Тер-Петросян Левон Акопович
Тер-Петросян Левон Акопович | |
---|---|
вірм. Լեւոն Հակոբի Տեր-Պետրոսյան | |
1-й Президент Вірменії | |
16 жовтня 1991 — 3 лютого 1998 | |
Наступник | Роберт Кочарян |
Народився | 9 вересня 1945 (79 років) Алеппо, Сирійська Республіка |
Відомий як | політик, історик |
Місце роботи | Санкт-Петербурзький державний університет |
Громадянство | Вірменія |
Національність | вірменин |
Alma mater | Єреванський державний університет і Східний факультет СПбДУd |
Політична партія | «Спадщина» |
У шлюбі з | Lyudmila Ter-Petrosyand |
Професія | філолог |
Релігія | Вірменська апостольська церква |
Нагороди | |
Підпис | |
Медіафайли у Вікісховищі | |
Лево́н Ако́пович Тер-Петрося́н (вірм. Լեւոն Տեր-Պետրոսյան; нар. 9 вересня 1945, Алеппо, Сирія) — перший Президент Вірменії.
У 1963–1968 навчався на відділенні сходознавства філологічного факультету Єреванського державного університету.
У 1968–1971 навчався на аспірантурі Ленінградського інституту сходознавства. У 1972 р. захистив кандидатську, а у 1987 р. — докторську.
У 1972–1978 працював науковим співробітником в Інституті літератури Вірменії ім. М. Абегяна.
З 1978 до 1985 займав посаду наукового секретаря Інституту стародавніх рукописів (Матенадаран) ім. Месропа Маштоца. З 1985 р. працював у тому ж інституті як старший науковий співробітник. Автор більш ніж 70 наукових робіт. Член Союзу письменників Вірменії, французького Азійського товариства, академії мхітаристів Венеції, а також він є почесним доктором університету Ла Верна.
З лютого 1988 керував комітетом «Карабах» Матенадарана, а з травня 1988 включений до складу комітету карабаського руху Вірменії. З грудня 1988 по квітень 1989 разом з іншими членами комітету «Карабах» був заарештований.
Листопад 1989 — обраний членом правління Вірменського загальнонаціонального руху, а потім — його головою. 27 серпня 1989 обраний депутатом Верховної Ради Вірменської РСР, 20 травня 1990 — знову.
У 1990–1991 — голова Верховної Ради Вірменської РСР.
16 жовтня 1991 обраний першим президентом Республіки Вірменія. 22 вересня 1996 переобраний на другий термін, однак опозиція на чолі з Вазгеном Манукяном заявила про масові фальсифікації результатів виборів. Демонстрації опозиції були подавлені силовими методами — внутрішніми військами й армією. У лютому 1998 р. подав у відставку через непогодження позиції щодо карабаського конфлікту з найближчим оточенням.
На думку головного редактора газети «Аравот» (означає «ранок») Арама Абраамяна, на відміну від Роберта Кочаряна, Сержа Саргсяна та Нікола Пашиняна, Тер-Петросян — єдина людина, яка завжди «ризикувала» говорити людям правду про Арцаську проблему.[1]
- ↑ Проблема не только личная // Аравот — Новини Вірменії. (рос.)
- Губерський Л. В. Тер-Петросян Левон // Українська дипломатична енциклопедія : у 2 т. / ред. кол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. — К. : Знання України, 2004. — Т. 2 : М — Я. — 812 с. — ISBN 966-316-045-4.
- Дорошко М. Тер-Петросян Левон Акопович // Політична енциклопедія. Редкол. : Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. — К. : Парламентське видавництво, 2011. — С. 708. — ISBN 978-966-611-818-2.
- Левон Тер-Петросян: потрібно демонтувати кримінальну структуру влади. Інтерв'ю [Архівовано 7 грудня 2007 у Wayback Machine.] // Коммерсант. — 2007. — 6 грудня.
- Official Levon for President 2008 campaign website [Архівовано 21 січня 2013 у Wayback Machine.]
- Біографія [Архівовано 17 травня 2013 у Wayback Machine.]
- http://www.youtube.com/watch?v=1UHxh0lqh3U&feature=related [Архівовано 28 травня 2015 у Wayback Machine.]