Очікує на перевірку

Тернівка (місто)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тернівка
Герб Тернівки (міста) Прапор Тернівки (міста)
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Дніпропетровська область
Район Павлоградський район
Громада Тернівська міська громада
Засноване 1775
Статус міста від 1976 року
Населення ▼ 26 961 (01.01.2022)[2]
 - повне ▼ 26 961 (01.01.2022)[2]
Площа 18 км²
Густота населення 1605 осіб/км²
Поштові індекси 51500-51509
Телефонний код +380-5636
Координати 48°31′28″ пн. ш. 36°04′57″ сх. д. / 48.52444° пн. ш. 36.08250° сх. д. / 48.52444; 36.08250Координати: 48°31′28″ пн. ш. 36°04′57″ сх. д. / 48.52444° пн. ш. 36.08250° сх. д. / 48.52444; 36.08250
Висота над рівнем моря 111 м
Водойма р. Велика Тернівка, Самара
Назва мешканців тернівча́нин
тернівча́нка
тернівча́ни
День міста остання субота серпня
Відстань
Найближча залізнична станція Богуславський
До станції 1 км
До обл./респ. центру
 - фізична 79 км
 - залізницею 80 км
 - автошляхами 95,7 км
До Києва
 - фізична 450 км
 - автошляхами 549 км
Міська влада
Рада Тернівська міська рада
Адреса 51500, Дніпропетровська обл., м. Тернівка, вул. Пушкіна, 5а
Вебсторінка Тернівська міськрада

CMNS: Тернівка у Вікісховищі

Мапа
Тернівка. Карта розташування: Україна
Тернівка
Тернівка
Мапа
У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Тернівка.

Терні́вка — місто в Україні, адміністративний центр Тернівської міської територіальної громади Павлоградського району Дніпропетровської області. Розташоване на берегах річки Велика Тернівка при її впадінні у Самару. Тернівські родовища вугілля належать до Західного Донбасу.

Географія

[ред. | ред. код]

Тернівка — місто у Дніпропетровської області, розташоване біля річки Велика Тернівка при її впадінні у Самару. Місто Тернівка розміщено на території Західного Донбасу на сході Дніпропетровської області, в 20 км на схід від міста Павлоград. Дві дороги місцевого значення з'єднують Тернівку з м. Павлоград. Відстань до обласного центру — 100 км і проходить автошляхом E50, із яким збігається М04.

Південну частину території міста зі сходу на захід перетинає річка Тернівка — притока річки Самара. Найближча вузлова залізнична станція — місто Павлоград. Рельєф міста являє собою слабо горбисту степову рівнину з невеликим ухилом з півночі на південь до заплави р. Велика Тернівка. Річки в цьому місці звивисті, утворюють лимани, стариці і заболочені озера. Відмітки поверхні коливаються від 65.0 до 145 м.

Територія міста входить до Дніпропетровського центрального ґрунтового району. Ґрунтоутворювальними породами є лісовидні суглинки, які мають легкоглинистий механічний склад. Ґрунтовий покрив представлений середньо — гумусними чорноземами, переважно солонцюватими, які відрізняються значною глибиною проникнення гумусу (до 85-95 см).

Підземні води приурочені до відкладів четвертинної системи сарматського ярусу, харківської, київської, бучакської свит, тріасової і кам'яновугільної систем. Під містом знаходяться поля шахт Західно-Донбаська, Тернівська і Самарська. Клімат помірно-континентальний, середня річна температура +7 +9 С. Найтепліший місяць — липень, середньодобова температура якого становить 21,5 С, найхолодніший — січень — 25,9 С. Кількість опадів 450 мм на рік, що говорить про недостатнє зволоження території.

Таблиця зміни чисельності населення

[ред. | ред. код]

Зірочками позначені дані переписів населення, без зірочок — відомості Державного комітету статистики України станом на 1 січня відповідного року.

Таблиця зміни чисельності населення
1989* 2001* 2005 2006 2007 2008 2009 2011 2013 2014 2015 2022
33 528 29 226 29 070 29 136 29 229 29 101 29 119 28 923 28 920 28 863 28 898 26 961

Національний склад

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за національністю за даними перепису 2001 року[3]:

Національність Відсоток
українці 43,45 %
росіяни 52,89 %
інші/не вказали 3,66 %

Мова

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[4][5]:

Мова Відсоток
українська 21,21 %
російська 78,00 %
інші/не вказали 0,79 %

Історія

[ред. | ред. код]

За часів Запорозької Січі зимівники у місцевості Тернівки належали до її Самарської паланки.

Заснована при ліквідації Запорізької Січі у 1775 році наказом азовського губернатора як слобода (в 1778 році 116 дворів). Народна етимологія пов'язує назву міста не з назвою річки Велика Тернівка, а, видко, навпаки, розповідають про вирубку хащів терену під час заснування слободи.

1627 року російські топографи в «Книзі Великого креслення» конкретно описали місцевість, яка розташована в долині Великої Тернівки.

У 1735 створена Самарська паланка запорозького козацтва, тут оселились козаки в урочищах гирла Великої Тернівки, а також на південному схилі з правої сторони річки Самара. Після розгрому Запорізької Січі на землях Тернівських козаків оселилися козаки Харківського полку. Прибулі козаки займали хутори і зимовники, збільшуючи число жителів. Але назву залишали колишню — слобода Тернівська. За твердженням істориків остаточно, як населений пункт, Тернівка сформувалася в 1775 році.

Уряд розмістив у Тернівці 5-ту роту Молдовського полку. У 1778 році в слободі була побудована дерев'яна каплиця, а в 1781 році — Іоанно-Богословська церква. Першим священиком був Іполлон Богословський

Сюди почали переселяти селян з Курської й Орловської губерній, і в 1840 році в Тернівці було 5300 душ. У 1846 році в Тернівці відкривається перша початкова школа. Станом на 1886 рік у селі Богуславської волості Павлоградського повіту Катеринославської губернії мешкало 4043 особи (610 дворів), існували православна церква, школа, 3 лавки[6].

У 1921 році був створений перший комсомольський осередок. У цьому ж році було створено перше Товариство загального землеробства (ТЗЗ) у кількості 13 чоловік. У період колективізації в 1931 році було створено в селі три колгоспи: «Зелена долина», «Жовтень» і «Тернівка». У 1933 році в селі відкривається семирічна школа.

Не обійшли тернівчан ні продрозверстка, ні розкуркулювання, ні репресії. Коли почалася Велика Вітчизняна війна, більшість чоловіків пішло на фронт, а частина жінок погнала в глибокий тил годувальниць-корів. Підпільної групи в селі не створювали.

В 1950 році геологи відкрили поклади кам'яного вугілля в селах Тернівка, Богданівка і восени 1953 року була закладена експериментальна шахта «Тернівська» № 1. Не було ні світла, ні доріг з твердим покриттям, ні телефонного зв'язку, продукти харчування привозили із Красноармійська і Павлограда. В 1953 році біля села побудовано два бараки. В 1956 році село одержало електроенергію. На 1961 рік було побудовано 8 тис. м² житла. В 1963 році був побудований перший дитячий садок.

У 1964 році вступила до ладу перша шахта, в тому ж році рішенням Дніпропетровського облвиконкому, село Тернівка одержало статус селища міського типу. В 1965 році почалося будівництво шахти «Гігант». В 1975 році була побудована середня школа на 1176 місць. У 1976 році Тернівка отримує статус міста, з 1990 року місто обласного підпорядкування {Указ Президії ВР УРСР від 9 червня 1990 року}.

1980 року інститут «Київцивільпроект» розробив генеральний план міста.

Біля села знаходиться курган бронзової доби[7]

Постаті

[ред. | ред. код]

Сучасне місто

[ред. | ред. код]

Населений пункт Тернівка виник у 1775 році. Містом Тернівка стала у 1976 році. Територія міста становить 1761га. Чисельність населення станом на 01.01.2007 року — 29,2 тис. осіб. Входить до складу та є центром Тернівської міської ради до якої також входить с. Зелена Долина.

На околиці міста розташований, відкритий у 1998 році, Тернівський Свято-Вознесенський монастир.

Промисловість

[ред. | ред. код]

Промислова інфраструктура міста — монофункціональна та представлена двома шахтами «Тернівська» та «Західно-Донбаська», які є складовими виробничо-структурних підрозділів «Шахтоуправління Павлоградське» та «Шахтоуправління Тернівське» ПАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» відповідно.

Будівництво

[ред. | ред. код]

Обсяг капітальних видатків місцевого бюджету за 12 місяців 2019 року становив 2375,437  тис.грн[10]., в т.ч: Реконструкція каналізаційного колектору в — 79,912 тис.грн[10].;

Реконструкція мережі зовнішнього освітлення — 12,809 тис.грн[10];

Будівництво мереж зовнішнього освітлення — 334,375 тис.грн[10].;

Будівництво водно-спортивного комплексу — 171,4 тис.грн[10].;

Реконструкція спортивного майданчика з улаштуванням гумового покриття КЗ «Тернівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 5 Тернівської міської ради Дніпропетровської області»  та КЗ «Тернівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 6 Тернівської міської ради Дніпропетровської області»  – 111,0 тис.грн[10].

Будівництво свердловини підземних вод з влаштуванням пункту очищення та роздачі питної води — 9,026 тис.грн.[10]

Фінанси

[ред. | ред. код]

На 2007 рік заплановано надходжень до загального фонду міського бюджету 33,6 млн грн., в тому числі субвенцій в сумі 8,13 млн грн. та дотацій 5,38 млн грн. (фактично використано за січень-червень п.р. 4,13 млн грн. і 2,56 млн грн. відповідно). За результатами соціально-економічного розвитку міста за січень-червень 2007 року маємо виконання доходної частини загального фонду міського бюджету 114,8 % від плану на цей період.

Підприємництво та ринок праці[10]

[ред. | ред. код]

Станом на 01.01.2020 року в місті зареєстровано 738 суб'єктів ЄДРПОУ, з яких 664 — це фізичні особи-підприємці та 74 — юридичні особи.

Станом на 01.01.2020  кількість об'єктів торгівлі по місту становить 186, із них 86 — продовольчі, 100 — промислові. За 2019 рік в місті було відкрито 7 нових торгівельних об'єктів (4 продовольчих та 3 промислових). Закрито 5 торговельних об'єктів (2 продовольчих та 3 промислових). Кількість об'єктів ринкової торгівлі — 2. Кількість об'єктів ресторанного господарства — 13 об'єктів. Кількість об'єктів побуту — 93. Спостерігається тенденція до відкриття переважно продовольчих магазинів.

Освіта

[ред. | ред. код]

У місті діє Тернівський професійний гірничий ліцей.

За загальним фондом відділу освіти на капітальні видатки передбачено 139,2 тис. грн. Під час літніх канікул проводиться ремонт покрівель в школах.

З 01.06.2007 року в місті на базі загальноосвітніх шкіл міста почали функціонувати дитячі оздоровчі табори, в яких кожен день оздоровлюється близько 120 дітей. Організовано безкоштовне харчування для дітей (за рахунок коштів місцевого бюджету), а також виїзд дітей на річку.

У місті функціонує 5 загальноосвітніх шкіл:

Спорт

[ред. | ред. код]

У місті працює спортивний комплекс «Темп» ВАТ «Павлоградвугілля», в якому активно займаються юнаки та дівчата ручним м'ячем, настільним тенісом; молодіжний спортивний клуб «Вимпел» (рукопашний бій), спортивна організація «Фенікс» (Кіокушинкай карате), клуб «Кіокушин» (карате), секція боксу та ін.

У місті розроблена та затверджена міська програма розвитку культури і спорту, на виконання якої в 2007 році передбачено коштів міського бюджету в сумі 157,1 тис. грн., що майже в 3 рази більше ніж торік.

У травні-червні п.р. представники Тернівського виконавчого комітету взяли участь в першому обласному конкурсі, що проходив к м. Кривий Ріг (5 командне місце).

Інфраструктура

[ред. | ред. код]

До міста проведено природний газ. Протяжність газопроводу — 57 км.

До послуг населення 5 шкіл, 8 дитячих дошкільних закладів, школа естетичного виховання, Будинок культури, 4 бібліотеки, кінотеатр, лікарня, поліклініка, 18 спортивних майданчиків

Галерея

[ред. | ред. код]
  • Вулиця Маяковського
    Вулиця Маяковського
  • Храм Святого Апостола та Євангеліста Іоанна Богослова (1995-2003)
    Храм Святого Апостола та Євангеліста Іоанна Богослова (1995-2003)
  • Будівля міської ради
    Будівля міської ради
  • Парк розваг
    Парк розваг
  • Пам'ятник воїнам-інтернаціоналістам
    Пам'ятник воїнам-інтернаціоналістам
  • Пам'ятник Тарасу Шевченку
    Пам'ятник Тарасу Шевченку
  • Храм-каплиця ікони Божої Матері «Скоропослушниця»
    Храм-каплиця ікони Божої Матері «Скоропослушниця»
  • Глобус
    Глобус
  • Пам'ятник чорнобильцям
    Пам'ятник чорнобильцям
  • Пам'ятник невідомому солдатові
    Пам'ятник невідомому солдатові
  • Вознесенський жіночий монастир
    Вознесенський жіночий монастир

Постаті

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Тернівка, Павлоградський район, Дніпропетровська область // Історія міст і сіл Української РСР — Українська радянська енциклопедія.
  2. ↑ Чисельність наявного населення України на 1 січня 2022 — Державна служба статистики України (укр.)(англ.)
  3. ↑ Національний склад міст України за переписом 2001 року — datatowel.in.ua
  4. ↑ Рідна мова населення міст України за переписом 2001 року — datatowel.in.ua
  5. ↑ Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  6. ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  7. ↑ Доісторична Україна – Google Мої карти. Google My Maps. Процитовано 28 листопада 2019.
  8. ↑ І знов сумна звістка. ternivka-rada.dp.gov.ua (укр.). Тернівська міська рада. 16 березня 2023. Процитовано 13 червня 2023.
  9. ↑ Указ Президента України від 14 березня 2023 року № 148/2023 «Про відзначення державними нагородами України»
  10. ↑ а б в г д е ж и Інформаційно-ресурсний центр виконкому Тернівської міської ради — Сучасна Тернівка, місто Тернівка, Дніпропетровська область, Україна. tern.gov.ua (укр) . Архів оригіналу за 22 березня 2022. Процитовано 25 березня 2022.

Джерела

[ред. | ред. код]

Література

[ред. | ред. код]
  • Терні́вка // Історія міст і сіл Української РСР: у 26 т. / П. Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967—1974. — том Дніпропетровська область / А. Я. Пащенко (голова редколегії тому), 1969 : 959с. — С.632

Посилання

[ред. | ред. код]
Commons
Commons
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Тернівка


Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Тернівка_(місто)&oldid=43548715