Терещенко Артем Якович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Терещенко Артем Якович
Терещенко Артем.jpeg
Народився 1794(1794)
Локоть
Помер 1873(1873)
Глухів
Громадянство (підданство) Romanov Flag.svg Російська імперія
Діяльність цукрозаводчик
Відомий підприємець та благодійник
Діти Терещенко Микола Артемович, Терещенко Федір Артемович, Терещенко Семен Артемович

Тере́щенко Арте́м Я́кович (нар. 1794 с. Локоть — пом. 1873 Глухів) — перший підприємець у династії Терещенків.

Життєпис[ред.ред. код]

Народився в родині нащадків українських козаків зі Слобідської України. Свою комерційну діяльність почав у Глухові з дрібної торгівлі, працюючи крамарчуком (прикажчиком) у крамниці глухівського купця. Завдяки значним здібностям, старанності та обачності він незабаром відкрив свою справу. Спочатку торгував з ручного візка, а пізніше відкрив невелику крамницю.

Його справа розвивалася так успішно, що в народі ще змолоду до нього приклеїлося прізвисько «Карбованець», а вже купцем був знаний, як надійний постачальник та людина слова.

Постійно примножувати обіг товару допомогала запроваджена старшим сином Миколаєм (в родині -Нікола) ситема товарних кредитів з виробниками, але саме під час Кримської війни Артемій Якович на постачаннях для армії лісу і хліба заробив значний капітал, який пізніше вклав у видобуток кам`яної солі та у цукрову промисловість.

Індустріалізація аграрної галузі та відміна кріпацтва дозволяє Терещенку розширити виробництво. На власні засоби Артемій Якович після 1861 року починає скуповувати або брати в оренду в поміщиків, що не змогли пристосуватися до нових умов, невеликі заводики і модернізувати застарілі занедбані виробництва, землі для вирощування цукрового буряка і будівництва нових цукрових заводів і млинів.

Артем Якович також займався добродійною діяльністю. На кошти родини в Глухові було збудоване ремісниче училище, жіночу і чоловічу гімназії, вчительський інститут, банк, безкоштовну лікарню святої Ефросинії, притулок для сиріт, відновлено Трьох-Анастасівську церкву. Займався громадською діяльністю: був бургомістром Глухівського міського магістрату у 1842-1845 роках, з 1846 року — незмінний староста Трьох-Анастасіївської церкви.

Артемій Якович став купцем першої гільдії. За клопотанням сина — Миколи Артемійовича Терещенка, оскільки саме він спочатку мав отримувати титул від російського царя, указом від 12 березня 1870 року, за особливі заслуги і в нагороду за добродійну діяльність, було надано Артемію Яковичу спадкове дворянство Російської імперії з усім потомством по чоловічій лінії.

У 1872 році було засновано «Товариство цукробурякових і рафінадних заводів братів Терещенків» і надалі справи вели троє його синів — Микола, Федір і Семен.

Джерела[ред.ред. код]

  • «Довідник з історії України».— Київ, 2001; стор. 848
  • ukrsugar.kiev.ua(рос.)
  • "Перший олігарх: Михайло Іванович Терещенко, 1886-1956". Мішель Терещенко.— Київ, 2013.