Перейти до вмісту

Тетянич Федір Констянтинович

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Тетянич Феодосій Констянтинович)
Тетянич Федір Костянтинович
Федір Тетянич, 2005
Народження17 лютого 1942(1942-02-17)
селище Княжичі, Броварський район, Київська область,  УРСР
Смерть18 лютого 2007(2007-02-18) (65 років)
 Київ
Національністьукраїнець[джерело?]
КраїнаСРСР СРСРУкраїна Україна
Жанрживопис, графіка, інсталяція, перформанс
НавчанняКиївський державний художній інститут (1966) Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьхудожник, філософ Редагувати інформацію у Вікіданих
Напрямокпостмодернізм
ЧленСХ СРСР і Національна спілка художників України Редагувати інформацію у Вікіданих

CMNS: Тетянич Федір Констянтинович у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Федір Костянтинович Тетянич або Фрипулья (17 лютого 1942, селище Княжичі — 18 лютого 2007, Київ) — український художник (монументаліст, живописець, графік, скульптор, перформер), поет і філософ, концептуаліст. Член Спілки художників СРСР і Спілки художників України (з 1973).

Був одним із піонерів перформансу та гепенінгу на теренах радянського простору, які він влаштовував під екзотичною маскою фрика, яскравим представником андеграунду, а згодом і учасником нової української хвилі[джерело?].

Як зазначає Енциклопедія сучасної України, «Киянин Ф. Тетянич створював незвичні інсталяції („фріпульї“) і доповнював їх перформансами в епатажному вбранні, виступаючи на вулицях, у галереях та поважних музеях, руйнуючи обивательські смаки й стереотипи».[1].

Життєпис

[ред. | ред. код]
«Людина і нескінченість», об'єкт Ф.Тетянича, 1980

Народився в Селі Княжичі, пов’язаному з нащадками Князів Руських і Київських (Рюриковичів, Рарожинських, Княжичів). За одною з версій прямий нащадок по чоловічій лінії самого Короля Данила, що дозволяє Його шанувальникам говорити, що «Наш Король Феодосій, Останній Король Нашого Королівства в Європі похований на Лісовому кладовищі».

У 1970-1980-х роках Ф. Тетянич працював над монументальними роботами у різних містах України. В Києві мозаїчними панно оформив три станції швидкісного трамвая («Політехнічна», «Польова», «Гната Юри»[2]; вестибюль заводу художнього скла (панно «Склодуви», зроблене зі смальти та відходів виробництва скла), екстер'єр Дарницького торгового центру, фасад корпусу радіоелектроніки Політехнічного Інституту[джерело?].

Філософські погляди Тетянича поступово склалися в самобутню концепцію, яку він назвав «Фрипулья», центральне місце в якій займає поняття про зв'язок людини і світу, як неподільного цілісного організму (Тілологія)[3].

У 1980-х роках Тетянич створив кілька біотехносфер навіть за держзамовленнями, які не збереглися. У місті Попасна Луганської області біотехносферу помістили на рейки як елемент оформлення залізничного депо. На автобусній зупинці у селі Перемога Київської області біотехносферу демонтували найшвидше, бо водії жалілися, що бачать «залишки НЛО»[4].

Місцеросположенням моїх творів в різних країнах світу я вимальовую певне зображення. Екскурсійно-експозиційні шляхи, цим перетворюючи планету Земля в мій твір мистецтва, своєрідну скульптуру. Після цього, використовуючи природний рух моєї планети-скульптури навколо власної вісі та навколо Сонця я вимальовую в Сонячній системі кінетичне зображення Бублика - ритуального знака древніх віровчень.Цим знаком позначеною Сонячною системою, я опрацьовую нашу Галактику. Далі Галактикою - Всесвіт. Всесвітом - всю Нескінченність.[5]


Світ продовжує приділяти увагу творчості Федора Тетянича, знаходячі аспекти, які стосуються сучасності, як от публікація О. Вагнер в «Радіо Свобода»[6]

Смерть і поховання

[ред. | ред. код]

Помер у Лікарні НАН України на Подолі Старого Києва 18 лютого 2007, залишивши дружину Ганну і двоє дітей, Богдана і Ладу.[7] Похований у Києві на Лісовому цвинтарі.[8][неавторитетне джерело]

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]