Теребіжі (ботанічний заказник)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Теребіжі
(заказник)
50°14′03″ пн. ш. 26°49′04″ сх. д. / 50.23417000002777399° пн. ш. 26.817780000027777731° сх. д. / 50.23417000002777399; 26.817780000027777731Координати: 50°14′03″ пн. ш. 26°49′04″ сх. д. / 50.23417000002777399° пн. ш. 26.817780000027777731° сх. д. / 50.23417000002777399; 26.817780000027777731
Країна  Україна
Розташування Хмельницька область,
Шепетівський район,
на захід від с. Голики
Найближче місто Славута
Водні об'єкти 4 озера
Площа 30,3 га
Засновано 1995 р.
Оператор ДП «Славутське лісове господарство», Голицьке лісництво
Теребіжі (ботанічний заказник). Карта розташування: Хмельницька область
Теребіжі (ботанічний заказник)
Теребіжі (ботанічний заказник) (Хмельницька область)
Мапа

CMNS: Теребіжі у Вікісховищі

Теребі́жі — ботанічний заказник загальнодержавного значення в Україні. Розташований у Шепетівському районі Хмельницької області, на захід від села Голики.

Площа 30,3 га. Охоронний режим встановлено 1995 року (як гідрологічний заказник), сучасний статус (як ботанічний заказник) затверджено 2005 року[1]. Підпорядковується державному підприємству «Славутське лісове господарство» (Голицьке л-во, кв. 64, вид. 8, 13, 14, 21, 27, 31, 33, 34).

В заказнику охороняється природний комплекс з чотирьох озер, розташованих між ними грив та прилеглих до водойм соснових лісів. Територія урочища — це колишня долина стоку льодовикових вод. Усі водойми перебувають на різних стадіях евтрофікації, а три з них вже почали перетворюватися на болота.

Флора[ред. | ред. код]

В заказнику добре представлені такі типи рослинності як лісова, болотна, прибережно-водна, а також фрагментарно лучна. Найпоширенішими є угруповання мезотрофних боліт, зокрема асоціація пухнатоплодо-осоково-сфагнова. На цих безлісних, добре обводнених болотах зростають види з Переліку рослин, які потребують охорони у Хмельницькій області: пухівка піхвова, образки болотні, комахоїдна рослина — росичка круглолиста.

Оліготрофним болотам притаманні ценози сосново-пухівково-сфагнової асоціації, а також угруповання пухівки піхвової на суцільному сфагновому покриві. На цих ділянках наявний розріджений деревний ярус із сосни і берези пухнастої.

По краях найменш зарослої водойми (озеро Теребіжі) розташовані ценози евтрофних боліт. Тут можна побачити угруповання очерету, осоки омської, рогозу вузьколистого, місцями зі співдомінуванням лепешняку великого. В цих місцях зростають регіонально рідкісні рослини — ситник розчепірений і вовче тіло болотне.

Найбільшу наукову цінність Теребіжів становить дуже рідкісна рослина — осока богемська, занесена до Червоної книги України. Це єдине зареєстроване місцезростання цього виду для усієї рівнинної частини України. До рідкісних ценозів водних плес слід віднести угруповання латаття сніжно-білого, занесені до Зеленої книги України, фрагменти угруповань, утворених червонокнижними ситником бульбистим, пухирником малим та їжачою голівкою малою, яка охороняються у Хмельницькій області.

Лісова рослинність горбистих ділянок навколо озер, представлена переважно сосновими лісами: лишайниковими на найсухіших горбах, зеленомоховими — на некрутих схилах і плескатих вирівняних ділянках, чорницево-зеленомоховими — у невеликих зниженнях рельєфу. Найбільшу площу займають зеленомохові ліси, у яких зростають три види плаунових, занесені до Червоної книги України — дифазіаструм сплюснутий, баранець звичайний та плаун колючий.

Невеликі ділянки пустищних лук представлені угрупованням біловуса стиснутого разом з мітлицею тонкою та щучником дернистим.

  • На південний схід від заказника Теребіжі розташована пам'ятка природи загальнодержавного значення «Озеро Святе».

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Ботанічний заказник «Теребіжі». Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 2 червня 2015.

Джерела[ред. | ред. код]