Терьохін Сергій Анатолійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Сергій Анатолійович Терьохін
Сергій Анатолійович Терьохін
15-й Міністр економіки України
4 лютого 2005 — 27 вересня 2005
Президент Віктор Ющенко
Прем'єр-міністр Юлія Тимошенко
Попередник Микола Деркач
Наступник Арсеній Яценюк
Народився 29 вересня 1963(1963-09-29) (57 років)
місто Київ
Відомий як економіст, політик, державний діяч
Місце роботи Гарвардський університет
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Освіта Інститут міжнародних відносин Київського університету і Університет Еморі
Політична партія Батьківщина
У шлюбі з Світлана Миколаївна (1967)
Діти син Кирило (1988), донька Дарина (2003)
Нагороди
Почесна грамота Кабінету Міністрів України
Підпис Файл:Сергій Терьохін, жовтень 2012
Україна Народний депутат України
2-го скликання
безпартійний 7 серпня 1994 12 травня 1998
3-го скликання
Реформи і порядок 12 травня 1998 14 травня 2002
4-го скликання
Реформи і порядок (НУ) 14 травня 2002 8 вересня 2005
5-го скликання
безпартійний (БЮТ) 25 травня 2006 15 червня 2007
6-го скликання
безпартійний (БЮТ) 23 листопада 2007 12 грудня 2012
7-го скликання
ВО «Батьківщина» 12 грудня 2012 27 листопада 2014

Сергі́й Анато́лійович Терьо́хін (нар. 29 вересня 1963, місто Київ) — український політик. Народний депутат України. Міністр економіки України з 4 лютого до 27 вересня 2005[1][2]. Співголова Українського інституту відкритого суспільства — Інститут «Борисфен». Голова Спілки платників податків України (з червня 1999). Член партії ВО «Батьківщина».

Освіта[ред. | ред. код]

У 1986 році закінчив факультет міжнародних відносин та міжнародного права Київського університету імені Тараса Шевченка (економіст–міжнародник та референт–перекладач англійської мови).

Проходив навчання у Віденському економічному університеті (1990), Аспен–Інституті (ФРН, 1993, 1994), Агентстві міжнародного розвитку (США, 1994).

Кар'єра[ред. | ред. код]

  • 19861988 — служба в армії.
  • Серпень — грудень 1988 — економіст соціально-економічного відділу Жовтневого райвиконкому міста Києва.
  • Грудень 1988 — серпень 1991 — помічник голови правління, голова служби банківського маркетингу Українського республіканського банку Зовнішекономбанку СРСР.
  • Серпень 1991 — червень 1992 — начальник валютно-фінансового відділу Міністерства зовнішніх економічних зв'язків України.
  • Червень — листопад 1992 — завідувач відділу валютної і фінансової політики Економічної колегії Державної думи України (департамент фінансової і зовнішньоекономічної політики).
  • Грудень 1992 — серпень 1993 — заступник міністра економіки України[3][4], голова департаменту фінансової і зовнішньоекономічної діяльності.
  • Серпень 1993 — серпень 1994 — директор Українського фонду підтримки реформ.
  • З 1995 — науковий дослідник Гарвардського університету (США).

У 1997 році разом з Віктором Пинзеником був одним із засновників партії «Реформи і порядок». До 2005 року був заступником голови ПРП.

У січні 2011 року вступив до партії ВО «Батьківщина».

Автор понад 400 публікацій, податкового, валютного і страхового законодавства України. За станом на 1 січня 2013 року — найпродуктивніший депутат за кількістю запропонованих ним і ухвалених парламентом законів.

Володіє англійською, французькою та іспанською мовами.

Захоплюється гольфом та малярством.

Сім'я[ред. | ред. код]

Парламентська діяльність[ред. | ред. код]

З 7 серпня 1994 до 12 травня 1998 — народний депутат України 2-го скликання за Комсомольським виборчим округом № 320 Полтавської області, висунутий трудовим колективом. З'явилося 62.67 %, «за» 63.73 %. Член Комітету з питань фінансів і банківської діяльності. Член групи «Реформи».

З 12 травня 1998 до 14 травня 2002 — народний депутат України 3-го скликання за виборчім округом № 214 міста Києва. З'явилося 59.6 %, «за» 20.6 %, 27 суперників. Паралельно балотувався від ПРП, № 5 в списку. Член Комітету з питань фінансів і банківської діяльності, а з лютого 2000 — перший заступник голови Комітету. Був членом групи «Незалежні» та фракції ПРП «Реформи-Конгрес».

З 14 травня 2002 до 8 вересня 2005 — народний депутат України 4-го скликання за виборчім округом № 216 міста Києва, висунутий Виборчим блоком політичних партій Блок Віктора Ющенка «Наша Україна». «За» 27.40 %, 23 суперників. Заступник голови Комітету з питань фінансів і банківської діяльності. Склав депутатські повноваження 8 вересня 2005[5].

З 25 травня 2006 до 15 червня 2007 — народний депутат України 5-го скликання від «Блоку Юлії Тимошенко», № 16 в списку. Заступник голови Комітету з питань фінансів і банківської діяльності. 15 червня 2007 достроково припинив свої повноваження під час масового складення мандатів депутатами-опозиціонерами задля проведення позачергових виборів до Верховної Ради.

З 23 листопада 2007 до 12 грудня 2012 — народний депутат України 6-го скликання від «Блоку Юлії Тимошенко», № 24 в списку. Голова Комітету з питань податкової та митної політики. Звільнений 23 вересня 2010. Після звільнення обраний першим заступником голови Комітету з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики.

З 12 грудня 2012 до 27 листопада 2014 — народний депутат України 7-го скликання за виборчім округом № 211 міста Києва (Голосіївський район) від ВО «Батьківщина». «За» 30,40 %, 17 суперників. Голова підкомітету з питань оподаткування непрямими податками (крім акцизного податку) Комітету з питань податкової та митної політики.

Нагороди[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

  • ТОП 100 — 2005. Найвпливовіші люди України (журнал «КореспонденТ»)
  • Спілка платників податків України

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Указ Президента України від 4 лютого 2005 року № 151/2005 «Про призначення С. Терьохіна Міністром економіки та з питань європейської інтеграції України»
  2. Указ Президента України від 27 вересня 2005 року № 1371/2005 «Про звільнення С. Терьохіна з посади Міністра економіки України»
  3. Постанова Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1992 року № 724 «Про призначення Терьохіна С.А. заступником Міністра економіки України».
  4. Постанова Кабінету Міністрів України від 2 вересня 1993 року № 697 «Про звільнення Терьохіна С.А. з посади заступника Міністра економіки України».
  5. Постанова Верховної Ради України від 8 вересня 2005 року № 2843-IV «Про дострокове припинення повноважень народного депутата України Терьохіна С.А.»
  6. Постанова Кабінету Міністрів України від 28 липня 2003 року № 1176 «Про нагородження Почесною грамотою Кабінету Міністрів України».

Посилання[ред. | ред. код]

Попередник: 15-й міністр економіки України
4 лютого 200527 вересня 2005
Наступник:
Деркач Микола Іванович
Яценюк Арсеній Петрович