Тепловідвідна свердловина

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Тепловідвідна свердловина — при підземній газифікації вугілля — свердловина для передачі теплової енергії підземного газогенератора з використанням рідинного теплоносія (перегрітої води).

Конструктивно тепловідвідна свердловина розташовується в підошві вугільного пласта, що відпрацьовується (газифікується), і оснащується герметичним трубним поставом, по якому рухається рідинний теплоносій. Важливою технологічною характеристикою тепловідвідних свердловин є розмір ділянки продуктивного теплообміну, який визначається довжиною високотемпературної зони (Т ≥ 300 °C) поблизу вогневого вибою, де відбувається основний теплообмін.

У роботах Заєва В. В.[1] показано, що з однієї тепловідвідної свердловини за 300 днів можна отримати від 4 до 8 млн кВт·год. електроенергії. Якщо в енергетичному блоці нараховується 22 свердловини, то одержувана електроенергія відповідає показникам сучасної електростанції.

Література[ред. | ред. код]

  • Гайко Г. И. Утилизация тепловой энергии при подземной термохимической переработке угольных пластов: Монография / Г. И. Гайко, В. В. Заев, П. Н. Шульгин. — Алчевск: ДонГТУ, 2012. — 141 с.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Заев В. В. Физическое моделирование процесса теплообмена в подземном газогенераторе / В. В. Заев // Сборник научных трудов Донбасского государственного технического университета. Вып. 37 — Алчевск: ДонГТУ, 2012. — С. 94 — 101.