Територіальна цілісність

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Територіальна цілісність або територіальна недоторканність (іноді, рідко, — інтегрітет[1]) держави — ​​принцип міжнародного публічного права, згідно з яким територія держави є недоторканною від посягань з боку інших держав шляхом застосування військової сили або загрози силою[2].

Принцип територіальної цілісності держав був вперше встановлений у п. 4 ст. 2 Статуту ООН і пізніше отримав розвиток в Декларації про зміцнення міжнародної безпеки[3]. У декларації відзначалася неприпустимість військової окупації в результаті застосування сили, а також неприпустимість силових дій, спрямованих на придбання території іншої держави.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Л. Троцький. Спостереження і узагальнення
  2. Територіальна цілісність // Великий юридичний словник.
  3. Резолюція Генеральної Асамблеї ООН 2734 (XXV) «Декларація про зміцнення міжнародної безпеки» від 16 грудня 1970 р. // «Діюче міжнародне право». Т. 2.

Література[ред.ред. код]

  • О. В. Задорожній. Недоторканності державного кордону принцип // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с. ISBN 966-316-045-4
  • Д.В. Скринька. Територіальної цілісності принцип // Українська дипломатична енциклопедія : у 2 т. / Л. В. Губерський (голова). — К. : Знання України, 2004. — Т. 2. М — Я. — 812 с. — ISBN 966-316-045-4.
  • М. Гнатовський. Територіальної цілісності принцип // Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К.:Парламентське видавництво, 2011. — с.705 ISBN 978-966-611-818-2

Посилання[ред.ред. код]

Право Це незавершена стаття з права.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.