Терпіння (село)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Терпіння
Terpinnya gerb.png Terpinnya prapor.png
Герб Прапор
Центральна частина села
Центральна частина села
Країна Україна Україна
Область Запорізька область
Район/міськрада Мелітопольський район
Рада/громада Терпіннівська сільська рада
Код КОАТУУ 2323085101
Облікова картка Терпіння 
Основні дані
Засноване 1795
Населення 4854
Площа 10,02 км²
Густота населення 484,43 осіб/км²
Поштовий індекс 72333
Телефонний код +380 6192
Географічні дані
Географічні координати 46°59′14″ пн. ш. 35°25′24″ сх. д. / 46.98722° пн. ш. 35.42333° сх. д. / 46.98722; 35.42333Координати: 46°59′14″ пн. ш. 35°25′24″ сх. д. / 46.98722° пн. ш. 35.42333° сх. д. / 46.98722; 35.42333
Середня висота
над рівнем моря
31 м
Відстань до
районного центру
20 км
Місцева влада
Адреса ради 72333, с. Терпіння, вул. Піонерська, 1, тел. 6-34-50
Карта
Терпіння. Карта розташування: Україна
Терпіння
Терпіння
Терпіння. Карта розташування: Запорізька область
Терпіння
Терпіння

Терпіння у Вікісховищі?

Терпі́ння — село в Україні, в Мелітопольському районі Запорізької області. Центр Терпіннівської сільської ради. Населення становить 4854 осіб.

Географічне розташування[ред. | ред. код]

Село Терпіння знаходиться на правому березі річки Молочна за 20 км на північ від районного центру, вище за течією на відстані 3,5 км розташоване село Троїцьке, нижче за течією на відстані 1 км розташоване селище Мирне, на протилежному березі — село Травневе і селище Зарічне. Через село проходить автомобільна дорога Т 0401. За 1,5 км від краю села знаходиться заповідник «Кам'яна Могила». За 8 км від села знаходиться зупинний пункт Терпіння.

Історичні відомості[ред. | ред. код]

На території, де розташоване село, людина жила з давніх часів. Про це свідчать залишки поселення доби неоліту, яке існувало і в період бронзи (V та II—І тисячоліття до н. е.). Поблизу поселення — визначна археологічна пам'ятка Кам'яна могила — святилище V—І тисячоліть до н. е.

Село Терпіння засноване 1802 року. Тут поселилися державні селяни з Тамбовської та Воронезької губерній, сектанти-духобори, виселені сюди примусово.

Станом на 1886 рік в селі, центрі Терпіннівської волості Мелітопольського повіту Таврійської губернії, мешкало 2548 осіб, налічувалось 354 дворових господарства, існували православна церква, 3 школи та 5 лавок, відбувалось 2 ярмарки на рік: 24 лютого та 23 листопада[1]. За 16 верст — пороховий склад.

У 1913 році в селі було вже 5 954 чол. приписного населення і 651 - стороннього. Землі було 8224 десятини, дворів — 698. У роки Громадянської війни Терпіння сильно постраждало від австро-німецької окупації 1918 року.

14 січня 1929 шляхом злиття колгоспів «П'ятирічка» та ім. Сталіна в селі було створено колгосп ім. 21-го з'їзду КПРС (???). [2]

У 1924-1933 роках Терпіння було центром Терпіннівського району у складі спочатку Мелітопольського округу, а з 1930 року - Дніпропетровської області [3].

Після розпаду СРСР колгосп ім. ХХІ з'їзду КПРС був перетворений в багатофункціональний кооператив «Дружба». [2]

Економіка[ред. | ред. код]

  • «Нік», ФГ.

Об'єкти соціальної сфери[ред. | ред. код]

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Кам'яна Могила[ред. | ред. код]

Докладніше: Кам'яна Могила

Кам'яна Могила розташована за півтора км від села і являє собою ізольований масив пісковика, вцілілий від руйнування мілини Сарматського моря, розташований в долині річки Молочної, який використовувався стародавньою людиною як святилище.

Кам'яна Могила спочатку, ймовірно, була песчаниковою мілиною Сарматського моря, єдиний вихід пісковику у всій азовсько-чорноморській западині, що робить її унікальним геологічним утворенням. Після відходу води Сарматського моря колишня мілина залишилася піщаним масивом, вершина якого (імовірно внаслідок впливу заліза латерітових суглинків) перетворилася на твердий пісковик. Цей масив пісковика розміром 240 на 160 метрів поверх дрібнозернистого піску опинився на шляху старого русла річки Молочної і тривалий час (до обміління річки і зсуву русла на захід) залишався островом в руслі річки. У результаті водної та повітряної ерозії, масив пісковика сильно осів і поступово розколовся на безліч шматків. В даний час Кам'яна Могила являє собою піщаний пагорб, вкритий великими кам'яними брилами. Серед нагромадження каміння безліч природних порожнин - гротів, проходів і тому подібного.

Цілющі джерела[ред. | ред. код]

Частина села Терпіння поблизу Мелітополя знаходиться на «горі» - височині заввишки 45 метрів над рівнем моря. На ній знаходиться невеликий парк, пам'ятник паркового мистецтва, «Цілющі джерела» [6]. На невеликій території парку (близько 0,14 га), практично на вершині гори з породи б'ють 5 джерел з холодною водою. Ключова вода стікає між каменями в невелике природне озеро. За деякими даними ця вода має цілющі властивості через присутність іонів срібла.

Старожили розповідають, що прибулі для поселення на Молочних водах духобори шукали місце з хорошою питною водою. І знайшли ключі, породжені потужним водоносним горизонтом сарматського періоду. Захована протягом багатьох тисячоліть в підземних товщах, вода поступово розчиняла вапняк, вимиваючи печери, ходи, природні колодязі, і вирвалася з похмурого ув'язнення, утворивши посеред степу квітучий оазис. До революції трохи нижче водойми був поміщицький маєток багатого німця, а на виході з озера - водяний млин. На краю озера стояла церква, зруйнована в радянські часи.

У середині 1990-х років у пагорба з'явилися ченці, які стали потихеньку упорядковувати джерела, дали їм імена святих. Нині з ініціативи місцевої сільської ради територія навколо ключів оголошена заповідною. Так виник пам'ятник паркового мистецтва «Цiлющi джерела». Нині саме місце рекреації в запустінні[7].

450-річний дуб[ред. | ред. код]

Поряд з озером, на території дитсадка, стоїть старий дуб, вік якого імовірно 450 років.

Старожили стверджують, що йому більше чотирьохсот років. Нічим не обділила його природа, взяти хоча б окружність стовбура - 5 м 23 см - майже чотири людських обхвати! Висота Терпіннівського дуба - 40 метрів [8]. Коренева система розрослася в сторони на 100 метрів. На думку фахівців, після всохлого 700-річного запорізького дуба цей — найдавніший в області.

Кажуть, раніше тут ріс цілий гай, який живили цілющі джерела, які виходять тут на поверхню. Під покровом могутніх дерев відпочивали чумаки (поруч проходив знаменитий чумацький шлях). Зупинялися тут по дорозі до Криму і представники імператорської династії Романових - імператриця Катерина Друга, Олександр Другий, Микола Другий. Бував тут і бунтівний отаман Нестор Махно. За його наказом два дуби-велетня, що росли по сусідству, спиляли. А один дожив до наших днів.

До революції мелітопольське земство побудувало поряд з дубом маленьку церкву (сьогодні на її місці стоїть сарай дитсадку). А ще тут був пам'ятник імператору Олександру Другому з написом «Олександру Великому - визволителю». До наших днів статуя освіченого самодержця теж не дожила, а ось постамент зберігся. На ньому помістили бюст Леніна.

Живий релікт сьогодні охороняється державою, про нього піклується місцева влада.

Карпушин будинок[ред. | ред. код]

Будинок - пам'ятник архітектури. Початок будівництва 1910 рік, закінчення 1914 рік. Побудований Дмитром Федоровичем Карпушем.

Будинок, складений з червоної німецької цегли, прекрасно зберігся до наших днів. Також збереглися великі литі колони, що підпирають ґанок. Дах був покрита білим покрівельним залізом (до теперішнього часу дах не зберігся). Планування будинку поєднує в собі розкіш поміщицького маєтку і практицизм селянської хати. Стіни і стелі кімнат прикрашені вигадливою ліпниною. У центральній кімнаті встановлена голландська піч і камін, обкладені білосніжною керамічною плиткою, з великою керамічної картиною-вставкою пасторального характеру.

Після 1917 року будинок відігравав велику роль в історії села. У 1918 році, в ньому жили і працювали керівники Ревкома і волвиконкомів. Після закінчення громадянської війни тут знаходилася ветлікарня і квартири ветлікарів. У 1943 р в будівлі розташовувався штаб німецько-фашистських військ, які обороняли Терпіннівський сектор укріпленої лінії «Вотан». Потім в будинку розмістився госпіталь льотного складу Червоної Армії. Довгий час тут знаходилася амбулаторна лікарня, потім знову ветлікарня. У 90-х роках в одній з половин будинку жили монахи.

3 квітня 1997 року комісія з відновлення прав реабілітованих рішенням № 3 від цього ж числа постановила вважати сім'ю Д. Ф. Карпуша реабілітованою і зобов'язала Управління майна Запорізькій області та Мелітопольське районне підприємство ветеринарної медицини забезпечити повернення будинку внучці Карпуша, О. П. Пушкарьової.

Декомунізація[ред. | ред. код]

Зруйнований пам'ятник Леніну

9 листопада 2015 року в селі Терпіння зруйнували пам'ятник Леніну, який стояв навпроти будинку культури. Пам'ятник Леніну, встановлений в центрі села, демонтували за допомогою ковша трактора. Постамент розвалили на частини, починаючи з голови статуї[9].

Згідно рішення Терпіннівської сільської ради від 16 лютого 2016 року № 07 «Про перейменування вулиць населених пунктів Терпіннівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області» вулиця Чапаєва перейменована на вулицю Зелену[10].

Література[ред. | ред. код]

  • Газета «МИГ» за 20 серпня 2003

Посилання[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  2. а б «Мелітопольський район. У Терпіння відзначили 80-річчя колгоспу ім. 21-го з'їзду КПРС», стаття в «Мелітопольських відомостях».
  3. Історія села - Історія села - Наше село - Каталог статей - Терпіннівський колегіум «Джерело»
  4. «Вокалісти Вознесенської музшколи - переможці обласного конкурсу», стаття в «Мелітопольських відомостях»
  5. Мелітопольське районне благочиння Архівовано 2 травень 2013 у Wayback Machine. на сайті Запорізької і Мелітопольської єпархії Української православної церкви
  6. Терпіннівського джерела на сайті «Мелітопольських відомостей».
  7. На святих джерелах Терпіння бардак і запустіння // РІА Мелітополь, 28 жовтня 2018 (рос.)
  8. «У Мелітопольському районі відкололася частина стовбура дуба-патріарха, який є однією з визначних пам'яток села Терпіння», газета «МИГ ».
  9. У Запорізькій області на одного Ілліча стало менше
  10. Рішення Терпіннівської сільської ради від 16 лютого 2016 року № 07 «Про перейменування вулиць населених пунктів Терпіннівської сільської ради Мелітопольського району Запорізької області»

Посилання[ред. | ред. код]