Терещенко Артем Якович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Терещенко Артем Якович
Терещенко Артем.jpeg
Народився 1794(1794)
Локоть
Помер 1873(1873)
Глухів
Поховання
Громадянство
(підданство)
Flag of the Russian Empire (black-yellow-white).svg Російська імперія
Діяльність цукрозаводчик
Відомий завдяки підприємець та благодійник
Діти Терещенко Микола Артемович, Терещенко Федір Артемович, Терещенко Семен Артемович

Тере́щенко Арте́м Я́кович (нар. 1794 с. Локоть — пом. 1873 Глухів) — перший підприємець у династії Терещенків.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в родині нащадків українських козаків зі Слобідської України. Свою комерційну діяльність почав у Глухові з дрібної торгівлі, працюючи крамарчуком (прикажчиком) у крамниці глухівського купця. Завдяки значним здібностям, старанності та обачності він незабаром відкрив свою справу. Спочатку торгував з ручного візка, а пізніше відкрив невелику крамницю.

Його справа розвивалася так успішно, що в народі ще змолоду до нього приклеїлося прізвисько «Карбованець», а вже купцем був знаний, як надійний постачальник та людина слова.

Постійно примножувати обіг товару допомогала запроваджена старшим сином Миколаєм (в родині -Нікола) система товарних кредитів з виробниками, але саме під час Кримської війни Артемій Якович на постачаннях для армії лісу і хліба заробив значний капітал, який пізніше вклав у видобуток кам`яної солі та у цукрову промисловість.

Індустріалізація аграрної галузі та відміна кріпацтва дозволяє Терещенку розширити виробництво. На власні засоби Артемій Якович після 1861 року починає скуповувати або брати в оренду в поміщиків, що не змогли пристосуватися до нових умов, невеликі заводики і модернізувати застарілі занедбані виробництва, землі для вирощування цукрового буряка і будівництва нових цукрових заводів і млинів.

Артем Якович також займався добродійною діяльністю. На кошти родини в Глухові було збудоване ремісниче училище, жіночу і чоловічу гімназії, вчительський інститут, банк, безкоштовну лікарню святої Ефросинії, притулок для сиріт, відновлено Трьох-Анастасівську церкву. Займався громадською діяльністю: був бургомістром Глухівського міського магістрату у 1842-1845 роках, з 1846 року — незмінний староста Трьох-Анастасіївської церкви.

Артемій Якович став купцем першої гільдії. За клопотанням сина — Миколи Артемійовича Терещенка, оскільки саме він спочатку мав отримувати титул від російського царя, указом від 12 березня 1870 року, за особливі заслуги і в нагороду за добродійну діяльність, було надано Артемію Яковичу спадкове дворянство Російської імперії з усім потомством по чоловічій лінії.

У 1872 році було засновано «Товариство цукробурякових і рафінадних заводів братів Терещенків» і надалі справи вели троє його синів — Микола, Федір і Семен.

Джерела[ред. | ред. код]

  • «Довідник з історії України».— Київ, 2001; стор. 848
  • ukrsugar.kiev.ua(рос.)
  • "Перший олігарх: Михайло Іванович Терещенко, 1886-1956". Мішель Терещенко.— Київ, 2013.