Тепер я йду у дику далечінь

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тепер я йду у дику далечінь
Into the Wild
Жанр пригодницький
драма
біографічний
Режисер Шон Пенн
Продюсер Девід Блокер, Френк Гілдебранд, Джон Дж. Келлі, Шон Пенн
Сценарист Шон Пенн, Джон Кракавер
На основі У дикій глушині (книга)
У головних
ролях
Еміль Гірш, Марсія Ґей Гарден, Вільям Герт, Джена Малоун, Кетрін Кінер, Вінс Вон, Крістен Стюарт, Гел Голбрук, Ден Берч
Оператор Ерік Готьє
Композитор Майкл Брук, Едді Веддер, Кейкі Кінг
Художник Derek R. Hilld
Кінокомпанія Paramount Vantage
Дистриб'ютор UIP-Dunafilmd і Netflix
Тривалість 148 хв
Мова англійська
Країна США США
Рік 2007
Дата виходу США США: 21 вересня 2007
Кошторис 15 000 000 $
Касові збори 56 255 142 $
IMDb ID 0758758
CMNS: Тепер я йду у дику далечінь у Вікісховищі
Q: Тепер я йду у дику далечінь у Вікіцитатах

«Тепер я йду у дику далечінь» (англ. Into the Wild) — пригодницький фільм режисера Шона Пенна, що базується на книзі Джона Кракавера «У дикій глушині», яка, своєю чергою, базується на щоденнику та розповідях родичів та знайомих Крістофера Маккендлесса, про його подорожі на початку 1990-х років територією Північної Америки. Фільм був уперше представлений на Римському міжнародному кінофестивалі. На 5 вересня 2021 року фільм займав 232-ту позицію у списку 250 кращих фільмів за версією IMDb.

Сюжет[ред. | ред. код]

Фільм розповідає реальну історію про мандрівника Крістофера Маккендлесса, юнака з вельми забезпеченої сім'ї, який, відкинувши матеріальні цінності сучасного суспільства, роздав усі свої гроші на благодійність, а сам став волоцюгою. Впродовж двох років з 1990 по 1992 рік під ім'ям Олександр Суперволоцюга він мандрував Штатами і Мексикою, підпрацьовував на випадкових роботах, поки, нарешті, не опинився на Алясці. Тут він зробив останній акт самозречення, оселившись у суворій пустельній місцевості в старому шкільному автобусі.

Цікаві факти[ред. | ред. код]

  • Аби виконати головну роль у фільмі, Еміль Гірш схуднув на 16 кг.
  • Коли Шон Пенн вперше загорівся бажанням зробити цей фільм (а це сталося відразу як тільки він прочитав книгу Джона Кракавера, що вийшла у 1996 році), у ролі Маккендлесса він бачив Леонардо ДіКапріо, а у ролі Рона Франца — Марлона Брандо.
  • Фільм повністю знятий саме там, де жив і страждав Маккендлесс. Знімальній групі довелося їздити на Аляску чотири рази, аби захопити всі пори року.
  • За словами самого Шона Пена, він йшов до знімання цього фільму майже десять років. Книгу Крекавера він прочитав за одну ніч у 1996 році, після чого негайно розпочав переговори з батьками Маккендлісса про її екранізацію. Однак, коли все вже було готове до фільмування, батьки відмовилися.
  • Це перша картина режисера Шона Пенна, де не зіграла його тодішня дружина Робін Райт.
  • Лось, якого у фільмі вбив Крістофер, насправді був знайдений мертвим на Алясці.
  • Дейві Чейз прослуховувалась на роль Трейсі, але не отримала її.
  • 19 червня 2020 року влада штату Аляска прибрала знятий у фільмі автобус, що перебував у віддаленому лісистому районі. За словами чиновників, пам'ятка становила смертельну небезпеку для туристів: чимало шанувальників кінокартини, які вирішили дістатися до культового автобуса, загинули або зазнали поранення.[1]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Повідомлення департаменту природних ресурсів штату Аляска. Архів оригіналу за 21 червня 2020. Процитовано 21 червня 2020. 

Посилання[ред. | ред. код]