Тесля Юрій Миколайович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тесля Юрій Миколайович
Народився 7 січня 1958(1958-01-07)[1] (66 років)
Мошни, Черкаський район, Черкаська область, Українська РСР, СРСР[1]
Країна  Україна
Діяльність псевдонауковець
Alma mater Київський національний університет будівництва і архітектури
Науковий ступінь доктор технічних наук
Науковий керівник Бушуєв Сергій Дмитрович
Заклад КНУ імені Тараса Шевченка
Нагороди
медаль «За працю і звитягу»
Державна премія України в галузі науки і техніки

Тесля Юрій Миколайович — функціонер у галузі освіти, декан факультету інформаційних технологій Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, доктор технічних наук, лауреат Державної премії України у галузі науки і техніки (2009). Автор псевдонаукової «теорії несилової взаємодії».[2][3][4]

Життєпис[ред. | ред. код]

У 1980 році Юрій Тесля закінчив Київський інженерно-будівельний інститут за спеціальністю «Автоматизовані системи управління» з червоним дипломом. З 1-го курсу увійшов до групи під керівництвом доцента кафедри АСУ С. Д. Бушуєва з розробки автоматизованої системи управління КНУБА. У 1977 р. взяв участь у Всесоюзній студентській конференції в Ризі.

Працював інженером в обчислювальному центрі Черкаської філії Київського політехнічного інституту (нині ЧДТУ — Черкаський державний технологічний університет). Через два роки, в збірнику «Програмоване навчання» опублікував свою першу наукову роботу[джерело?].

Посади[ред. | ред. код]

Професор кафедри управління проектами факультету електронних технологій Черкаського державного технічного університету у 1992—2003 роках. Читав курси «Економіко-математичні моделі та методи», «Управління портфелями проектів».[5]

Професор КНУБА у 2003—2013 роках.

Тренер компанії «Інститут Тутковського».[6]

У ЗМІ[ред. | ред. код]

В 2016 році був номінований у категорії «Псевдонауковець року»[7].

У жовтні 2017 року журналісти помітили, що сторінка Теслі на сайті факультету інформаційних технологій КНУ англійською мовою містить дуже неякісний, скоріш за все машинний переклад з української.[8] Після прибирання сторінки з сайту адміністрація опублікувала повідомлення, в якому стверджується, що переклад опублікували хакери.

У лютому 2019 року було опубліковано запис семінару Теслі в Київському національному університеті.

Публікації[ред. | ред. код]

Юрій Тесля є автором 2 монографій, близько 130 наукових статей у наукових виданнях України та тез доповідей на наукових конференціях.

Нагороди[ред. | ред. код]

У 2009 р. нагороджений Державною премією України у галузі науки і техніки разом з сином міністра фінансів уряду Азарова Федора Ярошенка — Юрієм, заступником міністра фінансів Сергієм Рибаком, академіком НАН Олександром Алимовим та іншими.[9]

Нагороджений медаллю «За працю та звитягу» у 2004 р.[10]

Судовий позов[ред. | ред. код]

У 2017 році Тесля подав до суду на Ірину Єгорченко, яка в 2016 році на парламентських слуханнях щодо проблем фінансування освіти і науки назвала Теслю відомим псевдонауковцем, «який невідомо чому навчає студентів»[11][12][13].
Після цього спрацював ефект Стрейзанд і до персони Теслі з'явився інтерес в українській медіасфері. Про Теслю випустило сюжет Телебачення Торонто[14].

Українське фізичне товариство прийняло заяву, в якій одностайно відзначало, що «теорія несилової взаємодії» має безумовно псевдонауковий характер, а діяльність Ю.М. Теслі із розповсюдження цієї теорії є псевдонауковою[2].

Печерський районний суд міста Києва у жовтні 2018 року частково задовольнив позовні вимоги Теслі (визнати недостовірною інформацію у виступі Єгорченко, що стосувалась декана КНУ). Ірина Єгорченко подала апеляційну скаргу, і 9 січня Київський апеляційний суд задовольнив її, у позові було відмовлено в повному обсязі[15][16].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б http://web.archive.org/web/20161107075403/http://introformatika.org.ua/index.php?page=autor
  2. ↑ а б Заява Українського фізичного товариства з приводу рішення з приводу позову Юрія Теслі проти Ірини Єгорченко. Українське фізичне товариство. 16.11.2017. Архів оригіналу за 28 листопада 2017. Процитовано 5 грудня 2018.
  3. ↑ Ірина Андрейців (22 січня 2018). В Україні вперше судяться через лженауку. Чому це важливо і зачіпає усіх. life.pravda.com.ua. Українська правда «Життя».
  4. ↑ Єдиний державний реєстр судових рішень. reyestr.court.gov.ua. 1 лютого 2019.[недоступне посилання з липня 2019]
  5. ↑ Тесля Юрій Миколайович на сайті ЧДТУ[недоступне посилання з липня 2019]
  6. ↑ Тесля Юрій Миколайович. Тренер. Education.ua. Процитовано 1 серпня 2022.
  7. ↑ "Плагіатором року" визнали Катерину Кириленко, "Посіпакою року" — Лілію Гриневич. Дзеркало тижня. 12.12.2016.
  8. ↑ Якою мовою це написано? Як на сайті КНУ представили біографію декана. 24TV, 14.10.2017
  9. ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 979/2009 від 30.11.2009 "Про присудження Державних премій України в галузі науки і техніки 2009 року
  10. ↑ УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ № 1307/2004 від 23.10.2004 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня податкової служби України»
  11. ↑ Рубежи украинской науки: у них - Тесла, у нас - Тесля. 25.10.2017.
  12. ↑ Визковский А. (24.10.2017). “Лептонный Бог” и “информация природы”: Проблема лженауки в украинских ВУЗах. Информатор. Архів оригіналу за 26.10.2017. Процитовано 29.11.2017.
  13. ↑ СТАН ТА ПРОБЛЕМИ ФІНАНСУВАННЯ ОСВІТИ І НАУКИ В УКРАЇНІ. ПАРЛАМЕНТСЬКІ СЛУХАННЯ. 16 листопада 2016 року. Процитовано 1 серпня 2022.
  14. ↑  Тесля vs Тесла: тебе зрозуміють тільки нащадки! (Телебачення Торонто) на YouTube Nov 12, 2017
  15. ↑ Марія Прокопенко (16 січня 2019). Як наука поборола «магію» – в українському суді. Газета «День». Процитовано 1 серпня 2022.
  16. ↑ Олександр Габович, Леонід Бєлкін (1 лютого 2019). Як суд урятував честь науки. Дзеркало тижня. № 4. Процитовано 1 серпня 2022.

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Тесля_Юрій_Миколайович&oldid=41206218