Тепінг

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Tapping guitar.jpg

Теппінгангл. tapping — постукування) — техніка гри на струнному інструменті, коли звук витягується за допомогою легких ударів (а також прийомами (pull-off / hammer-on) по струнах між ладів на грифі. Ця техніка схожа на легато (pull-off / hammer-on), але використовується в більш розширеному варіанті: звуковидобування виконують обидві руки, створюючи дві незалежні партії. Існує два види теппінга — поліфонічний, яскравим представником якого є гітарист Стенлі Джордан, і одноголосний (потенціал даного виду техніки розкрив Едді Ван Хален). Теппінг розширив можливості гітари і цей прийом подав ідеї до створення нових струнних інструментів.

Історія[ред. | ред. код]

Техніка теппінга відома з давніх часів. Існують відомості про те, що Нікколо Паганіні використовував подібну техніку на скрипці. Дослідники стверджують, що спроби грати тепінгом робили іспанці близько двох столітть назад. Схожу техніку застосовували і в турецької музиці при грі на народних інструментах.

Принцип, схожий на теппінг, використовувався на старовинному клавішному інструменті клавікорде, звук на якому витягувався за рахунок ударів металевих штифтів, (ладів) по струнах. Однак «фортепіанна» техніка не отримала широкого розвитку в музичному середовищі.

Підпал однією рукою теппінг[ред. | ред. код]

Однорічний теппінг, виконанують правою рукою в поєднанні з нормальною перестановкою пальців, полегшує побудову нотних інтервалів, які було б неможливо зіграти однією рукою. Він часто використовується в якості спеціального ефекту під час шред[en] — соло[en]. З електрогітарою, в цій ситуації зовнішній звуковий фон, як правило, перевантажений, — хоча це можна зробити і акустично — за допомогою передачі, яка виступає в якості підтримки подальшого посилення.

Дворучний теппінг[ред. | ред. код]

Ерік Монґрен — дворічний теппінг
Еметт Чепмен — Метод «вільні руки» 1969

Дворучний теппінг може бути використаний для відтворення поліфонічної і контрапунктної музики на гітарі за допомогою восьми (і навіть дев'яти) пальців. Наприклад, права рука грає високочастотну мелодію, в той час як ліва рука грає акомпанемент. Таким чином, можна відтворювати музику, написану для клавішних інструментів, таку як симфонії Баха.

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Малолєтов Д. Two-handed tapping. Прогресивна техніка гри на електрогітарі. — М .: 1997.