Тернопільський академічний обласний театр актора і ляльки

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Тернопільський академічний обласний театр актора і ляльки
Будівля Тернопільського академічного обласного театру актора і ляльки (травень 2010 року)
Будівля Тернопільського академічного обласного театру актора і ляльки (травень 2010 року)

Країна Україна Україна
Місто
Адреса
Місткість 234 місця
Тип театр ляльок
Статус обласний академічний
Відкрито 1 квітня 1980 року
Колишні назви Тернопільський обласний театр ляльок
Репертуар дитячі казки, українська і світова класика
Керівництво художній керівник І. Шелеп
головний режисер Володимир Лісовий
teatr.te.ua

CMNS: Тернопільський академічний обласний театр актора і ляльки на Вікісховищі

Тернопільський академічний обласний театр актора і ляльки — державний ляльковий театр у місті Тернопіль.

Історія[ред.ред. код]

Тернопільський обласний театр ляльок (від 1997 — театр актора і ляльки) створено на підставі рішення Тернопільської обласної ради народних депутатів 1 квітня 1980 року.

Засновником театру і його першим директором став заслужений працівник культури України Юліан Кройтор, головним режисером — народний артист України Євген Ткаченко, головним художником була призначена випускниця Ленінградського інституту театру, музики та кіно Лариса Воробйова.

Трупу театру склали випускники Харківського інституту мистецтв, Дніпропетровського та Горьківського театральних училищ.

1 листопада 1980 року в палаці культури «Березіль» виставою «Сембо» за п'єсою Ю. Єлисєєва відкрився перший театральний сезон театру.

У лютому 1986 року театр отримав стаціонарне приміщення: спеціально оснащена сцена, зала на 250 місць, акторські кімнати, підсобні приміщення, велике фойє, репетиційна зала та інше.

Серед найяскравіших робіт театру минулих літ вистави «Русалонька» Н. Гернет, «Куди ти, лоша?» Р. Москової, «Північна казка» І. Заграєвської, «Зустріч у Трулялінських» Ю. Тувіма, «Котигорошко» Г. Усача, «Голубе щеня» Д. Урбана, «Принцеса та сажотрус» Л. Жуховицького.

Незабаром після відкриття стаціонару відбулася прем'єра першої вистави для дорослих — «Любов… любов…» В. Маслова за твором Джованні Боккаччо «Декамерон». У подальшому репертуар театру поповнювався виставами для дорослих: «Собаче серце» за М. Булгаковим, «Рябий пес, що біжить краєм моря» Ч. Айтматова, «Панночка» Н. Садур.

У 1995 році головним режисером театру став режисер-лялькар, заслужений артист України Володимир Лісовий, а директором і художнім керівником у 1997 році призначений заслужений діяч мистецтв України Іван Шелеп.

Нове керівництво продовжило найкращі традиції колективу — розширило, поповнило і зміцнило трупу театру (яка зараз складається із двадцяти двох акторів), укомплектувало цехи досвідченими працівниками та створювало новий репертуар.

Нині в репертуарі театру близько сорока вистав для глядачів різних вікових категорій: «Чарівна лампа Аладіна» Н. Гернет, «Шукай вітру в полі» В. Лівшиця, «Чарівний перстень, або казка за три п'ятаки» В. Лісового, «Кіт у чоботях» Д. Самойлова, «Таємничий гіпопотам» В. Лівшиця і І. Качанової, «Білосніжка» і «Малята-кармалята» Г. Усача, «Айболить проти Бармалея» Р. Бикова і В. Коростильова, «Козацькі вітрила» Б. Мельничука, «Бременські музиканти» В. Ліванова, «Кривенька качечка» за Б. Лепким «Ляльки-шоу» (гала-концерт для дорослих), «Дуже проста історія» М. Ладо та інші.

За роки існування театру працює лише другий директор, другий головний режисер і другий головний художник. На його сцені відбулося більше ста прем'єрних вистав для юних та дорослих глядачів, які ставили режисери Євген та Елеонора Ткаченки, Я. Покривка (Польща), М. Кравцова (Росія), А. Москаленко (Дніпропетровськ), Д. Смагін (Харків), І. Чекірда (Львів), С. Єфремов (Київ), О. Боков, С. Калина, В. Лісовий; художники П. Миронов, Л. Воробйова, В. Якубовський, О. Федун.

Багато років працювали і працюють ведучі актори театру: Євгенія Касьян, Володимир Криса, Тарас Іванків, Петро Мрига, Олена Дмитрієва, Олег Боков, Ірина Баранова, Віра Лісова, Юрій Коцюк, Богдан Брантюк, Ольга Водюк, Іван Курілов, Микола Капшій, Дмитро Татарінов, Тетяна Кошильовська, Ольга Петришин та інші.

Практично з дня існування театру плідно працює в ньому художник по світлу і звукорежисер Володимир Баранов.

Тернопільський театр актора і ляльки неодноразовий учасник і дипломант багатьох фестивалів театрів ляльок у Луцьку, Ужгороді, Львові, Вінниці, Чернігові, Бішкек (Киргизстан), Каунасі (Литва), Рудольфштадті (Німеччина), Жешуві (Польща).

19 травня 2006 року наказом Міністерства культури і туризму України Тернопільському обласному театру актора і ляльки був наданий статус академічного.

Акторський склад[ред.ред. код]

Трупу театру складають 22 актори. Всі вони мають вищу або середньо-спеціальну театральну освіту. Акторський склад постійно поповнюється випускниками вищих театральних навчальних закладів України. 33 театральний сезон 2012—2013 роки:

  • Євгенія Касьян
  • Володимир Криса
  • Петро Мрига
  • Тарас Іванків
  • Олена Дмитрієва
  • Олег Боков
  • Ірина Баранова
  • Юрій Коцюк
  • Віра Лісова
  • Наталя Буняк
  • Микола Капшій
  • Богдан Брантюк
  • Ольга Водюк
  • Любов Сорока
  • Тетяна Кошильовська
  • Іван Курілов
  • Дмитро Татарінов
  • Ольга Петришин
  • Іван Головатюк
  • Ірина Шайда
  • Катерина Шпільман
  • Володимир Дробей
  • Євгенія Дробей

Репертуар[ред.ред. код]

Діючий репертуар Тернопільського академічного театру актора і ляльки (33 театральний сезон 2012—2013 рр.).

Вистави для дітей:

  • «Чарівна лампа Аладіна» Н. Гернет.
  • «Ведмежатко Рім-тім-ті» Я. Вільховський.
  • «Веселе мишеня» Ю. Чеповецький.
  • «Таємничий гіпопотам» В. Лівшиць, І Качанова.
  • «День народження Бутуза» М. Туровер.
  • «Ще раз про Червону Шапочку» С. Єфремов, С. Коган.
  • «Незвичайний маскарад» В. Орлов.
  • «Кіт у чоботях» Д. Самойлов.
  • «Шукай вітру в полі» В. Лівшиць.
  • «Театр Братика Кролика» Д. Гарріс.
  • «Сестриця Оленка та Братик Івасик» К. Черняк.
  • «По щучому велінню» Є. Тараховська.
  • «Мисливець і русалка» В. Буртинський.
  • «Маленька фея» В. Рабадан.
  • «Золоте курча» В. Орлов.
  • «Гусеня» Н. Гернет.
  • «Сембо» Ю. Єлісеєв.
  • «Чарівний перстень, або казка за три п'ятаки» В. Лісовий.
  • «Малюк і Карлсон» Г. Усач за А. Ліндгрен.
  • «Я — курчатко, ти — курчатко» Г. Усач, Ю. Чеповецький.
  • «Дзвони-лебеді» Л. Браусевич.
  • «Чарівник 101» В. Лісовий.
  • «Айболить проти Бармалея» Р. Биков
  • «Друзі маленької Кіті» С. Коган.
  • «Білосніжка» Г. Усач.
  • «Веселі автозабави» Т. Сільченко.
  • «Хочу бути великим» Г. Сапгір, Г. Циферов.
  • «Царівна-жаба» Н. Гернет.
  • «Малята-кармалята» Г. Усач.
  • «Козацькі вітрила» Б. Мельничук.
  • «Веселі ведмежата» М. Поліванова.
  • «Бременські музиканти» В. Ліванов, Ю. Ентін.
  • «Запеклі вороги» У. Леєс
  • «Поросятко Чок» М. Туровер
  • «Хто вкрав світлофор» Н. Синіна
  • «Кривенька качечка» В. Лісовий за Б. Лепким.
  • «День народження кота Леопольда» А. Хайт

Вистави для дорослих:

  • «Ляльки-шоу» (гала-концерт для дорослих)
  • «Дуже проста історія» М. Ладо.
  • «20 хвилин з ангелом» О. Вампілов

Гастролі[ред.ред. код]

Театр гастролює в Україні й за кордоном.

З 14 по 18 вересня 2016 року колектив театру брав участь у Міжнародному фестивалі театрів ляльок, що проходив у столиці Чорногорії — місті Подгориця, де представляв виставу «Малята-Кармалята». Відзнаку «За кращу акторську майстерність» отримав виконавець ролі писаря Конфуза Тарас Іванків.[1]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Як тернопільські лялькарі мандрували Чорногорією // Тернопільський обласний академічний театр актора і ляльки. — 2016. — 25 вересня.

Джерела[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

  • Гайда В. Театр ляльок таки реорганізовують. Правда, тепер уже в театр актора і ляльки // Тернопіль вечірній. — 1997. — 2 серп.
  • Градоблянська Г. Сцена і меценати: Сторінка з історії Театру ляльок в Тернополі // Театральна бесіда. — 2000. — № 2 (97). — С. 28-29.
  • Зіцерман Ю. І будуть прем'єри: [у новоствореному в м. Тернополі театрі ляльок] // Ровесник. — 1980. — 5 черв.
  • Мочар Т. Ляльки складають іспит: [Нотатки з першого республ. фестивалю] // Культура і життя. — 1983. — 21 серп.
  • Переможці конкурсу // Культура і життя. — 1986. — 13 лип.
  • Стецько В. Люди рідкісних професій // Ровесник. — 1981. — 1 серп.
  • Теремко В. Кожен день — прем'єра // Ровесник. — 1986. — 2 трав.
  • Уральський М. Подарували ровесникам казку: [Про створення лялькового театру при Тернопільському палаці піонерів і школярів у 1970 р.; керівник А. Н. Кирильчук] // Ровесник. — 1983. — 7 трав.
  • Паламар А. День народження казки: Театр відкриває першу прем'єру виставою «Сембо» Єлисеєва // Вільне життя. — 1980. — 2 листоп.
  • Сушкевич В. Там чудеса…: Фоторепортаж з відкриття нового сезону театру ляльок у Тернополі // Вільне життя. — 1986. — 23 лют.
  • Тарасенко Т. Нещодавно Тернопільський театр ляльок повернувся з Польщі // Тернопіль вечірній. — 1993. — 13 жовт.
  • Удіна Т. Ляльковий театр — це серйозно: про репертуар, сцену і новосілля // Ровесник. — 1983. — 1 груд.
  • Хміляр Л. Театр — це особливий світ // Подільське слово. — 1997. — 20 груд.
  • За кулісами театру // Тернопіль вечірній. — 1993. — 27 берез.
  • Кройтор Ю. В липні обласний театр ляльок успішно завершив 14-й театральний сезон // Вісник Тернопілля. — 1994. — 26 серп.
  • Кройтор Ю. Де живе казка: Терноп. театру ляльок — 10 років // Вільне життя. — 1990. — 30 жовт.
  • Кройтор Ю. Для дітей і … дорослих: Відкриття сезону Терноп. театру ляльок // Ровесник. — 1986. — 30 жовт.
  • Кройтор Ю. До зустрічі в новому театральному сезоні // Вісник Тернопілля. — 1996. — 19 лип.
  • Кройтор Ю. Запрошуємо на новий театральний сезон театру ляльок! // Соломія. — 1997. — № 2. — С. 4.
  • Кройтор Ю. Ляльки чекають: Відкрив черговий сезон обласний театр ляльок // Вільне життя. — 1987. — 25 жовт.
  • Кройтор Ю. Чекаємо вас у театрі актора і ляльки: [Відкриття сезону] // Свобода. — 1997. — 27 верес.
  • Кройтор Ю. Свято — це мрія і дійсність: [До свят — святого Миколая і Різдва Христового] // Свобода. — 1995. — 1 груд.
  • Весна Х. Принцеса, сажотрус та інші: [Про прем'єру в театрі ляльок] // Ровесник. — 1989. — 22-28 січ.
  • Завалков С. Дивосвіт російської казки: нова вистава театру ляльок // Вільне життя. — 1981. — 13 груд.
  • Завалков С. Дружбою сильні: Прем'єра в театрі ляльок // Вільне життя. — 1984. — 20 черв.
  • Завалков С. Незвичні ролі акторів: Про нову виставу в театрі ляльок // Вільне життя. — 1987. — 26 квіт.
  • Завалков С. Хвилюючи дітей і дорослих // Вільне життя. — 1985. — 2 квіт.
  • Сушкевич В. Червень: директор театру ляльок Юліан Кройтор: [Він вважає, що ляльки можуть усе — сміятися і плакати, радіти і страждати, боротися і перемагати] // Русалка Дністрова. — 1993. — № 13 (черв.).
  • Гаврилишин В. Вистава, яка зачарувала, або Добродушко крокує по Вкраїні // Тернопіль вечірній. — 1995. — 5 серп.
  • Завалков С. «Палаючі вітрила» / Л. Браусевич у Тернопільському театрі ляльок // Вільне життя. — 1982. — 17 лют.
  • Завалков С. Повчальний урок: [Рец. на виставу «Казка про ледаря»] // Вільне життя. — 1983. — 6 серп.
  • Завалков С. «Русалонька». [Нова вистава театру ляльок] // Вільне життя. — 1981. — 21 жовт.
  • Завалков С. У театрі ляльок — «Буратіно»: Рецензуємо виставу // Вільне життя. — 1983. — 19 берез.
  • Завалков С. Чудеса суворого краю: [Прем'єра «Північної казки» І. Заграєвської] // Вільне життя. — 1982. — 5 трав.
  • Завадович Р. «Пригоди гномика Ромтомтомика»: Казкова історія для театру ляльок: [Терноп. драматурги Б. Мельничук та Раїса Олефір] // Культура і життя. — 1996. — 10 лип. — (Презентація книги).
  • Сачко Я. «Журавлине пір'я» — [так називається вистава, якою колектив розпочав новий сезон] // Тернопіль вечірній. — 1998. — 19 верес.
  • Сачко Я. Свято для маленьких: «День народження Бутуза»: [У Терноп. театрі актора і ляльки знову прем'єра] // Тернопіль вечірній. — 1998. — 24 черв.
  • Тарасенко Т. Про Кіклопа і про козаків: Про репертуар театру // Тернопіль вечірній. — 1993. — 1 верес.
  • Градоблянська Г. Початок: Начерки творчого портрета: [Про артиста Терноп. театру ляльок О. Царькова] // Ровесник. — 1986. — 9 серп. — (Театр. Актори. Глядачі).
  • Саган Б. І засміялась Несміяна: [Про акторку Терноп. театру ляльок Т. Логінову] // Вільне життя. — 1987. — 17 січ., фото. — (Творчість молодих).
  • Мельничук Б. Люди і ляльки: Знайомтеся Володимир Якубовський: [Художник театру] // Тернопіль вечірній. — 1992. — 10 черв.
  • Тернопільський театр ляльок // УРЕ. — К., 1984. — Т. 11. — С. 226.

Посилання[ред.ред. код]