Тетянич Федір Констянтинович
| Тетянич Федір Костянтинович | ||||
|---|---|---|---|---|
| Федір Тетянич, 2005 | ||||
| Народження | 17 лютого 1942 селище Княжичі, Броварський район, Київська область, | |||
| Смерть | 18 лютого 2007 (65 років) | |||
| Київ | ||||
| Національність | українець[джерело?] | |||
| Країна | ||||
| Жанр | живопис, графіка, інсталяція, перформанс | |||
| Навчання | Київський державний художній інститут (1966) | |||
| Діяльність | художник, філософ | |||
| Напрямок | постмодернізм | |||
| Член | СХ СРСР і Національна спілка художників України | |||
| | ||||
Федір Костянтинович Тетянич або Фрипулья (17 лютого 1942, селище Княжичі — 18 лютого 2007, Київ) — український художник (монументаліст, живописець, графік, скульптор, перформер), поет і філософ, концептуаліст. Член Спілки художників СРСР і Спілки художників України (з 1973).
Був одним із піонерів перформансу та гепенінгу на теренах радянського простору, які він влаштовував під екзотичною маскою фрика, яскравим представником андеграунду, а згодом і учасником нової української хвилі[джерело?].
Як зазначає Енциклопедія сучасної України, «Киянин Ф. Тетянич створював незвичні інсталяції („фріпульї“) і доповнював їх перформансами в епатажному вбранні, виступаючи на вулицях, у галереях та поважних музеях, руйнуючи обивательські смаки й стереотипи».[1].

Народився в Селі Княжичі, пов’язаному з нащадками Князів Руських і Київських (Рюриковичів, Рарожинських, Княжичів). За одною з версій прямий нащадок по чоловічій лінії самого Короля Данила, що дозволяє Його шанувальникам говорити, що «Наш Король Феодосій, Останній Король Нашого Королівства в Європі похований на Лісовому кладовищі».
У 1970-1980-х роках Ф. Тетянич працював над монументальними роботами у різних містах України. В Києві мозаїчними панно оформив три станції швидкісного трамвая («Політехнічна», «Польова», «Гната Юри»[2]; вестибюль заводу художнього скла (панно «Склодуви», зроблене зі смальти та відходів виробництва скла), екстер'єр Дарницького торгового центру, фасад корпусу радіоелектроніки Політехнічного Інституту[джерело?].
Філософські погляди Тетянича поступово склалися в самобутню концепцію, яку він назвав «Фрипулья», центральне місце в якій займає поняття про зв'язок людини і світу, як неподільного цілісного організму (Тілологія)[3].
У 1980-х роках Тетянич створив кілька біотехносфер навіть за держзамовленнями, які не збереглися. У місті Попасна Луганської області біотехносферу помістили на рейки як елемент оформлення залізничного депо. На автобусній зупинці у селі Перемога Київської області біотехносферу демонтували найшвидше, бо водії жалілися, що бачать «залишки НЛО»[4].
![]()
Місцеросположенням моїх творів в різних країнах світу я вимальовую певне зображення. Екскурсійно-експозиційні шляхи, цим перетворюючи планету Земля в мій твір мистецтва, своєрідну скульптуру. Після цього, використовуючи природний рух моєї планети-скульптури навколо власної вісі та навколо Сонця я вимальовую в Сонячній системі кінетичне зображення Бублика - ритуального знака древніх віровчень.Цим знаком позначеною Сонячною системою, я опрацьовую нашу Галактику. Далі Галактикою - Всесвіт. Всесвітом - всю Нескінченність.[5] ![]()
Світ продовжує приділяти увагу творчості Федора Тетянича, знаходячі аспекти, які стосуються сучасності, як от публікація О. Вагнер в «Радіо Свобода»[6]
Помер у Лікарні НАН України на Подолі Старого Києва 18 лютого 2007, залишивши дружину Ганну і двоє дітей, Богдана і Ладу.[7] Похований у Києві на Лісовому цвинтарі.[8][неавторитетне джерело]
- ↑ О. Є. Голуб. Епатаж. Енциклопедія сучасної України [1]
- ↑ Archive UU. 15 листопада 2019.
- ↑ Дмитро Десятерик. Всесвіт Фріпулья. // День. — 2004, 5 березня
- ↑ Катерина Лебедєва. Виготовлення фріпульї своїми руками. Амнезія. 6 вересня 2018]
- ↑ Федір Тетянич. Фрипулья.//К.:2009, ст.3
- ↑ Олександра Вагнер. «Кожен бачив, що хотів». Дивотворчість Федора Тетянича. Радіо Свобода.13.03. 2021
- ↑ Ігор Кручик. Так говорив Фріпулья."Нескінченість". Федір Тетянич. Антиквар , № 47.27.05.2015
- ↑ Богдан-Любомир Федорович Тетянич-Бублик. 19 липня 2021
- М.Кадан, Ю. Лейдерман. Прищур музея. Діалог про Ф.Тетянича. 2016.
- Катерина Лебедєва.Виготовлення фріпульї своїми руками. Амнезія. 6 вересня 2018 [2]
- «Фёдор Фрипулья» Фільм Олександа Дірдовського
- Федір Тетянич. Фрипулья. Київ, 2009.
- http://artru.info/ar/36693/
- http://day.kyiv.ua/uk/article/cuspilstvo/vsesvit-fripulya
- http://polutona.ru/?show=reflect&id=281
- Роботи Федіра Тетянича у колекції Гриньових.
