Тетіїв

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тетіїв
Tetiyiv gerb.png Tetiyiv prapor.png
Герб Тетієва Прапор Тетієва
Тетіївська церква.JPG
Тетіївська церква у центрі міста
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Київська область
Район Тетіївський район
Код КОАТУУ 3224610100
Засноване Відомий з 1185 як Тимошня, з 1514 як Тетіїв
Статус міста з 1606 (Магдебурзьке право), 1968 року
Населення 13235 (01.10.2015)[1]
 - повне 13235 (01.10.2015)[1]
Площа 13,04 км²
Густота населення 1020 осіб/км²
Поштові індекси 09800
Телефонний код +380-4560
Координати 49°22′15″ пн. ш. 29°41′24″ сх. д.H G O
Водойма ріка Роська
Міста-побратими Żory, Жори (Польща, Сілезьке воєводство)
День міста перша декада травня
Відстань
Найближча залізнична станція Тетіїв
До обл./респ. центру
 - залізницею 256 км
 - автошляхами 144 км
До Києва
 - залізницею 256 км
 - автошляхами 144 км
Міська влада
Адреса 09800, Київська обл., Тетіївський р-н, м. Тетіїв, вул. Януша Острозького, 3
Веб-сторінка http://tetiivmiskrada.gov.ua
Міський голова Майструк Руслан Володимирович

CMNS: Тетіїв на Вікісховищі

Карта
Тетіїв. Карта розташування: Україна
Тетіїв
Тетіїв
Тетіїв. Карта розташування: Київська область
Тетіїв
Тетіїв

Теті́їв — місто в Україні, районний центр Київської області, положене на Придніпровській височині на річці Роська, за 148 км від Києва. Тетіїв — залізнична станція на лінії Козятин — Жашків.

Географія[ред. | ред. код]

Місто розташоване на двох берегах річки Роськи, в яку впадають праві притоки Росішка та Дубравка.

Історія[ред. | ред. код]

Докладніше: Історія Тетієва

Населення[ред. | ред. код]

Загальна кількість населення — 19342 осіб. З них чоловіків — 45,3 %, жінок — 54,7 %.[2]

Віковий склад[ред. | ред. код]

  • Віком до 14 років — 17,4 %
  • Віком від 15 до 59 — 65,1 %
  • Віком понад 60 років — 17,5 %

Національний склад[ред. | ред. код]

Транспорт[ред. | ред. код]

Через місто проходить залізниця Козятин-Жашків, є дві залізничних станції: Тетіїв і Слобідський Пост (в західній частині міста — «на Слободі», за річкою). Станція Тетіїв — більша, є великий зал і каса.

Діє автостанція.

Основні пам'ятки[ред. | ред. код]

Каплиця Свейковських
Каплиця Свейковських

Каплиця Свейковських

На початку 19 століття в Тетієві побудували кам'яний парафіяльний костел святого Яна Непомуцена. Поруч з костелом була зведена каплиця, яка згодом служила родовою усипальницею для сім'ї Свейковських. Каплиця на сьогодні збереглася в доброму стані і є пам'яткою архітектури національного значення. 11 березня 2006 року католики Тетієва отримали ключі від каплиці. Каплиця побудована в античному стилі. Перед входом знаходиться чотириколонний іонічний портик з написом польською «Tym ktorzy zmartwychwstana» («Тим, хто постане з мертвих») та трикутним фронтоном із хрестом. Над кованими дверима — герб та польськомовний напис «Гроби родини Свейковських».

Каплиця — це все, що залишилося від тетіївського костелу святого Яна Непомуцена, який за радянських часів був переобладнаний на клуб, потім на будинок піонерів, і врешті решт став заводським цехом заводу «Електронмаш». А каплиця служила в ті часи складом для заводу.

Залишки костелу святого Яна Непомуцена

Залишки костелу святого Яна Непомуцена

Костел святого Яна Непомуцена змурований у 20-х роках XIX ст. на місці давнього дерев'яного. Оздобленням костелу була гранітна скульптура самого св. Яна Непомуцена, а на головних дверях викарбувані літери N.P.M. Згідно зі Словником Географічним королівства польського зазначено, що …"Латины имеют в Тетиеве свой костел приходской каменный им. св. Яна Непомуцена, построенный в текущем столетии (XIX)". В радянські часи костел став частиною заводу «Електронмаш». Незважаючи на цей факт добре збереглися архітектурні елементи костелу, що дає можливість відреставрувати його і місто може отримати архітектурну пам'ятку з двухсотрічною історією.

Пам'ятник на честь отримання Магдебурзького права

Пам'ятник Магдебурзькому праву

Пам'ятник споруджено 2 травня 2016 року в міському парку на честь 410 річниці з часу отримання Тетієвом привілею на самоврядування за Магдебурзьким правом.

Пам'ятний знак на місці Тетіївської ратуші

Пам'ятний знак на місці Тетіївської ратуші

Пам'ятний знак встановлено 2 травня 2016 року в міському парку на місці, де на початку 17 ст. була збудована Тетіївська ратуша.

Ратуша була невід'ємною умовою отримання містом самоврядування за Магдебурзьким правом, і за 400 років в її стінах відбувалися найбільш значущі для міста історичні події. 13 та 14 травня в Тетієві зупинявся останній король Польщі Станіслав Август, який в тому числі побував і в Тетіївській ратуші. Під час свого походу на Волинь гетьман Богдан Хмельницький виступив перед жителями Тетієва з балкону Тетіївської ратуші.

Курган «Красна могила»

Курган «Красна могила»

З тих давніх часів збереглося біля Тетієва чотири кургани, але тільки два з них мають назви: «Красна Могила» і «Зелена Корчма». Район кургану «Красна Могила» — це найдавніше місце Тетієва, місце найдавніших поховань мешканців міста.

Краєзнавеці описували легенду, згідно з якою в давні часи на місці Тетієва стояло місто Тимошня. Це місто ще не було християнським. Тимошню зруйнували, але мешканці встигли закопати свої скарби поруч з могилою, яка в 19 столітті називалася Красна. У 1830 році поруч з могилою знайшли великий скарб, який складався з монет у формі риб'ячої луски і зерна.

Млин «Порхун»

Млин «Порхун»

Водяний цегельний млин, а також гребля з двома мостами були побудовані німецькими колоністами ще в 1812 році.  

Ця місцевість отримала назву «Порхун», тому що вода порхала весною, тобто шуміла.  

До 1917 року власником млина був Гаврило Васильович Цуцман. Сам млин працював до 1941 року. 

Сьогодення[ред. | ред. код]

Поступово поліпшують благоустрій міста. Вулиці переважно асфальтовані, є нові житлові і адміністративні будівлі. Наявне централізоване водопостачання, місто газифіковане, радіофіковане, вулицями курсують маршрутні таксі.

Проте значних втрат зазнала промисловість міста. На кінець 1980-х років в місті були такі промислові об'єкти: завод «Електронмаш» (філія), завод «Символ» (був орієнтований на військову промисловість), хлібозавод, маслозавод та ін. Після розпаду Радянського Союзу місту не вдалося зберегти більшу частину промислових об'єктів, кожен з них перестав існувати на протязі 1990-2000-х років.

Проте в місті за часів Незалежності з'явилася низка успішних компаній агросектору. Серед них найбільшими є група компаній «ТАК», ПСП «Слобода», ПОПП «Еліта», ТОВ СП «Володар» та інші.

Велику роль відіграє торгівля. Крамниці, МАФи розміщені в різних мікрорайонах міста.

Також в місті видаються газети: «Тетіїв Сьогодні» та «Тетіївська земля».

Тетіївська міська рада знаходиться в центрі міста за адресою вулиця Януша Острозького, 3

Тетіївська міська рада

Релігійні громади[ред. | ред. код]

  • Свято-Успенська церква
  • Свято-Миколаївська церква
  • Євангельські християни-баптисти
  • Церква адвентистів 7-го дня
  • «Свідки Єгови»
  • Незалежна помісна церква християська Нового Завіту «Живе слово»
  • храм Всіх святих[3]

Медицина[ред. | ред. код]

Поліклінічне відділення розраховане на 375 відвідувачів в одну зміну;
Стаціонарне відділення на 211 ліжок-місць;

Освіта[ред. | ред. код]

Кількість дошкільних закладів — 5, в яких виховується 620 дітей

  • «Калинка»
  • «Оленка»
  • «Сонечко»
  • «Берізка»
  • «Веселка»

Кількість загальноосвітніх шкіл — 4, в яких навчається більше 1800 учнів

  • Тетіївська ЗОШ I—III ст. № 1
  • КЗ "Тетіївський НВК «ЗОШ I—III ст. — природничо-математичний ліцей»"
  • Тетіївська ЗОШ I—III ст. № 3
  • Тетіївський НВК «Гімназія — ЗОШ I—III ст.»

Вечірня школа близько 300 учнів.
ДНЗ Тетіївське ПТУ — близько 300 учнів.
Центральна позашкільна освіта
Тетіївське відділення біатлону Київського обласного інтернату спортивного профілю

Заклади культури[ред. | ред. код]

  • Районий будинок культури
  • Міський будинок культури ПСП «Слобода»
  • Міський будинок культури СВК «Тетіїв»
  • Центральна районна бібліотека
  • Дитяча районна бібліотека
  • 2 міські бібліотеки при міських будинках культури
  • Тетіївська дитяча музична школа
  • Історико-краєзнавчий музей

Громадські організації[ред. | ред. код]

  • ГО клуб НеМО «Дивосил»
  • ГО футбольний клуб «Тетій»
  • ГО «Спортивний клуб Тетіїв»
  • ГО Тетіївське міське відділення Всеукраїнського об'єднання ветеранів
  • ГО Творче об'єднання «Край»
  • ГО «Єдина громада — єдина мета»
  • ГО «Нектар»
  • Учнівське самоврядування «РОСТ» (Республіка органів самоврядування Тетіївщини)

Пам'ятки та екскурсійні місця[ред. | ред. код]

  • Історико-краєзнавчий музей
  • Обеліск слави
  • Курган «Красна могила»
  • Курган на Плоханівському кладовищі
  • Млин «Порхун» (кінець XIX ст.) на Порхуновій греблі
  • Залишки Успенської церкви
  • Каплиця Свейковських та залишки костелу Яна Непомуцена
  • Пам'ятник жертвам Голодомору 1932—1933 років
  • Пам'ятник страченим учасникам Коліївщини
  • Пам'ятник на честь 410 річниці отримання Тетієвом привілею на самоврядування за Магдебурзьким правом
  • Пам'ятний знак на місці Тетіївської ратуші
  • Маєток Морочинської
  • Ліс Мазепинці
  • Ліс Чагарі
  • Червоне провалля
  • Бики
  • Ландшафтний заказник місцевого значення «Лебединий»
  • Острів закоханих
  • Фонтан «Зоя»
  • Дитячий майданчик в міському парку «Фортеця»

Відомі люди[ред. | ред. код]

Народилися[ред. | ред. код]

  • Байраківський Анатолій Іванович (* 1935) — український науковець, кандидат історичних наук, професор.
  • Білеуш Домна МиколаЇвна — Заслужений вчитель УкраЇни, засновник музею ІсторІЇ м. ТетІЇв.
  • Борсук Микола Олександрович (* 1947) — український політик
  • Бура Ольга Анатоліївна — українська телеведуча та модель. Після її смерті в 2004 році вона була похована на місцевому кладовищі.
  • Гірш Турій — керівник єврейської самооборони Тетієва 1919—1920 років
  • Григорій Кирилюк — письменник
  • Гуменюк Віктор Олександрович (1990—2015) — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
  • Давид Фішман — професор-фізик, Герой Соціалістичної Праці, лауреат Ленінської і Державної премій Радянського Союзу
  • Дудун Тетяна Володимирівна (1967) — український географ-картограф, кандидат географічних наук, доцент географічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
  • Зима (Буженецька) Галина Іванівна (1944) — український вчений-економіст, кандидат економічних наук, професор Полтавського університету економіки торгівлі імені Михайла Туган-Барановського.
  • Костецький Борис Іванович — український вчений в галузі якості поверхні металів, надійності й довговічності машин.
  • Марценюк Юрій Григорович (1960—2014) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
  • Рогаль Віталій Сергійович — народний художник Росії.
  • Яаков Орланд (יעקב אורלנד) (1914—2002) — ізраїльський поет, перекладач, драматург
  • Теслюк Георгій Михайлович (1979—2016) — лікар волонтер, учасник російсько-української війни[4]
  • Сухацький Леонід Андрійович (1969—2015) — старший сержант Збройних сил України, учасник російсько-українскьої війни.

Ролики та фільми про місто[ред. | ред. код]

Постер фільму
«Моя маленька Європа»
  1. 2 травня 2016 року в 502-у річницю з Дня заснування міста Тетієва та в 410-у річницю з Дня надання місту Магдебурського права був присвячений фільм — «Тетіїв Туристичний або мальовничі місця Тетієва», автор якого Валерій Гриша
  2. Промо-ролик міста Тетієва — «Моя маленька Європа». Слова автора ролика Валерія Гриші: «Відродження маленьких містечок — це відродження України, а це в свою чергу і є шлях в Європу. На мою думку, у нас в Україні все набагато краще: і природа, і краєвиди, і архітектурні пам'ятки. І про це все потрібно розповідати, показувати, фотографувати і знімати».

Місцеві святкування[ред. | ред. код]

День міста Тетієва[ред. | ред. код]

Із 2016 року святкування Дня міста було перенесено на першу декаду травня, коли Тетіїв отримав самоврядування за Магдебурзьким правом, а саме 4 травня 1606 року за проханням князя Януша Острозького.

Панорама
Святкування Дня міста у 2017 р.

Див. також[ред. | ред. код]

Виноски[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]