Тетрадзе Омарі Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Омарі Тетрадзе
Tetradzeom.jpg
Особові дані
Повне ім'я Омарі Михайлович Тетрадзе
Народження 13 жовтня 1969(1969-10-13) (49 років)
  Веліспірі, СРСР
Зріст 176 см
Вага 71 кг
Громадянство Flag of Russia.svg Росія
Позиція правий захисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб Ігри (голи)
1987–1990 СРСР «Динамо» (Тбілісі) 25 (0)
1991   Грузія «Мерцхалі» 30 (4)
1991–1995 Росія «Динамо» (Москва) 101 (11)
1995–1997 Росія «Аланія» 61 (1)
1997–1999 Італія «Рома» 15 (0)
1999–2002 Греція ПАОК 59 (2)
2002 Росія «Аланія» 29 (0)
2003–2004 Росія «Анжі» 7 (0)
2004–2005 Росія «Крила Рад» (Самара) 26 (0)
Національна збірна
Роки Збірна Ігри (голи)
1991 СРСР СРСР (ол.) 5 (0)
1992 СНД СНД 3 (0)
1992–1996 Росія Росія 40 (1)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2006 Росія «Крила Рад» (Самара) (асист.)
2007–2010 Росія «Анжі»
2010–2011 Росія «Волга» НН
2012–2013 Росія «Хімки»
2013–2014 Казахстан «Жетису»
2015–2016 Росія «Єнісей»
2016– Казахстан «Тобол» (Костанай)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Омарі Михайлович Тетрадзе[1] (рос. Омари Михайлович Тетрадзе, нар. 13 жовтня 1969, Веліспірі) — радянський та російський футболіст, що грав на позиції правого півзахисника, в кінці кар'єри — на позиції захисника. Виступав за «Динамо» (Москва), а також збірні СНД та Росії.

По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер. Наразі очолює тренерський штаб команди «Тобол» (Костанай).

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

Починав грати в «Динамо» (Тбілісі). У 1986 році у складі збірної Грузинської РСР виграв всесоюзний турнір «Кубок Надії» (під прізвищем Осіпов)[2]. У «Динамо» в той час повинні були грати футболісти тільки під грузинським прізвищем, і батько Омарі, Михайло Осіпов[3], вирішив, щоб син узяв прізвище бабусі — Тетрадзе[4][5].

Протягом 1991–1995 років захищав кольори московського «Динамо». 1 лютого 1993 року зламав щелепу в результаті побиття співробітниками міліції.[6]

У 1995 році, після відходу з московського «Динамо», на Кубку Співдружності 1995 року виступав за московський «Спартак», проте після турніру підписав контракт з «Аланією».

У 1997 році уклав контракт з італійською «Ромою». Однак кар'єрі в Ромі завадила важка травма (сильне розтягнення хрестоподібної зв'язки коліна), отримана в матчі проти збірної Люксембургу 30 квітня 1997 року. 2 лютого 1999 року розірвав контракт з «Ромою» і повернувся в Москву.

Згодом Тетрадзе прийняв пропозицію грецького ПАОКа, з яким виграв Кубок Греції у 2001 році, проте через бажання знову потрапити в збірну Росії повернувся в «Аланію».

Протягом сезону 2003 року захищав кольори «Анжі».

Завершив професійну ігрову кар'єру у клубі «Крила Рад» (Самара), за який виступав протягом 20042005 років.

Виступи за збірні[ред. | ред. код]

1991 року захищав кольори олімпійської збірної СРСР. У складі цієї команди провів 5 матчів.

На початку 1992 року провів три матчі у складі національної збірної СНД, проте в остаточну заявку на Євро-1992 не потрапив.

16 серпня 1992 року зіграв у історичному першому матчі збірної Росії проти Мексики (2:0). У складі збірної був учасником чемпіонату світу 1994 року у США (1 матч) та чемпіонату Європи 1996 року в Англії (3 матчі, 1 гол). Був у списку кандидатів на поїздку на чемпіонат світу з футболу 2002 року, але не потрапив у підсумкову заявку,[7][8][9] адже не зміг переконати тренерів збірної у своїй необхідності[10].

Всього за збірну Росії провів 37 матчів, забив 1 гол.

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

Після завершення ігрової кар'єри залишився у «Крилах Рад», ставши асистентом головного тренера. У тому ж році, за словами камерунського захисника клубу Сержа Бранко, Тетрадзе погрожував футболісту пістолетом за відмову гравця добровільно програти матч клубу «Москва»[11].

З 2007 року працював головним тренером «Анжі». 16 березня 2010 року Тетрадзе подав у відставку з поста головного тренера «Анжі»[12]. На думку спортивного оглядача «Нової газети», Тетрадзе подав у відставку через небажання брати участь в «договірних матчах» своєї команди з клубами з сусідніх регіонів, «Спартаком-Нальчик», «Тереком» та «Аланією»[13][14]. Офіційними причинами відставки стала втома і бажання бути із сім'єю; у той же час Тетрадзе не спростував й існування інших причин, хоча і відкинув припущення про те, що призвели до відставки договірні матчі[4].

8 травня 2010 року очолив нижегородську «Волгу»[15]. У тому ж році Олександр Тарханов сказав, що нібито хтось із керівництва «Волги» звертався до очолюваних ним «Хімок» про «здачу» матчу. Тетрадзе на це відповів, що йому неприємно чути таке, і що команда покращила своє турнірне становище тільки за рахунок гри[16]. У 2011 році Омарі спростував чутки про договірний матч його команди і клубу «Анжі»[17]. 15 червня 2011 року незадоволений результатами команди президент «Волги» Олексій Гойхман відправив Тетрадзе у відставку[18].

У лютому 2013 року став біля керма казахстанського клубу «Жетису»[19]. У липні 2014 року клуб почав відчувати фінансові проблеми і подав в суд на Тетрадзе[20], і у вересні 2014 року Омарі разом зі своїм штабом покинули команду за взаємною домовленістю сторін[21], в тому числі і через інцидент із затриманням одного з помічників тренера нарядом міліції[22].

7 жовтня 2015 року призначений тренером «Єнісея»[23]. По закінченню сезону подав у відставку, хоча формально не тренував команду останні кілька турів.

30 травня 2016 року очолив казахстанський «Тобол» (Костанай)[24].

Особисте життя[ред. | ред. код]

Має грецькі корені, під час виступу у Греції отримав громадянство цієї країни і навіть служив у грецькій армії[25], проте пізніше відмовився від нього[4].

Досягнення[ред. | ред. код]

Як гравець[ред. | ред. код]

  • Чемпіон Росії: 1995
  • Володар Кубка Греції: 2000/01
  • Переможець чемпіонату Європи серед юнацьких збірних: 1988
  • Срібний призер чемпіонату Росії: 1994, 1996
  • Бронзовий призер чемпіонату Росії: 1992, 1993, 2004
  • Лауреат премії «Стрілець» (кращий захисник): 1995, 1996

Як тренер[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. До початку виступів за тбіліське «Динамо» носив прізвище Осипов
  2. Дитячо-юнацькі змагання з футболу в СРСР 1986 року. 
  3. Повернення джедаїв. Частина третя
  4. а б в Ванденко А. Тетрадзе. Омарі у власному соку // Радянський спорт — Футбол. — № 12 (303).
  5. Інтерв'ю з Тетрадзе
  6. «Футбол» № 6 (1704), 7 лютого 1993
  7. ХРОНІКА ПОДІЙ ВЧОРАШНЬОГО ДНЯ: ЧЕТВІРКУ «ЗАЙВИХ» РОМАНЦЕВУ БУЛО ШКОДА
  8. СЕРЦЯ ЧОТИРЬОХ
  9. НЕ ПОТРАПИЛИ В " СХІДНИЙ ЕКСПРЕС
  10. До EURO-2012 — 18 днів. ЗНЕДОЛЕНІ
  11. Бранко: Тетрадзе з пістолем у руках погрожував вбити мене
  12. Тетрадзе залишив посаду головного тренера «Анжі»
  13. Склався своєрідний пул, куди входять «Спартак Нальчик», «Аланія», «Анжі» і «Терек»
  14. Тодор Тимонов виявився прав
  15. Тетрадзе змінив Побегалова біля керма нижегородської «Волги». Чемпионат.ру. 8 травня 2010. Архів оригіналу за 2012-02-16. Процитовано 2010-06-27. 
  16. Тетрадзе: не дозволю втоптати наш праця в бруд
  17. Тетрадзе: «договірняк» з «Анжі»? Повна нісенітниця!
  18. Тетрадзе покидає «Волгу». До «Зеніту» команду готуватиме Передня // Спорт-Експрес
  19. Головним тренером «Жетису» став Омарі Тетрадзе
  20. Казахстанський клуб «Жетису» подав у суд на Тетрадзе
  21. Тетрадзе залишив тренерський пост в казахстанському «Жетису»
  22. Тетрадзе вирішив покинути пост головного тренера «Жетису»
  23. Тетрадзе став новим наставником «Єнісею». www.euro-football.ru. Процитовано 2015-10-07. 
  24. Омари Тетрадзе возглавил костанайский Тобол. fc-tobol.kz (Russian). FC Tobol. 30 May 2016. Процитовано 26 June 2016. 
  25. Омарі Тетрадзе навчить «Крильця» італійському футболу

Посилання[ред. | ред. код]