Малахова Тетяна Германівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Тетяна Малахова)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тетяна Малахова
Народилася 24 серпня 1963(1963-08-24) (60 років)
с. Надеждине, Красноградський район, Харківська область, УРСР, СРСР
Громадянство  УРСР
Україна Україна
Діяльність поетка, сценаристка
Alma mater Донецький державний університет
Членство Національна спілка журналістів України
Партія Всеукраїнське об'єднання «Свобода»

Тетяна Германівна Малахова (нар. 24 серпня 1963, Надеждине, Красноградський район, Харківська область, УРСР, СРСР) — українська сценаристка кіно та телебачення, дитяча поетеса, член Національної спілки журналістів України[1], авторка відомого вірша «Здравствуй, мальчик за серым щитом»[2][3].

Життєпис[ред. | ред. код]

Народилась 24 серпня 1963 року в селі Надеждине Красноградського району. Батько Тетяна Малахової росіянин, з Уралу[4]. Ще у дитинстві разом з батьками переїхала у Горлівку[5].

Закінчила філологічний факультет Донецького державного університету. Працювала вчителькою російської мови. Згодом працювала на телебаченні головним редактором дитячих програм у Київ. У 1998 році для Вєрки Сердючки написала близько 10 мініатюр.

У 2005 році переїхала в Росію у Москву. Працювала на «Мосфільмі», була сценаристкою фільмів та телесеріалів, писала для Євгена Петросяна.

2012 року Тетяна Малахова повернулася в Україну, мешкає у Києві[6].

Під час Революції Гідності була активною учасницею Євромайдану в Києві.

Після початку військової агресії Росії проти України почала спілкуватися виключно українською мовою:

Коли я була в АТО, до мене підійшов хлопець і каже: «пані Тетяно, дуже люблю ваші вірші, але маю прохання — розмовляйте українською мовою». Я тоді була ще «какая разница» і кажу: «какая разница, главное, что все любим Украину». Та він відповів: «коли я був у полоні, як над нами знущалися! І мої кати розмовляли російською. Тож після звільнення з катівні я не сказав більше ні слова російською». Після цього прохання я поступово почала вчити українську мову і розмовляти нею. Допомогла ще й донька, бо спілкується винятково українською мовою і заборонила з внуками говорити російською, щоб не зросійщувати їх.[7]
Нас винищують кулі, вбиває перо
Зайшлим словом стріляють гармати…
Це стокгольмський мовний синдром —
Розмовляти мовою ката.[8]

Тетяна Малахова є членкинею політичної партії Всеукраїнське об'єднання «Свобода» з червня 2019 року[4]. На президентських виборах 2019 року підтримала Руслана Кошулинського[9].

Творчий доробок[ред. | ред. код]

Сценаристка
  • 2020 — «Мене звуть Саша»[10]
  • 2018 — «Вище тільки кохання»[11]
  • 2016 — «Друге життя»
  • 2012 — «Черговий ангел-2»
  • 2010-2011 — «Інститут шляхетних дівчат»
  • 2009-2010 — «Кармеліта. Циганська пристрасть»
  • 2008-2010 — «Ранетки»
  • 2007-2009 — «Вогонь кохання»
  • 2007 — «Своя команда»
  • 2007 — «Білка в колесі»

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Заява від діячів культури України до творчої спільноти світу (за підтримки Міністерства культури) [Архівовано 2 червня 2017 у Wayback Machine.]. Міністерство культури України
  2. «Здравствуй, мальчик за серым щитом» на Youtube
  3. «Хочу забути мову злоби», або Охрипла душа горлівського музиканта [Архівовано 2 лютого 2020 у Wayback Machine.] «Голос України». 19 серпня 2015
  4. а б Тетяна Малахова: «Я — колишня „какаяразніца“, яка відмовилася говорити мовою окупанта»[недоступне посилання] «Стрічка.ком». 16 вересня 2019
  5. «Я знаю чому почалася окупація Донецьк»а – Тетяна Малахова [Архівовано 29 лютого 2020 у Wayback Machine.] НТА, 19 березня 2019
  6. Тетяна Малахова: «Біль України — назавжди в моєму серці» «Infokava»
  7. Поетеса Тетяна Малахова у Політехніці розповіла про свій шлях до України через Росію, а до української мови — через війну[недоступне посилання]
  8. «У росіян виховували огиду до українців, щоб нас не шкода було вбивати», — сценарист Тетяна Малахова «Вголос»
  9. Відомі Українці підтримують Руслана Кошулинського 6 Березня 2019
  10. «Твої щирі серіали». Телеканал «1+1» детально розповів про 7 нових серіалів весняного сезону. [Архівовано 29 січня 2020 у Wayback Machine.] Телекритика
  11. Канал «Україна» представить прем'єру фільму «Вище тільки кохання» Канал «Україна»

Посилання[ред. | ред. код]