Територіальна цілісність

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Територіальна цілісність або територіальна недоторканність (іноді, рідко, — інтегрітет[1]) держави — ​​принцип міжнародного публічного права, згідно з яким територія держави є недоторканною від посягань з боку інших держав шляхом застосування військової сили або загрози силою[2].

Принцип територіальної цілісності держав був вперше встановлений у п. 4 ст. 2 Статуту ООН і пізніше отримав розвиток в Декларації про зміцнення міжнародної безпеки[3]. У декларації відзначалася неприпустимість військової окупації в результаті застосування сили, а також неприпустимість силових дій, спрямованих на придбання території іншої держави.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Л. Троцький. Спостереження і узагальнення
  2. Територіальна цілісність // Великий юридичний словник.
  3. Резолюція Генеральної Асамблеї ООН 2734 (XXV) «Декларація про зміцнення міжнародної безпеки» від 16 грудня 1970 р. // «Діюче міжнародне право». Т. 2.

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]