Перейти до вмісту

Террі Воган

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Террі Воган
Народився3 серпня 1938(1938-08-03)[4][5][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Лімерик, Манстер, Ірландія[6][4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер31 січня 2016(2016-01-31)[1][2][…] (77 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Taplowd, Бакінгемшир[d], Бакінгемшир, Південно-Східна Англія, Англія, Велика Британія Редагувати інформацію у Вікіданих
·злоякісна пухлина[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Ірландія[7]
 Велика Британія[7] Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьрадіоведучий, телеведучий, narrator, ведучий ігрового шоу, автобіограф Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materCrescent Colleged[8] і Belvedere Colleged[8] Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мованглійська Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладBBC Radio 2 і BBC Редагувати інформацію у Вікіданих
Роки активності19562015
У шлюбі зГелен Воганd[9][10] Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
лицар-командор ордена Британської імперії офіцер Ордену Британської імперії
IMDbID 0937369 Редагувати інформацію у Вікіданих
Сайтterrywogan.com Редагувати інформацію у Вікіданих

Сер Майкл Теренс Воган KBE DL (англ. Michael Terence Wogan; нар. 3 серпня 1938 — пом. 31 січня 2016), відомий як Террі Воган (англ. Terry Wogan) — ірландсько-британський радіо- й телеведучий, який більшу частину своєї кар'єри працював на BBC у Великій Британії. З 1993 року та до напіввиходу на пенсію в грудні 2009 року його щоденна сніданкова програма на BBC Radio 2 під назвою «Wake Up to Wogan» регулярно збирала приблизно 8 млн слухачів. Вогана вважали найбільш слуханим радіоведучим у Європі[11].

Воган був провідною медіаперсоною в Ірландії та Британії з кінця 1960-х років, і його часто називали «національним надбанням»[11]. Окрім свого буднього радіошоу, він був відомий роботою на телебаченні, зокрема на ток-шоу BBC1 «Wogan», ігрових шоу «Blankety Blank» і «Come Dancing», презентував «Children in Need». Террі Воган також був коментатором BBC для Пісенного конкурсу Євробачення з 1971 до 2008 року (на радіо: 1971, 19741977; телебачення: 1973, 1978, 19802008) і співведучим конкурсу 1998 року[12]. У 2010—2015 роках вів двогодинне недільне ранкове шоу «Weekend Wogan» на Radio 2[13][14].

2005 року Воган отримав британське громадянство на додаток до свого ірландського, того ж року був нагороджений лицарським званням і тому мав право використовувати титул «сер»[15][16]. Помер 31 січня 2016 року у віці 77 років.

Ранні роки

[ред. | ред. код]

Майкл Теренс Воган народився 3 серпня 1938 року в Елм-Парку, Лімерик, Ірландія, був старшим із двох дітей[17] та сином менеджера Leverett & Frye, висококласного продуктового магазину в Лімерику. З восьмирічного віку навчався в єзуїтському коледжі Кресент. Воган мав сильне релігійне виховання і пізніше коментував, що йому промили мізки, щоб він повірив у загрозу потрапити в пекло[18]. Попри це він часто висловлював прихильність до міста свого народження: «Лімерік ніколи не покидав мене, що б це не було, моя особистість — Лімерик»[19].

У віці 15 років, після того як його батька підвищили до генерального менеджера, Воган разом із сім'єю переїхав до Дубліна. Живучи там, Воган навчався в школі-сестринській школі коледжа Крескент та Бельведерському коледжі. Він брав участь у аматорських драматичних виставах і виявив любов до рок-н-ролу. Покинувши Бельведер у 1956 році, Воган зробив коротку кар'єру в банківській професії, приєднавшись до Королівського банку Ірландії(інші мови)[20]. Коли Воганубуло 20 років, він побачив газетну рекламу із запрошенням абітурієнтів національного мовника Ірландії Raidió Teilifís Éireann (RTÉ) і приєднався до нього як читач новин і диктор[21].

Радіо

[ред. | ред. код]

Рання кар'єра

[ред. | ред. код]

Протягом перших двох років на Raidió Teilifís Éireann (RTÉ) Воган брав інтерв'ю та показував документальні фільми, а потім перейшов у відділ легких розваг як диск-жокей і ведучий телевізійних вікторин та різноманітних шоу, таких як Jackpot , найпопулярнішої вікторини на RTÉ у 1960-х роках. Коли 1967 року RTÉ припинила шоу, Воган звернувся до BBC за додатковою роботою. Девід Аттенборо відхилив його заявку на роботу ведучим BBC; 2016 року, після смерті Вогана, Аттенборо висловив думку, що «двоє ірландців на BBC2, виглядали б смішно»[22]. Воган почав працювати на BBC Radio, спочатку «по лінії» з Дубліна й 27 вересня 1966 року вперше взяв участь у програмі BBC Light. Протягом двох років він по вівторках представляв випуск Late Night Extra на BBC Radio 1 і BBC Radio 2, щотижня їздячи з Дубліна до Лондона. Після того, як Воган був дублером у ранковому шоу Джиммі Янга, поки останній взяв відпустку протягом липня 1969 року, Вогану запропонували місце в обідній час у будні дні спочатку на BBC Radio 1, а з 1970 року він також одночасно транслювався на BBC Radio 2.

У квітні 1972 року Воган очолив сніданкове шоу на BBC Radio 2, помінявшись місцями з Джоном Данном, який перейшов на денне шоу. Воган досяг рекордної аудиторії — до 7,9 млн[23]. Його перше ток-шоу Wogan's World транслювалося на BBC Radio 4 з 6 червня 1974 року до 21 вересня 1975 року[24]. Його, здавалося б, всюдисуща присутність у засобах масової інформації означала, що він часто ставав предметом жартів коміків того часу, серед яких Гуді та Лицарі Баррона. Воган випустив пародійну вокальну версію пісні «The Floral Dance» у 1978 році на прохання слухачів, яким подобалося слухати його спів над інструментальним хітом Brighouse and Rastrick Brass Band. Його версія досягла 21 місця в UK Singles Chart[23]. У грудні 1984 року Воган залишив своє сніданкове шоу, щоб продовжити кар'єру на телебаченні, і його замінив Кен Брюс[25].

Повернення на радіо

[ред. | ред. код]

Телебачення

[ред. | ред. код]

Євробачення

[ред. | ред. код]

Ток-шоу

[ред. | ред. код]

Children in Need

[ред. | ред. код]

Інша робота на телебаченні

[ред. | ред. код]

Особисте життя

[ред. | ред. код]

24 квітня 1965 року Воган одружився з Гелен Джойс (1936—2024) і вони залишалися одруженими до його смерті у 2016 році. Вони жили в Таплоу, Бакінгемшир, з іншим домом у Гасконі, на південному заході Франції[26][27]. У подружжя було четверо дітей (одна з яких, донька Ванесса, померла, коли їй було всього кілька тижнів) і п'ятеро онуків. 2010 року Воган поділився страждання, які він відчував через втрату своєї маленької доньки[28][29].

У квітні 2013 року Воган був присутній на похоронах колишньої прем'єр-міністрерки Великої Британії Маргарет Тетчер на запрошення її сім'ї[30].

Воган виховався і здобув освіту як римо-католик, але став атеїстом у віці 17 років[31][32][33][34]. В інтерв'ю Гею Бірне(інші мови) на RTÉ він сказав, що поважає тих, хто має «дар віри»[33][35].

Смерть

[ред. | ред. код]

Здоров'я Вогана погіршилося після Різдва 2015 року. У листопаді 2015 року він не представляв «Children in Need», посилаючись на біль у спині як причину своєї відсутності на тривалому щорічному шоу. Один із його друзів, отець Браян Д'Арсі, відвідав Вогана в січні 2016 року і помітив, що той серйозно хворий[36]. Воган помер від раку 31 січня 2016 року у себе вдома у віці 77 років[37].

Британський прем'єр-міністр Девід Камерон сказав, що «Велика Британія втратила величезний талант», а Майкл Д. Хіггінс, президент Ірландії, високо оцінив кар'єру Вогана та його часті візити на батьківщину.[38][39]. Тішек Енда Кенні й таніште(інші мови) Джоан Бертон(інші мови) згадували Вогана за його роль у допомозі британсько-ірландським відносинам за часів Лихоліття[40].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б http://www.theguardian.com/uk-news/2016/jan/31/terry-wogan-dies-aged-77
  2. а б в http://www.bbc.co.uk/news/entertainment-arts-35453541
  3. а б в Encyclopædia Britannica
  4. а б http://www.aveleyman.com/ActorCredit.aspx?ActorID=32155
  5. http://www.nndb.com/lists/733/000106415/
  6. http://famousdude.com/24870-terry-wogan.html
  7. а б NNDB — 2002.
  8. а б Who's who(untranslated), 1849. — ISSN 0083-937X
  9. Lady Helen Wogan: Sir Terry Wogan’s wife of 50 years, dies aged 88Britain: 2024. — 176681 екз. — ISSN 1741-9743
  10. Oxford Dictionary of National Biography / C. MatthewOxford: OUP, 2004.
  11. а б «Wogan's run — the King of banter finally goes blankety blank», by Kim Bielenberg, Irish Independent, 12 September 2009
  12. BBC – Eurovision Song Contest, 1998, Grand Final: 1998. BBC. Архів оригіналу за 21 квітня 2013. Процитовано 31 січня 2016.
  13. Chaundy, Bob (9 березня 2007). Faces of the week. BBC News. Архів оригіналу за 12 квітня 2009. Процитовано 9 вересня 2009.
  14. Terry Wogan to leave breakfast show. BBC News. 7 вересня 2009. Процитовано 9 вересня 2009.
  15. The Irish stars UK TV wouldn't be the same without. Radio Times. 17 березня 2015. Архів оригіналу за 22 липня 2015. Процитовано 31 січня 2016.
  16. Radio's Wogan becomes Sir Terry. BBC News. 17 червня 2005. Архів оригіналу за 12 вересня 2017. Процитовано 14 березня 2015.
  17. Oxford National Biography
  18. Mason, Marilyn (1 серпня 2004). Suffer Little Children. New Internationalist. Архів оригіналу за 30 вересня 2007. Процитовано 2 червня 2007.
  19. Sheridan, Anne (8 вересня 2006). Wogan's message to city. Limerick Leader. Архів оригіналу за 28 вересня 2007. Процитовано 24 травня 2007.
  20. Terry Wogan: You Ask The Questions. The Independent. London. 24 червня 2004. Архів оригіналу за 26 грудня 2015. Процитовано 13 березня 2010.
  21. Ingoldsby, Padraig. List of Old Belvederians who have been honoured as Knights of the realm. Belvedere College. Архів оригіналу за 28 вересня 2007. Процитовано 24 травня 2007.
  22. Roper, Kerri-Ann (9 лютого 2016). David Attenborough 'rebuffed' Terry Wogan's BBC presenter job application because they had an Irish announcer. Irish Independent. Процитовано 8 березня 2022.
  23. а б Terry's Top Ten Triumphs!. UKTV Gold. Архів оригіналу за 31 грудня 2006. Процитовано 19 травня 2007.
  24. Welcome to the BBC Genome Project. BBC Genome. Архів оригіналу за 10 серпня 2015. Процитовано 13 серпня 2015.
  25. Reynolds, Gillian (7 вересня 2009), Wogan leaves his Radio 2 breakfast show, The Daily Telegraph, архів оригіналу за 8 лютого 2016
  26. Oxford National Biography
  27. Singh, Anita (9 грудня 2008). Fire at home of BBC presenter Terry Wogan. The Daily Telegraph. London. Архів оригіналу за 13 грудня 2008. Процитовано 9 грудня 2008.
  28. Terry Wogan tells of anguish over death of baby girl. Belfast Telegraph. 27 вересня 2010. Процитовано 31 січня 2016.
  29. Cooke, Rachel (28 березня 2004). Interview: Terry Wogan. The Guardian. London. Архів оригіналу за 31 січня 2016. Процитовано 31 січня 2016.
  30. Margaret Thatcher funeral: Jeremy Clarkson, Terry Wogan, ex-PMs invited. Digital Spy. 11 квітня 2013. Архів оригіналу за 15 травня 2013. Процитовано 1 травня 2013.
  31. Mason, Marilyn (1 серпня 2004). Suffer Little Children. New Internationalist. Архів оригіналу за 30 вересня 2007. Процитовано 2 червня 2007.
  32. Interview with Wogan [Архівовано 27 April 2014 у Wayback Machine.], Raidió Teilifís Éireann. Retrieved 8 May 2014.
  33. а б Larissa Nolan, «I Have Never Believed in God: Wogan», The Sunday Independent (Ireland), 8 May 2005.
  34. Terry Wogan was an atheist but spiritual, says Father Brian D'Arcy. Belfast Telegraph. 31 січня 2016. Процитовано 1 лютого 2016.
  35. Interview with Wogan [Архівовано 27 April 2014 у Wayback Machine.], rte.ie; accessed 8 May 2014.
  36. Terry Wogan only discovered he was terminal three weeks ago. Irish Examiner. 2 лютого 2016. Архів оригіналу за 3 лютого 2016. Процитовано 3 лютого 2016.
  37. Tributes to broadcaster who made his home in Buckinghamshire. ITV News. Архів оригіналу за 2 лютого 2016. Процитовано 31 січня 2016.
  38. Sir Terry Wogan: Veteran broadcaster dies, aged 77. BBC News. Архів оригіналу за 31 січня 2016. Процитовано 31 січня 2016.
  39. Irish President's 'sadness' over Sir Terry Wogan death. Belfast Telegraph. 31 січня 2016. Процитовано 31 січня 2016.
  40. Desmond, Sally (31 січня 2016). Enda Kenny: Sir Terry Wogan was a bridge between Ireland and Britain. The Guardian. Архів оригіналу за 31 січня 2016. Процитовано 31 січня 2016.