Територіальна громада

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Територіа́льна грома́да — «жителі, об'єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об'єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр»[1].

Основними її ознаками є спільна територія існування, наявність спільних інтересів місцевого значення, соціальна взаємодія членів громади в процесі забезпечення цих інтересів, психологічна самоідентифікація кожного члена з громадою, спільна комунальна власність, сплачування комунальних податків[2].

Термін “територіальна громада” може використовуватись у різних значеннях, в залежності від того, хто його використовує.

1. Територіальна громада як сукупність місцевих жителів, які постійно проживають у межах адміністративно-територіальної одиниці. У цьому значенні територіальні громади існували завжди, бо в містах і селах завжди проживали люди. Саме в цьому значенні традиційно використовують цей термін українські чиновники.

2. Територіальна громада як публічний власник – це об’єднання всіх громадян адміністративно-територіальної одиниці (села, селища, міста, району в місті), які можуть простою більшістю від свого складу на основі загальних зборів відповідно до Конституції України вирішувати питання щодо своєї спільної, неподільної публічної власності (тому її ще називають “конституційна територіальна громада”). Це територіальна громада у значенні 1, яка набула статусу юридичної особи публічного права. Це територіальна громада – власник. Це територіальна громада – суб’єкт правових відносин. Це територіальна громада Європейського статуту (хартії) місцевого самоврядування.

3. Неконституційна територіальна громада – це злочинне (як у ЛНР і ДНР) об’єднання громадян у неконституційний спосіб, наприклад через підписання угоди вузьким колом місцевих жителів або медведчуківські територіальні громади. Така територіальна громада не є легітимною і не має суб’єктності. Приклад у статті Рими Білоцерківської про суверенів.

4. Громада як адміністративно-територіальна одиниця – це значення з’явилось із впровадженням адміністративно-територіальної реформи 2014-2015 рр., яка передбачає укрупнення територіальних громад.  У цьому розумінні громада означає не місцевих жителів, а адміністративну територію. Зрозуміло, що громада як адміністративно-територіальна одиниця не може мати права на суб’єктність. 

Цей сайт оперує поняттям “територіальна громада” у першому та другому значеннях, визнаючи, що територіальні громади існували завжди, але не мали суб’єктності, а отже повинні набути статусу юридичної особи публічного права власності.

На жаль, без підготовки важко усвідомити різницю між значеннями 1 і 2. Задача цього сайту – донести цю інформацію до широкого загалу.

Також потрібно наголосити, що використання терміну “територіальна громада” у значеннях 3 і 4 дискредитувало саме поняття “територіальна громада”. Саме тому багато патріотів, не зрозумівши суті ініціативи, ставляться до неї ворожо.

http://terhromady.info/home/poniattia-terytorialnoi-hromady/

Територіальна громада в різні періоди історії України[ред.ред. код]

Київська Русь[ред.ред. код]

«Псковське віче» (Віктор Васнєцов)

У Київській Русі питання запрошення князя на престол, комплектування ополчень і виборів ватажків вирішувалися народними зборами — віче, участь у яких брали всі вільні жителі міста, які мали власне господарство, але вирішальна роль належала міській феодальній верхівці. Воно скликалося перед початком воєнних дій, під час облоги, на знак протесту проти політики князя. Воно могло виконувати функції суду, укладати договори з князями. Вперше в літописі воно згадується у 1068 році, востаннє — у 1202 році[3].

Органом місцевого селянського самоврядування була верв, що об'єднувала самостійних господарів одного чи кількох сіл. Земля, ліси, пасовища, інші земельні угіддя були колективною власністю усіх членів. Члени верви несли взаємну відповідальність за сплату данини та скоєні на території громади злочини або переховування злочинців (наприклад, за вбивство на території громади княжого мужа її члени платили 80 гривень, а за простолюдина — 40[4]). Функції управління у верві здійснювали копні збори. Вервний суд на основі звичаєвого права вершив судочинство[3].

Існування територіальних громад передбачено Конституцією України та Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні". Тому створення територіальних громад не потребує жодних дій членів таких громад, їхніх об'єднань чи то органів місцевого самоврядування. Виняток становить лише утворення об'єднаних територіальних громад відповідно до Закону України "Про добровільне об'єднання територіальних громад". Відтак, інформація про необхідність реєстрації територіальної громади як юридичної особи публічного права, що останнім часом поширюється деякими організаціями, не відповідає дійсності та суперечить положенням чинного законодавства.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні» № 280/97-ВР, прийнятий 21 травня 1997 року, у редакції 22 вересня 2016 року, у якій враховано 112 змін, внесених у 1998-2016 роках Законами Верховної Ради та тлумаченнями Конституційного Суду. Cтаття 1. // Офіційний сайт Верховної Ради України. — Переглянуто: 23 грудня 2016
  2. Мороз О. Територіальна громада: сутність, становлення та сучасні українські реалії. — Науковий вісник. — 2008. — Вип.2
  3. а б Демократичні інституції в системі органів влади Київської Русі — Переглянуто: 23 травня 2015
  4. Руська Правда. Розділ «Про вбивство». — Переглянуто: 23 травня 2015

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]