Тепер я йду у дику далечінь

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тепер я йду у дику далечіньPicto infobox cinema.png
Into the Wild
Into-the-wild.jpg
Жанр пригодницький
драма
біографічний
Режисер Шон Пенн
Продюсер Девід Блокер, Френк Гілдебранд, Джон Дж. Келлі, Шон Пенн
Сценарист Шон Пенн, Джон Кракауер
На основі У дикій глушині (книга)
У головних
ролях
Еміль Гірш, Марсія Ґей Гарден, Вільям Герт, Джена Малоун, Кетрін Кінер, Вінс Вон, Крістен Стюарт, Гел Голбрук, Ден Берч
Оператор Ерік Готьє
Композитор Майкл Брук, Едді Веддер, Кейкі Кінг
Кінокомпанія Paramount Vantage
Дистриб'ютор UIP-Dunafilmd
Тривалість 148 хв
Мова англійська
Країна США США
Рік 2007
Дата виходу США США: 21 вересня 2007
Кошторис 15 000 000 $
Касові збори 56 255 142 $
IMDb ID 0758758
intothewild.com
Q: Тепер я йду у дику далечінь у Вікіцитатах

«Тепер я йду у дику далечінь» (англ. Into the Wild) — пригодницький фільм режисера Шона Пена, що базується на книзі Джона Кракауера «У дикій глушині», яка, в свою чергу, базується на щоденнику та розповідях родичів та знайомих Крістофера Мак-Кендлесса, про його подорожі на початку 1990-х років територією Північної Америки. Фільм був вперше представлений на Римському міжнародному кінофестивалі. На 6 липня 2020 року фільм займав 210-у позицію у списку 250 найкращих фільмів за версією IMDb.

Сюжет[ред. | ред. код]

Фільм розповідає реальну історію мандрівника Крістофера Мак-Кендлесса, юнака з вельми забезпеченої сім'ї, який, відкинувши матеріальні цінності сучасного суспільства, роздав всі свої гроші на доброчинність, а сам зробився волоцюгою. Впродовж двох років з 1990 по 1992 рік під ім'ям Олександр Суперволоцюга він мандрував Штатами і Мексикою, підпрацьовував на випадкових роботах, поки, нарешті, не опинився на Алясці. Тут він зробив останній акт самозречення, оселившись у суворій пустельній місцевості в старому шкільному автобусі, де його знайшли через 2 тижні після того, як він помер від отруєння та виснаження.

Цікаві факти[ред. | ред. код]

  • Щоб виконати головну роль у фільмі, Еміль Гірш втратив 16 кг своєї ваги.
  • Коли Шон Пенн вперше загорівся бажанням зробити цей фільм (а це сталося відразу як тільки він прочитав книгу Джона Кракауера, що вийшла в 1996 році), в ролі Мак-Кендлесса він бачив Леонардо ДіКапріо, а в ролі Рона Франца — Марлона Брандо.
  • Фільм повністю знятий на реальних локаціях, тобто там, де жив і страждав Мак-Кендлесс. Знімальній групі доводилося їздити на Аляску чотири рази, щоб захопити всі пори року.
  • За словами самого Шона Пена, він йшов до знімань цього фільму майже десять років. Книгу Крекауера він прочитав за одну ніч в 1996 році, після чого негайно приступив до переговорів з батьками Мак-Кендлісса про її екранізацію. Однак, коли все вже було готове до зніммань, батьки відмовилися.
  • Це перша картина режисера Шона Пенна, де не зіграла його тодішня дружина Робін Райт.
  • Лось, якого у фільмі вбив Крістофер, насправді був знайдений мертвим на Алясці.
  • Дейві Чейз прослуховувалась на роль Трейсі, але не отримала її.
  • 19 червня 2020 року влада штату Аляска прибрали автобус із фільму, який перебував у віддаленому лісистому районі. За словами чиновників, пам'ятка становить смертельну небезпеку для туристів: багато шанувальників кінокартини, які вирішили дістатися культового автобуса, загинули або зазнали поранення.[1]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]