Тепінг

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Tapping guitar.jpg

Тепінгангл. tapping — постукування) — техніка гри на струнному інструменті, коли звук витягується за допомогою легких ударів (а також прийомами (pull-off / hammer-on) по струнах між ладів на грифі. Ця техніка схожа на легато (pull-off / hammer-on), але використовується в більш розширеному варіанті: звуковидобування виконують обидві руки, створюючи дві незалежні партії. Існує два види тепінгу — поліфонічний, яскравим представником якого є гітарист Стенлі Джордан, і одноголосний (потенціал цього виду техніки розкрив Едді Ван Гален). Тепінг розширив можливості гітари і цей прийом подав ідеї до створення нових струнних інструментів.

Історія[ред. | ред. код]

Техніка тепінгу відома з давніх давен. Існують відомості про те, що Нікколо Паганіні використовував подібну техніку на скрипці. Дослідники стверджують, що спроби грати тепінгом робили іспанці близько двох століть тому. Схожу техніку застосовували і в турецькій музиці при грі на народних інструментах.

Принцип, схожий на тепінг, використовувався на старовинному клавішному інструменті клавікорді, звук на якому витягувався завдяки ударам металевих штифтів, (ладів) по струнах. Однак «фортепіанна» техніка не набула широкого розвитку в музичному середовищі.

Підпал однією рукою тепінг[ред. | ред. код]

Одноручний тепінг виконують правою рукою в поєднанні з нормальною перестановкою пальців. Він полегшує побудову нотних інтервалів, які було б неможливо зіграти однією рукою. Він часто використовується як спеціальний ефект під час шред[en] — соло. З електрогітарою, в цій ситуації зовнішній звуковий фон, як правило, перевантажений, — хоча це можна зробити і акустично — за допомогою передачі, що виступає як підтримка дальшого посилення.

Дворучний тепінг[ред. | ред. код]

Ерік Монґрен — дворічний тепінг
Еметт Чепмен — Метод «вільні руки» 1969

Дворучний тепінг може бути використаний для відтворення поліфонічної і контрапунктної музики на гітарі за допомогою восьми (і навіть дев'яти) пальців. Наприклад, права рука грає високочастотну мелодію, тоді як ліва рука грає акомпанемент. Таким чином, можна відтворювати музику, написану для клавішних інструментів, таку як симфонії Баха.

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

  • Малолєтов Д. Two-handed tapping. Прогресивна техніка гри на електрогітарі. — М .: 1997.