Територіальні зміни Польщі після Другої світової війни

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Територіальні зміни Польщі після Другої Світової Війни
Лінія Одер-Нейсе
Огляд
Роки 1939 – 1945
Період Друга світова війна
Старий і новий кордони Польщі, 1945 рік

Наприкінці Другої світової війни Польща зазнала серйозних змін у розташуванні свого міжнародного кордону. У 1945 році, після поразки нацистської Німеччини, лінія Одер-Нейсе стала її західним кордоном[1], в результаті чого Польща отримала відновлені території. Лінія Керзона стала її східним кордоном, що призвело до втрати східних кордонів Радянським Союзом[2].

Рішення[ред. | ред. код]

Ці рішення відповідали рішенням, прийнятим вперше союзниками на Тегеранській конференції 1943 року, де Радянський Союз вимагав визнання лінії, запропонованої британським міністром закордонних справ лордом Керзоном у 1920 році[3].

Цю саму радянську позицію знову повторив Йосип Сталін на Ялтинській конференції з Франкліном Д. Рузвельтом і Вінстоном Черчіллем у лютому 1945 року, але набагато рішучіше перед лицем поразки Німеччини, що насувається[4]. Нові кордони були ратифіковані на Потсдамській конференції в серпні 1945 року саме так, як це пропонував Сталін, який уже контролював всю Східну та Центральну Європу[4]. Гаррі Трумен згадував:

Я пам’ятаю, як у Потсдамі ми почали обговорювати питання у східній Польщі, і прем’єр-міністр Великої Британії зауважив, що Папа Римський не буде задоволений устроєм цього католицького краю Польщі. І Генералісимус, Прем’єр-міністр Росії сперся на стіл, і він так потягнув свої вуса, і подивився на пана Черчилля і сказав: Пане Черчилль, пане Прем’єр-міністре, скільки ви сказали дивізій у Папи ?[5]

Значні території Польської Другої Республіки були передані Радянському Союзу польським урядом, який підтримувався Москвою, і сьогодні вони є частиною Литви, Білорусі та України. Натомість Польщі було передано Вільну державу Данціг і німецькі території на схід від річок Одер і Нейсе (див. Відновлені території) до остаточної мирної конференції з Німеччиною. Оскільки мирна конференція так і не відбулася, землі були фактично передані Німеччиною[6]. 

Переміщення населення[ред. | ред. код]

Переселення як поляків, так і німців у 1945–46 рр. включало багато мільйонів людей[7][8]. Територія Польщі в 1919–1939 рр. 386 418 км2[9]. Але з 1947 року територія Польщі скоротилася до 312 679 км2, тож країна втратила 73 739 км2 землі. Ця різниця майже дорівнює розміру Чеської Республіки, хоча Польща в результаті отримала набагато довшу берегову лінію на Балтійському морі порівняно з її кордонами 1939 року. Крім того, інфраструктура на колишніх східних територіях Німеччини була більш розвиненою, ніж на територіях, що відійшли до Радянського Союзу. 

Результат[ред. | ред. код]

Довоєнні східні польські території на Кресах, які Червона Армія захопила під час нацистсько-радянського вторгнення до Польщі в 1939 році (за винятком Білостоцької області), були назавжди передані СРСР новим польським комуністичним урядом, а більшість їхніх польських жителів були вигнані. . В результаті Потсдамської угоди, до якої польський уряд у вигнанні не був запрошений, Польща втратила 179 000 км2 (69 000 кв. миль) (45%) довоєнних територій на сході, включаючи понад 12 мільйонів громадян, з яких 4,3 мільйона були Польськомовні. Сьогодні ці території входять до складу суверенних Білорусі, України та Литви[10].

У свою чергу, післявоєнна Польща отримала значно менші території на заході, включаючи довоєнне вільне місто Данціг і колишню територію Німеччини на схід від лінії Одер-Нейсе, що складається з південної частини Східної Пруссії та більшої частини Померанії, Ноймарк (Східна Бранденбург) і Німецька Сілезія. Відповідно до Потсдамської угоди Польща також отримала місто Свінемюнде (нині Свіноуйсьце) на острові Узедом і місто Штеттін (нині Щецин) на західному березі річки Одер. Таким чином, ці передані території не були частиною радянської окупаційної зони Німеччини чи наступної держави Східна Німеччина.

Німецьке населення, яке залишилося або повернулося до своїх домівок, було примусово вигнано до того, як ці відновлені території (офіційний термін) були знову заселені поляками з Центральної Польщі та поляками, вигнаними зі східних регіонів і з центральної Польщі. Кордони Польщі нагадували кордони німецько-російських здобутків у Другій світовій війні, за винятком міста Білосток. Це називається лінія Керзона. Невелику територію Заольжя, анексовану Польщею наприкінці 1938 року, за наказом Сталіна було повернуто Чехословаччині.

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  1. ↑ Eberhardt, Piotr (2015). The Oder-Neisse Line as Poland's western border: As postulated and made a reality. Geographia Polonica. 88 (1): 77—105. doi:10.7163/GPol.0007.
  2. ↑ Eberhardt, Piotr (2012). The Curzon line as the eastern boundary of Poland. The origins and the political background. Geographia Polonica. 85 (1): 5—21. doi:10.7163/GPol.2012.1.1.
  3. ↑ U.S. Department of State. The Tehran Conference, 1943 - 1937–1945. Milestones - Office of the Historian. Процитовано 17 грудня 2015.
  4. ↑ а б Warlords: An Extraordinary Re-Creation of World War II. Da Capo Press. 2007. с. 285. ISBN 978-0306816505.
  5. ↑ "President Truman Speaks to the Scientists", Bulletin of the Atomic Scientists, 4/10, (October 1, 1948): p 292,
  6. ↑ Geoffrey K. Roberts, Patricia Hogwood (2013). The Politics Today Companion to West European Politics. Oxford University Press. с. 50. ISBN 9781847790323.; Piotr Stefan Wandycz (1980). The United States and Poland. Harvard University Press. с. 303. ISBN 9780674926851.; Phillip A. Bühler (1990). The Oder-Neisse Line: a reappraisal under international law. East European Monographs. с. 33. ISBN 9780880331746.
  7. ↑ Eberhardt, Piotr (2006). Political Migrations in Poland 1939-1948 (PDF). Warsaw: Didactica. ISBN 9781536110357. Архів оригіналу (PDF) за 23 червня 2015.
  8. ↑ Eberhardt, Piotr (2011). Political Migrations On Polish Territories (1939-1950) (PDF). Warsaw: Polish Academy of Sciences. ISBN 978-83-61590-46-0.
  9. ↑ Swedish encyclopedia Nordisk familjebok second edition, article "Polen", fifth row at
  10. ↑ Sylwester Fertacz, "Krojenie mapy Polski: Bolesna granica" (Carving of Poland's map). Alfa. Retrieved from the Internet Archive on 14 November 2011.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Територіальні_зміни_Польщі_після_Другої_світової_війни&oldid=38487471