Тернопільська українська гімназія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Тернопільська українська гімназія
ТУГ.jpg

Фасад будівлі Тернопільської української гімназії
Країна Австро-Угорщина Австро-УгорщинаЗУНР ЗУНРПольща Польща
Заснована 1898
Закрита 1944
Адреса Тернопіль, вул. Стрілецька

Тернопільська українська гімназія — колишній середній навчальний заклад у м. Тернопіль.

Відомості[ред.ред. код]

Початки гімназії[ред.ред. код]

Вища реальна школа на Стрілецькій

Гімназію започатковано у жовтні 1898 року (указ цісаря Австро-Угорщини Франца Йозефа І № 14502 від 7 жовтня 1898 року[1]), коли зусиллями Олександра Барвінського та інших діячів почалися заняття в 1-му українському класі польськомовної цісарсько-королівської гімназії завдяки тому, що він назвав гімназію на честь цісаря Франца Йозефа І. Згодом кількість україномовних класів зростала, вони розташовувались у приміщенні Домініканського монастиря (нині приміщення ДАТО на вулиці Гетьмана Сагайдачного).

У 1901 році із класів створена самостійна українська гімназія. Перша матура (іспит на атестат зрілості) у новоствореній гімназії відбулася у 1906 році.

У 1903 році гімназія переведена у приміщення реальної школи на вул. Музейній (нині: Валова), у 1911 — в новий будинок на вул. Костюшка (нині: Камінна), на фронтоні якого був напис «Ц. К. Руська гімназія ім. Франца-Йосифа в Тернополі» (будинок не зберігся).

Перша світова війна[ред.ред. код]

У 191416 роках гімназія не діяла, в її приміщенні був військовий шпиталь. Восени 1916 гімназія відновила діяльність завдяки старанням української громади; заняття проводили в різних приміщеннях. В 19171918 роках, наприкінці існування Австро-Угорщини, навчалися у приміщенні «Союзу повітових кооператив» на вул. Міцкевича (нині бульвар Тараса Шевченка).

Період ЗУНР, українсько-польська війна[ред.ред. код]

У 19181919 роках навчання надалі проходило у приміщенні «Союзу повітових кооператив» на вул. Міцкевича (нині: бульвар Тараса Шевченка). Вторгнення Червоної Армії (1919—1920 рр.) перервало процес гімназійної освіти.

Період ІІ Речі Посполитої[ред.ред. код]

Навчання відновилося наприкінці 1920 р. в будинку на вул. Камінній і тривало до 26 вересня 1930 р., коли влада ліквідувала гімназію. Це був один із антиукраїнських заходів у рамках «пацифікації». Педагоги та учні Тернопільської української гімназії об'єдналися з українською жіночою гімназією Товариства «Рідна школа», що діяла в будинку бурси на вул. С. Качали (тепер № 9); відтоді цей новий заклад працював як приватна гімназія «Рідна школа» гуманітарно-природничого типу.

Більшовицький час[ред.ред. код]

Після встановлення більшовицької влади у вересні 1939 на базі гімназії створено середню школу № 1: у ній продовжили навчання учні й працювала більшість викладачів колишньої гімназії. Спочатку школа розташовувалася в приміщенні нинішньої ЗОШ № 3 на вул. Грушевського, потім — у приміщенні на вул. Коперніка (тепер у ньому функціонує відновлена українська гімназія імені Івана Франка). В роки німецько-нацистської окупації Тернопільська українська гімназія відновила роботу і розмістилася у приміщенні на нинішньому бульварі Т. Шевченка, 1.

Державна гімназія у 1941—1944 р.р[ред.ред. код]

Хроніка подій[ред.ред. код]

Створена 11 вересня 1941 р. Державна гімназія з українською мовою навчання в Тернополі розміщувалася у восьми класних кімнатах та чотирьох кабінетах у будинку колишнього вчительського ліцею при вул. С. Качали, 2. На початку листопада 1941 р. до гімназії зголосилося 960 учнів, серед них 329 дівчат, але німецька влада дозволила прийняти до восьмих класів тільки по 50 учнів, в тому по 5 дівчат у кожному. Через епідемію тифу навчання розпочалось наприкінці грудня. У кінці лютого 1942 р. відкрилися паралельні класи, т. зв. перевідні курси, що збільшило кількість учнів до 936 (серед них 325 дівчат). У липні 1942 р. при вул. І. Франка відкрилася бурса для 100 учнів. З початком 1942/1943 н.р. паралельні класи зліквідовано, але кількість учнів у класі збільшено до 70. У грудні 1943 р. німці зайняли гімназійний будинок і дальше навчання проводилося в бурсі. 25-26 січня 1944 р. проведено останню матуру; гімназія припинила свою діяльність напередодні боїв за Тернопіль навесні 1944 року. Її спадкоємницею за «третіх совітів» знову стала середня школа № 1.

Особливості навчальних програм[ред.ред. код]

Гімназія була восьмирічною школою гуманітарного типу. На вивчення української, німецької та латинської (від 3 класу) мов відводилося 4-6 години на тиждень, на математику — 3-4, релігію, історію, географію, біологію, фізику та хімію — 2, співи та рисування — 1-2.

Умови навчання[ред.ред. код]

Через відсутність приміщень навчалися в дві зміни. Навантаження вчителів було велике — по 25-28, рідше по 33-35 години щотижня. Узимку приміщення погано опалювали, не було подвір'я для учнів. Гімназійна бібліотека була розкомплектована. Діяли біологічний, історичний, географічний і фізико-хімічний кабінети. Через брак приміщень не працювали учнівські організації та гуртки. Лише в 1942 р. появився учнівський хор. Навчання у переповнених, часто холодних класах, брак підручників, дуже високі вимоги до знань німецької та латинської мов, постійні труднощі з харчуванням, а для більшості учнів — із житлом — не сприяли засвоєнню знань. Негативні оцінки отримувало близько 20 % учнів.

Учні[ред.ред. код]

Близько 70 % учнів були селянськими дітьми, 10 % — священиків, 8 % — учителів, 5 % — ремісників, 3 % — службовців.

Тернопільські гімназисти в боротьбі з окупантами[ред.ред. код]

У воєнні та перші післявоєнні роки багато Тернопільських гімназистів боролися з ворогом в рядах дивізії «Галичина» та в Українській повстанській армії. Більше 70-ти з них загинули в нерівних боях, понад 30 не повернулися з тюрем та заслання.

Директори гімназії[ред.ред. код]

Коедукаційна гімназія товариства «Рідна Школа»[ред.ред. код]

Викладачі[ред.ред. код]

Викладали: Стефан Балей, П. Басса, Олександр Бойцун, Iлярій Брикович, Т. Водяний, А. Гайда, Пилип Га́йда, Iван Галущинський, Никифор Гірняк, М. Зарицький, Петро Карманський, Юрій Крих, А. Музичка, Ю. Мушак, О. С. Ратич, I. Синиця, Я. Ярема, Никифор Садовський,[5] Григорій Величко,[6] Іван Свистун[7]та ін.

Випускники та учні[ред.ред. код]

Навчались: Михайло Сорока, Випускники: кардинал Йосиф Сліпий, Н.Бучинська, брати Володимир і Степан Ґжицькі, Михайло Качалуба, Антін Дудар, Ф. Замора, Лесь Курбас, I. Олексишин, о. Антін Будзан, Соломія Крушельницька, Олександр Смакула, Ярослав Стецько (прем'єр Українського Державного Правління незалежної Української держави, проголошеної 30 червня 1941 у Львові), Омелян Польовий (виключений за українську діяльність[8]), Станіслав Дністрянський (автор Конституції ЗУНР), Григорій Стецюк, Андрій Клим, Микола Бих,[9] Гринкевич Осип,[10] А. Кольба, Євген Чубатий (закінчив 1942[11]), Микола Збир,[12] Тесля Іван (закінчив 1923[13]) та інші відомі діячі.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Дуда І. Сеник А. Франц-Йосиф I // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 532. — ISBN 978-966-528-279-2.
  2. Тимочко П. Тернопільська українська гімназія ім. Франца Йосифа І… — С. 417.
  3. Дуда І., Пиндус Б. Бачинський Омелян Миколайович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 92. — ISBN 966-528-197-6.
  4. Мельничук Б., Пиндус Б. Тофан Микола // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004–2010. — ISBN 966-528-197-6.
  5. http://iskra.kiev.ua/iskra.html?act=article&id=1672
  6. Хома Л. Величко Григорій Іванович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 242. — ISBN 966-528-197-6.
  7. Головин Б. Кушнерик Г. Свистун Іван Васильович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2010. — Т. 4 : А — Я (додатковий). — С. 537. — ISBN 978-966-528-318-8.
  8. Дем'янова І., Олещук І. Польовий Омелян Гіллярович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 113. — ISBN 978-966-528-279-2.
  9. Гуцал П. Бих Микола Якимович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 120. — ISBN 966-528-197-6.
  10. Мельничук Б. Гринкевич Осип // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 415. — ISBN 966-528-197-6.
  11. Слюзар В. Чубатий Євген Володимирович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 615. — ISBN 978-966-528-279-2.
  12. Пиндус Б. Збир Микола // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 636. — ISBN 966-528-197-6.
  13. Пиндус Б., Свинко Й. Тесля Іван Якович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 440. — ISBN 978-966-528-279-2.

Джерела[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


Освіта Це незавершена стаття про освіту.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.