже зручний засіб класифікації людських потреб, проте було би помилкою сприймати її як якусь жорстку схему. Зовсім не обов'язково, щоби потреби кожного рівня були цілком задоволені (а іноді це і неможливо), перед тим, як у людини з'являться більш «високі» спонуки. Насправді кожної певної миті, людиною рухає цілий набір потреб.

Піраміда потреб Маслоу[ред. | ред. код]

Маслоу, створюючи у 1940-х рр. свою теорію мотивацій, намагався пояснити, чому в різний час у людей виникають різні потреби. Він вважав, що потреби людини мають підпорядковану структуру з 5-и рівнів.

У кожну певну мить часу людина буде прагнути до задоволення тієї потреби, що для неї є важливішою або найбільш бажаною.

  • Фізіологічні потреби (потреби найнижчого рівня) є необхідними для виживання. Вони охоплюють потребу в їжі, воді, захисті, відпочинку, сексуальні потреби.
  • Потреби в безпеці стосуються потреб в захисті від фізичних і психологічних небезпек з боку навколишнього світу і впевненість у тому, що фізіологічні потреби будуть задовольнятися в майбутньому (покупка страхового поліса або пошук надійної роботи з гарними сподіваннями на пенсію).
  • Соціальні потреби (потреби в приналежності, дружбі, любові) передбачають відчуття приналежності до чого-небудь або кого-небудь, підтримки.
  • Потреби в поважанні — маються на увазі потреби в особистих досягненнях, компетентності, повазі з боку оточення, визнанні.
  • Потреби в самовираженні, самореалізації — потреби у здійсненні своїх потенційних можливостей та зростанні як особистості.

Спочатку люди прагнуть задовольнити потреби нижчого рівня, потім можуть думати про задоволення наступної за важливістю потреби. Основна вада теорії Маслоу зводиться до того, що їй не вдалося врахувати індивідуальні відмінності людей. Виходячи з минулого досвіду, одна людина може бути найбільше зацікавлена у самовираженні, натомість поведінка іншої буде передусім визначатися потребою у визнанні чи соціальними потребами.

Маслоу вважає, що психічні (фізіологічні) потреби середнього громадянина задовольняються на 85 %, екзистенційні — на 70, соціальні — на 50, престижні — на 40, самовираження — на 10 %. Статистика говорить, що тільки один-два відсотки людей прагне до вершини піраміди А. Маслоу.

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Маслоу А. Мотивация и личность / пер. А. М. Татлыбаевой ; терминолог. правка В. Данченка. — К. : PSYLIB, 2004.(рос.)
  • Дмитриченко Л. И., Чунихина Т. С., Дмитриченко Л. А., Химченко А. Н. Корпорация в системе общественного производства : монография. — Донецк : ООО «Східний видавничий дім», 2010. — 220 с.(рос.)

Посилання[ред. | ред. код]

  1. Bridgman, Todd; Cummings, Stephen; Ballard, John A. (2017-08). Triangulating Maslow's Hierarchy of Needs: The Construction of Management Studies' Famous Pyramid. Academy of Management Proceedings 2017 (1). с. 14177. ISSN 0065-0668. doi:10.5465/ambpp.2017.14177abstract. Процитовано 24 серпня 2022. 
  2. Bridgman, Todd; Cummings, Stephen; Ballard, John (2019-03). Who Built Maslow’s Pyramid? A History of the Creation of Management Studies’ Most Famous Symbol and Its Implications for Management Education. Academy of Management Learning & Education 18 (1). с. 81–98. ISSN 1537-260X. doi:10.5465/amle.2017.0351. Процитовано 24 серпня 2022. 
  3. Bowen, Bob (9 червня 2020). The Matrix of Human Needs: Reframing Maslow's Hierarchy of Needs. dx.doi.org. Процитовано 24 серпня 2022. 
  4. Doucet, Lyse Marie, (born 24 Dec. 1958), presenter and correspondent, since 1999, and Chief International Correspondent, since 2012, BBC World News TV and BBC World Service Radio. Who's Who (Oxford University Press). 1 грудня 2009. Процитовано 24 серпня 2022. 
  5. Freitas, Frances Anne; Leonard, Lora J. (2011-01). Maslow's hierarchy of needs and student academic success. Teaching and Learning in Nursing 6 (1). с. 9–13. ISSN 1557-3087. doi:10.1016/j.teln.2010.07.004. Процитовано 24 серпня 2022. 
  6. Lester, David (2013-08). Measuring Maslow's Hierarchy of Needs. Psychological Reports 113 (1). с. 15–17. ISSN 0033-2941. doi:10.2466/02.20.pr0.113x16z1. Процитовано 24 серпня 2022. 
  7. Fallatah, Rodwan Hashim Mohammed; Syed, Jawad (30 листопада 2017). A Critical Review of Maslow’s Hierarchy of Needs. Employee Motivation in Saudi Arabia. Cham: Springer International Publishing. с. 19–59. ISBN 978-3-319-67740-8. 
  8. Geronimus, Dennis (24 квітня 2013). The Renaissance Portrait from Donatello to Bellini (Gesichter der Renaissance: Meisterwerke italienische Portrait-Kunst), (Berlin, Bode-Museum, 25 August-20 November 2011, and New York, The Metropolitan Museum of Art, 21 December 2011-18 March 2012) edite. Renaissance Studies 28 (1). с. 147–159. ISSN 0269-1213. doi:10.1111/rest.12010. Процитовано 24 серпня 2022. 
  9. Tay, Louis; Diener, Ed (2011). Needs and subjective well-being around the world.. Journal of Personality and Social Psychology 101 (2). с. 354–365. ISSN 1939-1315. doi:10.1037/a0023779. Процитовано 24 серпня 2022.