Тершаків (Львівська область)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Тершаків
Країна Україна Україна
Область Львівська область
Район/міськрада Городоцький район
Рада/громада Монастирецька сільська рада
Код КОАТУУ 4620985204
Облікова картка с. Тершаків 
Основні дані
Засноване 1480
Населення 112
Площа 2,3 км²
Густота населення 48,7 осіб/км²
Поштовий індекс 81557[1]
Телефонний код +380 3231
Географічні дані
Географічні координати 49°30′46″ пн. ш. 23°45′27″ сх. д. / 49.51278° пн. ш. 23.75750° сх. д. / 49.51278; 23.75750Координати: 49°30′46″ пн. ш. 23°45′27″ сх. д. / 49.51278° пн. ш. 23.75750° сх. д. / 49.51278; 23.75750
Середня висота
над рівнем моря
256 м
Водойми р. Верещиця, р. Бистриця, р. Тисмениця
Місцева влада
Адреса ради 81557, Львівська обл., Городоцький р-н, с. Монастирець, тел. 2-76-30
Карта
Тершаків. Карта розташування: Україна
Тершаків
Тершаків
Тершаків. Карта розташування: Львівська область
Тершаків
Тершаків
Мапа

Тершакі́в — село в Україні, в Городоцькому районі Львівської області. Орган місцевого самоврядування — Монастирецька сільська рада. Перша історична згадка про село Тершаків — 1480 року[2].

За даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року, в селі мешкало 112 осіб[2]

В селі стоїть дерев'яна церква Різдва Пресвятої Богородиці, 1924 року[3].

ІСТОРІЯ ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКОЇ ЦЕРКВИ с. Тершаків від 1922-1999 рр. зі спогадів Гординського Івана Гавриловича (1920-2010)

Церква визнана Греко-Католицькою, бо від часу побудови 1922 р. – освячена Перемишльським єпископом (1924) і до сьогоднішнього дня так зареєстрована.

У 1916 р. храм спалений при відступі з Карпат. А вже в 1918 р. почали будову нової церкви коштом парафіян та жителів сусідніх сіл. Посвячена в 1922 р. Церква належала до парохії с. Монастирець, службу правили кожної третьої неділі, крім свят; паску святили в неділю. Перші отці Комарницькі Іван і Петро правили до 1930 р. Релігію вчили кожної середи, пароха привозили коштом села (отці жили в Монастирці). Дякував Знак Григорій і його син Михайло, старостою при церкві був Семен.

Церква існувала до 1946 р. як УГКЦ. З приходом москалів на Львівському Соборі примусово була приєднана до російської православної церкви. Першим, хто був не згідний, підняв руку священик і був висланий на Колиму – звідти ніхто не повернувся…

Церква з початку існування була дуже бідною… Жителі с. Грімне подарували Євангелію старослов’янською мовою, 4 хоругви Кирила і Мефодія, царські двері, ліхтар на свічки і 6 образів; 2 образи великих – Матір Божа з сином і Сина Божого в дорогій оправі подарувала вчителька с. Повергів – Константина Вільчик, учениці старших класів вишили 2 фани, парафіяни церква с. Грімне подарувала хрест-розп’яття, який служить при похоронах. Церква у власності мала своє поле, сіножаті і ліс до 1939 р.

1930-1939 рр. парохами були Качмар Василовський, о. Іван загинув трагічно (впав з воза і помер), правив ще Лишевський (старости церкви були: Білик Іван, Малик Матвій і Гординський Михайло).

У 1930 р. побудовано дзвіницю на три дзвони. У 1932 р. відмалювали іконостас і кивот при старостуванні Гординського Михайла. У 1938 р. урочисто посвячено на річці Дністер Хрест на честь 950-ліття Хрещення України-Русі при участі людей з сусідніх сіл. В підпіллю відправляли о. Йоан о. Павло, який загинув при аварії у Львові: наїхала машина, мабуть організований злочин.

Церкву відкрили в 90-их роках за о. Любомира, о. Стефана. Коштом парафіян церкву відмалювали і провели освітлення всередині. До відбудови присвятився Кузь Дмитро (вже покійний), який служив церковним старостою, а до того Ганущак Михайло. У ремонті і у всіх необхідних роботах брали участь всі жителі села, як хто міг.

Описано 77 родин, 16 будинків пустує, а 23 – зовсім нема.

Попередниця існуючої церкви, також дерев'яна, у документах від 1803 року згадується як така, що грозить заваленням. У 1924 році майстром Шубою з села Гонятичі (сьогодні Миколаївського р-ну) поставлена існуюча церква. У період з 1960 по 1989 р. стояла зачиненою. Церква в користуванні громади УГКЦ.

Село, до якого веде єдина дорога з села Монастирець. Церква знаходиться на невисокому підвищенні північно західної околиці Тершакова, в оточенні дерев, менше аніж за 200 м. від правого берега Дністра. Тризрубна одноверха. Складається з гранчастого вівтаря, до якого з обидвох сторін прилягають ризниці, ширшої нави і вужчого бабинця, до якого по осі прибудований маленький присінок. Він і ризниці розривають піддашшя, що оточує церкву і опирається на випусти вінців зрубів.

Стіни під опасанням з відкритого зрубу, над опасанням - шальовані вертикально дошками. Крім головного входу до присінку існує бічний в південній стіні нави. Її завершує світловий восьмерик, вкритий шоломовою банею, увінчаною ліхтарем і маківкою. На захід від церкви розташована дерев`яна двоярусна дзвіниця, вкрита пірамідальним верхом. На прицерковному подвір`ї збереглися декілька кам`яних хрестів.

Посилання[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]