Теплоносій

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Теплоносі́й — речовина, що переносить теплоту від тіла нагрітого у більшій мірі до тіла менш нагрітого.

Види теплоносіїв[ред.ред. код]

Розрізняють:

  • холодоагенти — теплоносії агрегатний стан яких в процесі перенесення теплоти змінюється, тобто переноситься теплота фазового переходу, а їхня температура залишається сталою (наприклад, киплячі рідини, пара, що конденсується);
  • теплоносії (холодоносії), що їхній агрегатний стан залишається незмінним а у процесі роботи знижується або підвищується їх температура (некиплячі рідини, перегріта пара тощо).

Найпоширенішими теплоносіями є топкові (димові) та інші гази, вода і водні розчини етиленгліколю і пропіленгліколю з модифікувальними присадками (антифриз), оливи, розчини солей, водяна пара, метали у рідкому стані (калій, натрій, ртуть), аерозолі сипких матеріалів, фреони тощо.

Основні характеристики теплоносіїв[ред.ред. код]

Теплоносії для тих чи інших теплообмінників підбираються за наступними параметрами:

Застосування[ред.ред. код]

Теплоносії застосовують у системах теплопостачання, опалення, охолодження, вентиляції, сонячних колекторах, в сушильних та інших технологічних апаратах, ядерних реакторах (в них теплоносій часто служить і сповільнювачем нейтронів).

Див. також[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

  • Плановский А. Н. Процессы и аппараты химической технологии / А. Н. Плановский, В. М. Рамм, С. З. Каган. — М.: Химия, 1967. — 847 с.
  • Петухов Б. С., Генин Л. Г., Ковалев С. А. Теплообмен в ядерных энергетических установках, — М.: Энергоатомиздат, 1986. — 470 с.
  • Делайе Дж., Гио М., Ритмюллер М. Теплообмен и гидродинамика в атомной и тепловой энергетике. /Пер. с англ. Под ред. П. Л. Кириллова. — М.: Энегоатомиздат, 1984. — 422 с.
  • Чечеткин А. В. Высокотемпературные теплоносители. Изд. 3-е перераб и доп. — М.: Энергия, 1971. — 496 с.

Посилання[ред.ред. код]