Тетерук (герб)
| Тетерук | |
|---|---|
 | |
| Версії | |
 Кенчинські | |
 Тетерук Іа | |
 Тетерук Ib | |
| Деталі | |
| Носій | Кенчинські і Сікорські |
| Використання | 2 роди |
Тетерук (пол.Cietrzew,Ciecierza, Birkan odmienny, Berkhan, Birckhahn, Birckhan, Birkhahn) − шляхетський герб, ймовірно, прусського походження. Використовувався в основному серед кашубської шляхти.
Опис герба[ред. | ред. код]
Герб виступав, принаймні, в трьох варіантах. Описи з використанням принципів блазонування, запропонованих Альфредом Знамієровським[1]:
Тетерук (пол.Cietrzew, Ciecierza, Birkan odmienny, Berkhan, Birckhahn, Birckhan, Birkhahn): у червоному полі чорний тетерук (також срібло і на зеленій траві). Клейнод: золотий півмісяць, над яким дві зірки в стовп. Намет червоний, може бути підбитий чорним або золотом.
Тетерук Іа (пол.Cietrzew Ia, Birkan odmienny, Birkhahn): тетерук стоїть на зеленому пагорбі, намет підбитий золотом, в клейноді лише півмісяць.
Тетерук Ib: інший клейнод: над золотим півмісяцем три стріли, що спрямовані від нього віялом.
Найбільш ранні згадки[ред. | ред. код]
Герб у базовому варіанті згадується в гербовниках Дачновського (Herbarz szlachty Prus Królewskich), Несецького (Korona polska, під назвою Беркан і Тетерук), Островського (Księga herbowa rodów polskich), Лещиць (Herby szlachty polskiej), Бонецького (Herbarz polski) і Зерницького (Der polnische Adel, Die polnischen Stamwappen). Герб відомий також російським геральдистам, зокрема, Павлішеву (Herbarz rodzin szlacheckich Królestwa Polskiego najwyżej zatwierdzony). Варіант Ia описаний у Дачновського і Бонєцького. Варіант Ib був описаний Бонєцьким, на основі печаток від 1817 року, що належить братам Кенчинським.
Роди[ред. | ред. код]
Кенчинські (Kętrzyński, Condarsin, Condrzinski, Contersyn, Kantrzinski, Kantrzinsky, Kantrzynski, Kantrzyński, Kantszinski, Kantzinski, Katarzyński, Katerzyński, Kaztrzynski, Kentczinski, Kentrzinski, Kentrzynski, Kentrzyński, Ketrzynski, Kęntrzynsky, Kontarsien, Kotrzinik), Сікорські ( Sikorski, Schikorski, Sicorsky, Sikorsky, Sykorski, Sykorsky).
Кенчинські використовували також прізвисько Берган (Berghan , Berghahn), що є перекладом імені герба на німецьку. З цієї причини, герб Тетерук приписувалася сім'ї Біркан (Birkan, Birckhahn, Berkhan, Berkau). Проте, ця сім'я використала іншого, хоча і схожого герба Тетерів II.
Ян Чеханович приписував герб Тетерук литвинським сім'ям із прізвищами Букомович (Bukomowicz, Bukamavićius) і Букович (Bukowicz, Bukavićius)[2].
За словами Северина Уруського, до цього герба належала і родина Кентрович (Kętrowicz), з якої Ян, син Мартина, був занесений до книг Ковенської губерніїв 1819[3] і Ягучинські (Jaguczyński), з якої нащадки Фелікса, сина Антонія перевірили документи з гербом у роки 1835-66 і були записані в книги дворянства Ковенської губернії[4]. З причин зловживання під час посвідчення дворянства в Королівстві Польському та землях Російської імперії, до інформації про ці два прізвища, слід ставитися з обережністю.
Різновиди[ред. | ред. код]
Бібліографія[ред. | ред. код]
- Przemysław Pragert: Herbarz szlachty kaszubskiej T.3. Gdańsk: Wydawn. BiT, 2009, s. 169-173, 272. ISBN 978-83-927383-6-7.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Alfred Znamierowski, Paweł Dudziński: Wielka księga heraldyki. Warszawa: Świat Książki, 2008, s. 104–108. ISBN 978-83-247-0100-1.
- ↑ Jan Ciechanowicz: Rody rycerskie Wielkiego Księstwa Litewskiego. T. 6. Wilno: Krośnieńska Oficyna Wydawnicza, Wydawnictwo Naukowo-Literackie "Znicz", 2006, s. 156. ISBN 83-60075-67-0.
- ↑ Seweryn Uruski: Rodzina. Herbarz szlachty polskiej. T. 6. Warszawa: Gebethner i Wolff, 1909, s. 298.
- ↑ Seweryn Uruski: Rodzina. Herbarz szlachty polskiej. T. 5. Warszawa: Gebethner i Wolff, 1908, s. 322-323.