Тесля Андрій Юхимович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тесля Андрій Юхимович
Тесля Андрій Юхимович.jpg
Народився 1880(1880)
Російська імперія Полтавська губернія, Російська імперія
Помер невідомо
Підданство Російська імперія Російська імперія
Національність українець
Діяльність політичний діяч, публіцист
Посада депутат Першої Думи Російської Імперії
Партія трудовик
Конфесія православний
Автограф Teslya Signature.jpg

Тесля Андрій Юхимович (нар. 1880 р. в с. Степанівці, Василівської волості, Полтавського повіту, Полтавської губернії — громадсько-політичний діяч, депутат Першої Державної Думи Російської імперії (1906), публіцист.

Біографія[ред. | ред. код]

Тесля Андрій Юхимович народився 1880 р. на Полтавщині.

З дитинства проявляв інтерес до навчання.

У 1898 р. закінчив школу садівництва в Полтаві. Рік навчався в Уманському землеробському училищі (1899), потім — працював викладачем у Полтавській школі садівництва. 1901 р. перейшов в Костянтиноград, на ту ж посаду.

Проходив військову службу на Закавказзі.

1906 обраний депутатом І Державної думи Російської імперії від Полтавської губернії, входив до складу Трудової групи. За підписання «Виборзької відозви» був засуджений до тримісячного ув'язнення.

Редактор-видавець газети «Селянський депутат» (1906).

Діяльність у І Державній думі[ред. | ред. код]

Членство в комісіях[ред. | ред. код]

  • комісія з виконання державною розпису (видатків та зборів);
  • комісія для розбору кореспонденції.

Підписання заяв та підтримка законопроектів[ред. | ред. код]

  • про громадянську рівність;
  • про необхідність утворення місцевих аграрних комітетів;
  • про порядок занять Державної думи;
  • земельний законопроект 33-х.

Виступи[ред. | ред. код]

  • неодноразово підписувався під заявами про внесення запиту щодо порушення громадянських прав та свобод;
  • виступав з приводу адреси-відповіді імператору Миколі ІІ (автор поправок про зрівняння селян в правах, про запровадження загального навчання (в подальшому зняв цю поправку);
  • брав участь в обговоренні аграрної реформи (автор поправок про зрівняння селян в правах).

ІІ Державна дума[ред. | ред. код]

За підписання Виборзької відозви був позбавлений права обиратися до ІІ Державної думи (1907), однак у період її роботи активно співпрацював з трудовиками, сприяв об'єднанню Трудової групи та Селянського союзу в єдину фракцію (деякий період працював її секретарем).

Визвольні змагання[ред. | ред. код]

За спогадами Микити Мандрики у серпні 1918 року Андрій Тесля разом з дружиною перебував у Краснодарі, де опікувався господарською частиною газети «Рідна Земля». Після прибуття на Кубань міністра-резидента Української держави при Кубанському уряді Федора Боржинського, Тесля стає спочатку його радником, а потім секретарем. На той час Мандрика теж перебував у Краснодарі, де підтримував стосунки з Теслею. Наприкінці січня 1919 року Боржинський виїхав з Краснодара до Києва, щоб отримати інструкції щодо подальшої роботи на Кубані від Директорії. 13 лютого 1919 року на станції Волноваха фірмовий вагон посла оточили солдати Добровольчої армії. Боржинського з підлеглими із дипломатичної місії вивезли до Юзівки. Серед них були подружжя Тесля, радник міністра-резидента, відомий кооператор Микола Левитський та інші. Всі заарештовані були передані військово-польовому суду. Боржинського звинуватили у зраді: полковник російської армії перейшов до «сепаратистів-зрадників». А. Ю. Теслю звинувачували в антидержавній діяльності під час війни, у цьому ж звинувачували і М. В. Левитського. Решта заарештованих були виправдані ще слідством. Суд засідав уночі 14 лютого. Боржинського засудили до розстрілу і тієї ж ночі дипломат був розстріляний денікінцями. А. Ю. Тесля за словами Миколи Левитського на суді заявив, що він у складі місії не був, а записався туди фіктивно з метою пробратися в Лубни, звідки він повинен був втікати від переслідування української влади і німців; що він ніколи українцем (в сенсі політичних устремлінь) не був і не вважає себе таким; що він завжди був російським патріотом; з Боржинським нічого спільного не має. Після цього він був виправданий. Самого Левитського, за його словами, звільнили від покарання через його старість. Після цього подружжя Тесля і Левитський були відправлені до Ростова. Все це розповів Микиті Мандриці Микола Левитський, коли зустрів його у лютому 1919 року в Ростові.[1]

Подальша доля А. Ю. Теслі невідома.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Розстріл Денікінцями представника України на Кубані, Барона Ф.Боржинського. Русскій Заграничный Историческій Архивъ. ПРАГА, No 5115. 

Джерела[ред. | ред. код]