Теперик Андрій Сергійович
| Андрій Теперик | |
|---|---|
 Старший солдат | |
 | |
| Загальна інформація | |
| Народження |
30 січня 1997 Мартове, Печенізький район, Харківська область, Україна |
| Смерть |
10 квітня 2021 (24 роки) Золоте, Гірська міська територіальна громада, Сєвєродонецький район, Луганська область, Україна (вогнепальне поранення) |
| Поховання | Мартове |
| Громадянство |
 Україна |
| Псевдо | Беба |
| Військова служба | |
| Роки служби | 2017—2021 |
| Приналежність |
Україна |
| Вид ЗС |
 Сухопутні війська |
| Рід військ |
 Механізовані війська |
| Формування | |
| Війни / битви | Війна на сході України |
| Нагороди та відзнаки | |
 | |
Андрі́й Сергі́йович Тепе́рик (30 січня 1997 року, с. Мартове, Печенізький район, Харківська область — 10 квітня 2021 року, сел. Золоте-3, Сєвєродонецький район, Луганська область) — старший солдат, стрілець-снайпер 1-го механізованого взводу 2-ї механізованої роти 1-го механізованого батальйону 92-ї окремої механізованої бригади імені кошового отамана Івана Сірка Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Із життєпису[ред. | ред. код]
Здобув фах плиточника в ліцеї будівельних технологій. Дідусь був військовим, дядько — від початку війни на фронті. Військовий вишкіл проходив у навчальному центрі «Десна», після чого уклав трирічний контракт із збройними силами.
Учасник Антитерористичної операції та Операції об'єднаних сил на території Донецької та Луганської областей з 2017 року. Другий контракт підписав у 2020 році.
Загинув 10 квітня 2021 року, близько 23 години, біля селища Золоте-3, під час ворожого снайперського обстрілу позицій Збройних сил України.
Похований 14 квітня у рідному Мартовому[1]. Залишились батьки та малолітня сестра.
Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]
- Указом Президента України № 202/2021 від 20 травня 2021 року «за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України» — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[2].
Див. також[ред. | ред. код]
- 92-га окрема механізована бригада (Україна)
- Втрати 92-ї окремої механізованої бригади
- Втрати силових структур внаслідок російського вторгнення в Україну (з січня 2021 року)
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ У Харківській області поховали бійця 92 бригади, який загинув на Донбасі. https://2day.kh.ua/. Архів оригіналу за 26 травня 2021. Процитовано 26 травня 2021.
- ↑ Указ Президента України №202/2021 «Про відзначення державними нагородами України». https://www.president.gov.ua/. Архів оригіналу за 22 травня 2021. Процитовано 26 травня 2021.
Джерела[ред. | ред. код]
- 14 загиблих героїв квітня 2021-го — їхні обличчя та історії [Архівовано 27 травня 2021 у Wayback Machine.]
- Загиблі герої квітня. Хто вони [Архівовано 22 травня 2021 у Wayback Machine.]
- Загиблі герої квітня 2021: найбільші бойові втрати за два роки [Архівовано 22 травня 2021 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |