Теребовлянський повіт (II Річ Посполита)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Теребовлянський повіт
Powiat trembowelski
POL powiat trembowelski map.svg
Повіт на мапі воєводства
Країна Польща Польща
Воєводство Тернопільське
Адміністративний центр Теребовля
Населення: 84 300
Площа: 789
Густота: 107


TERYT: Код ISO:
Адмніністративний поділ
гміни міські
місько-сільські
сільські 8
Адмніністративний поділ

Теребовлянський повіт — адміністративна одиниця у складі ЗУНР, Тарнопольського воєводства, СРСР. Територія сучасного Теребовлянського району (крім західної частини, що тоді належала Підгаєцькому повіту).

Адміністративний центр — місто Теребовля, населення якого становило близько 8 000 мешканців.

Географія[ред.ред. код]

Територія становила 697 км². Населення — 85 067 осіб.

Теребовлянський повіт розташовувався у центральній та південній частині воєводства. Межував з повітами Тарнопольського воєводства: Тарнопольським на півночі, Підгаєцьким на заході, Бучацьким на південному заході, Чортківським на півдні, Копичинецьким і Скалатським на сході.

Польська окупація[ред.ред. код]

15 червня 1934 р. передані до Теребовлянського повіту село Сороцьке зі Скалатського[1] і село Сущин з Тернопільського[2], села Мшанець, Великий Говилів, Малий Говилів, Вітосівка і Софіївка з Копичинецького повіту[3]. натомість село Скомороше передане з Теребовлянського повіту до Чортківського[4].

У відповідності до розпорядження міністра внутрішніх справ Польщі від 21 липня 1934 року «Про поділ повіту Теребовлянського у воєводстві Тернопольському на сільські ґміни»[5], 1 серпня 1934 року в Теребовлянському повіті були утворені наступні об'єднані сільські ґміни (відповідають волостям):

Сільські ґміни (1934-1939)[ред.ред. код]

Теребовлянський повіт

1 серпня 1934 р. здійснено об'єднання сільських ґмін у великі сільські ґміни — рівнозначні волостям.

Міста[ред.ред. код]

Населення[ред.ред. код]

У 1907 році українці-грекокатолики становили 52% населення повіту[6].

Згідно з переписом населення 1931 року в Теребовлянському повіті проживало 84 321 мешканець. Польський уряд подав спростовані сучасниками[7] цифри визнання рідною мовою:

У 1939 році в повіті проживало 89 130 мешканців (48 735 українців-грекокатоликів — 54,68 %, 28 340 українців-латинників — 31,8 %, 5 750 поляків — 6,45 %, 1 330 польських колоністів міжвоєнного періоду — 1,49 %, 4 955 євреїв — 5,56 %)[8].

Радянський період[ред.ред. код]

27 листопада 1939 р. повіт включено до новоутвореної Тернопільської області[9].

17 січня 1940 р. повіт ліквідовано в результаті поділу території на Теребовлянський, Буданівський і Струсівський райони.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 28 maja 1934 r. o zmianie granic powiatów skałackiego i trembowelskiego w województwie tarnopolskiem. (пол.)
  2. Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 28 maja 1934 r. o zmianie granic powiatów tarnopolskiego i trembowelskiego w województwie tarnopolskiem. (пол.)
  3. Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 28 maja 1934 r. o zmianie granic powiatów kopyczynieckiego i trembowelskiego w województwie tarnopolskiem. Dz.U. 1934 nr 48 poz. 443
  4. Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 28 maja 1934 r. o zmianie granic powiatów trembowelskiego i czortkowskiego w województwie tarnopolskiem. (пол.)
  5. Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 21 lipca 1934 r. o podziale powiatu trembowelskiego w województwie tarnopolskiem na gminy wiejskie. (пол.)
  6. Українці. Частка у населенні повітів
  7. В. Кубійович. Національні відносини в Галичині в світлі перепису з 9.12.1931 р. Вісник, кн. 3. Львів, 1936
  8. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 88-89.
  9. Указ ПРЕЗИДИУМА ВЕРХОВНОГО СОВЕТА УССР 27.11.1939 «Об образовании Львовськой, Дрогобычской, Волынской, Станиславской, Тарнопольской и Ровенской областей в составе УРСР» (рос.)

Посилання[ред.ред. код]