Тетіїв

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Тетіїв
Tetiyiv gerb.png Tetiyiv prapor.png
Герб Тетієва Прапор Тетієва
Тетіїв
Тетіїв на мапі Київської області
Тетіїв на мапі Київської області
Тетіїв
Тетіїв на мапі України
Тетіїв на мапі України
Основні дані
Країна Україна Україна
Регіон Київська область
Район Тетіївський район
Код КОАТУУ 3224610100
Засноване Відомий з 1185 як Тимошня, з 1514 як Тетіїв
Статус міста з 1606 (Магдебурзьке право), 1968 року
Населення 13235 (01.10.2015)[1]
Площа 13,04 км²
Густота населення 1020 осіб/км²
Поштові індекси 09800
Телефонний код +380-4560
Координати 49°22′15″ пн. ш. 29°41′24″ сх. д. / 49.37083° пн. ш. 29.69000° сх. д. / 49.37083; 29.69000Координати: 49°22′15″ пн. ш. 29°41′24″ сх. д. / 49.37083° пн. ш. 29.69000° сх. д. / 49.37083; 29.69000
Водойма ріка Роська
Міста-побратими Żory, Жори (Польща, Сілезьке воєводство)
День міста перший тиждень травня
Відстань
Найближча залізнична станція Тетіїв
До обл./респ. центру
 - залізницею 256 км
 - автошляхами 144 км
До Києва
 - залізницею 256 км
 - автошляхами 144 км
Міська влада
Адреса 09800, Київська обл., Тетіївський р-н, м. Тетіїв, вул. Януша Острозького, 3
Веб-сторінка http://tetiivmiskrada.org.ua/
Міський голова Майструк Руслан Володимирович

Теті́їв — місто в Україні, районний центр Київської області, положене на Придніпровській височині на річці Роська, за 148 км від Києва. Тетіїв — залізнична станція на лінії Козятин — Жашків.

Історія[ред.ред. код]

Докладніше: Історія Тетієва

Населення[ред.ред. код]

Загальна кількість населення — 19342 осіб. З них чоловіків — 45,3 %, жінок — 54,7 %.[2]

Віковий склад[ред.ред. код]

  • Віком до 14 років — 17,4 %
  • Віком від 15 до 59 — 65,1 %
  • Віком понад 60 років — 17,5 %

Національний склад[ред.ред. код]

Транспорт[ред.ред. код]

Через місто проходить залізниця Козятин-Жашків, є дві залізничних станції: Тетіїв і Слобідський Пост (в західній частині міста - "на Слободі", за річкою). Станція Тетіїв - більша, є великий зал і каса.

Діє автостанція.

Основні пам'ятки[ред.ред. код]

Каплиця Свейковських

Каплиця Свейковських

На початку 19 століття в Тетієві побудували кам'яний парафіяльний костел святого Яна Непомуцена. Поруч з костелом була зведена каплиця, яка згодом служила родовою усипальницею для сім'ї Свейковських. Каплиця на сьогодні збереглася в доброму стані і є пам'яткою архітектури національного значення. 11 березня 2006 року католики Тетієва отримали ключі від каплиці. Каплиця побудована в античному стилі. Перед входом знаходиться чотириколонний іонічний портик з написом польською «Tym ktorzy zmartwychwstana» («Тим, хто постане з мертвих») та трикутним фронтоном із хрестом. Над кованими дверима – герб та польськомовний напис «Гроби родини Свейковських».

Каплиця – це все, що залишилося від тетіївського костьолу святого Яна Непомуцена, який за радянських часів був переобладнаний на клуб, потім на будинок піонерів, і врешті решт став заводським цехом заводу «Електронмаш». А каплиця служила в ті часи складом для заводу.

Залишки костьолу святого Яна Непомуцена

Залишки костьолу святого Яна Непомуцена

Костьол святого Яна Непомуцена змурований у 20-х роках XIX ст. на місці давнього дерев'яного. Оздобленням костьолу була гранітна скульптура самого св. Яна Непомуцена, а на головних дверях викарбувані літери N.P.M. Згідно зі Словником Географічним королівства польського зазначено, що …«Латины имеют в Тетиеве свой костел приходской каменный им. св. Яна Непомуцена, построенный в текущем столетии (XIX)». В радянські часи костьол став частиною заводу "Електронмаш". Незважаючи на цей факт добре збереглися архітектурні елементи костьолу, що дає можливість відреставрувати його і місто може отримати архітектурну пам'ятку з двухсотрічною історією.

Пам'ятник на честь отримання Магдебурзького права

Пам'ятник Магдебурзькому праву

Пам'ятник споруджено 2 травня 2016 року в міському парку на честь 410 річниці з часу отримання Тетієвом привілею на самоврядування за Магдебурзьким правом.

Пам'ятний знак на місці Тетіївської ратуші

Пам'ятний знак на місці Тетіївської ратуші

Пам'ятний знак встановлено 2 травня 2016 року в міському парку на місці, де на початку 17 ст. була збудована Тетіївська ратуша.

Ратуша була невід'ємною умовою отримання містом самоврядування за Магдебурзьким правом, і за 400 років в її стінах відбувалися найбільш значущі для міста історичні події. 13 та 14 травня в Тетієві зупинявся останній король Польщі Станіслав Август, який в тому числі побував і в Тетіївській ратуші. Під час свого походу на Волинь гетьман Богдан Хмельницький виступив перед жителями Тетієва з балкону Тетіївської ратуші.

Курган "Красна могила"

Курган "Красна могила"

З тих давніх часів збереглося біля Тетієва чотири кургани, але тільки два з них мають назви: "Красна Могила" і "Зелена Корчма". Район кургану "Красна Могила" - це найдавніше місце Тетієва, місце найдавніших поховань мешканців міста.

Краєзнавеці описували легенду, згідно з якою в давні часи на місці Тетієва стояло місто Тимошня. Це місто ще не було християнським. Тимошню зруйнували, але мешканці встигли закопати свої скарби поруч з могилою, яка в 19 столітті називалася Красна. У 1830 році поруч з могилою знайшли великий скарб, який складався з монет у формі риб'ячої луски і зерна.

Млин "Порхун"

Млин "Порхун"

Водяний цегельний млин, а також гребля з двома мостами були побудовані німецькими колоністами ще в 1812 році.  

Ця місцевість отримала назву "Порхун", тому що вода порхала весною, тобто шуміла.  

До 1917 року власником млина був Гаврило Васильович Цуцман. Сам млин працював до 1941 року. 

Сьогодення[ред.ред. код]

Поступово поліпшують благоустрій міста. Вулиці переважно асфальтовані, є нові житлові і адміністративні будівлі. Наявне централізоване водопостачання, місто газифіковане, радіофіковане, вулицями курсують маршрутні таксі.

Проте значних втрат зазнала промисловість міста. На кінець 1980-х років в місті були такі промислові об'єкти: завод «Електронмаш» (філія), завод «Символ» (був орієнтований на військову промисловість), хлібозавод, маслозавод та ін. Після розпаду Радянського Союзу місту не вдалося зберегти більшу частину промислових об'єктів, кожен з них перестав існувати на протязі 1990-2000-х років.

Проте в місті за часів Незалежності з'явилася низка успішних компаній агросектору. Серед них найбільшими є група компаній "ТАК", ПСП "Слобода", ПОПП "Еліта", ТОВ СП "Володар" та інші.

Велику роль відіграє торгівля. Крамниці, МАФи розміщені в різних мікрорайонах міста.

Також в місті видаються газети: "Тетіїв Сьогодні" та «Тетіївська земля».

Тетіївська міська рада знаходиться в центрі міста за адресою вулиця Януша Острозького, 3

Тетіївська міська рада

Релігійні громади[ред.ред. код]

  • Свято-Успенська церква
  • Свято-Миколаївська церква
  • Євангельські християни-баптисти
  • Церква адвентистів 7-го дня
  • «Свідки Єгови»
  • Незалежна помісна церква християська Нового Завіту «Живе слово»

Медицина[ред.ред. код]

Поліклінічне відділення розраховане на 375 відвідувачів в одну зміну;
Стаціонарне відділення на 211 ліжок-місць;
Медамбулаторія мікрорайону «Дзержинське». Керівник - Покотило Ігор Анатолійович.

Освіта[ред.ред. код]

Кількість дошкільних закладів — 5, в яких виховується 620 дітей

  • "Калинка"
  • "Оленка"
  • "Сонечко"
  • "Берізка"
  • "Веселка"

Кількість загальноосвітніх шкіл — 4, в яких навчається більше 1800 учнів

  • Тетіївська ЗОШ I-III ст. №1
  • Тетіївський НВК "ЗОШ I-III ст. - пр.-матем. ліцей"
  • Тетіївська ЗОШ I-III ст. №3
  • Тетіївський НВК "Гімназія - ЗОШ I-III ст."

Вечірня школа біля 300 учнів.
ДНЗ Тетіївське ПТУ — біля 300 учнів.
Центральна позашкільна освіта
Тетіївське відділення біатлону Київського обласного інтернату спортивного профілю

Заклади культури[ред.ред. код]

  • Районий будинок культури
  • Міський будинок культури ПСП «Слобода»
  • Міський будинок культури СВК «Тетіїв»
  • Центральна районна бібліотека
  • Дитяча районна бібліотека
  • 2 міські бібліотеки при міських будинках культури
  • Тетіївська дитяча музична школа
  • Історико-краєзнавчий музей

Громадські організації[ред.ред. код]

  • ГО клуб НеМО «Дивосвіт»
  • ГО футбольний клуб «Тетій»
  • ГО «Спортивний клуб Тетіїв»
  • ГО Тетіївське міське відділення Всеукраїнського об'єднання ветеранів
  • ГО Творче об'єднання «Край»
  • ГО "Єдина громада - єдина мета"
  • ГО "Нектар"
  • Учнівське самоврядування «РОСТ» (Республіка органів самоврядування Тетіївщини)

Пам'ятки та екскурсійні місця[ред.ред. код]

  • Історико-краєзнавчий музей
  • Обеліск слави
  • Курган "Красна могила"
  • Курган "Зелена корчма" на Плоханівському кладовищі
  • старовинне кладовище
  • Млин «Порхун» (кінець XIX ст.) на Порхуновій греблі
  • Залишки Успенської церкви
  • Каплиця Свейковських та залишки костьолу Яна Непомуцена
  • Пам'ятник жертвам Голодомору 1932–1933 років
  • Пам'ятник страченим учасникам Коліївщини
  • Пам'ятник на честь 410 річниці отримання Тетієвом привілею на самоврядування за Магдебурзьким правом
  • Пам'ятний знак на місці Тетіївської ратуші
  • Маєток Морочинської
  • Ліс Мазепинці
  • Ліс Чагарі
  • Червоне провалля
  • Бики
  • Ландшафтний заказник місцевого значення «Лебединий»
  • Острів закоханих
  • Фонтан "Зоя"
  • Дитячий майданчик в міському парку "Фортеця"

Персоналії[ред.ред. код]

У Тетієві народились:

  • Байраківський Анатолій Іванович
  • Бура Ольга Анатоліївна — українська телеведуча та модель. Після її смерті в 2004 році вона була похована на місцевому кладовищі.
  • Гірш Турій - керівник єврейської самооборони Тетієва 1919-1920 років
  • Григорій Кирилюк - письменник
  • Гуменюк Віктор Олександрович — старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни 2014—2015 років.
  • Давид Фішман — професор-фізик, Герой Соціалістичної Праці, лауреат Ленінської і Державної премій Радянського Союзу
  • Дудун Тетяна Володимирівна (1967) — український географ-картограф, кандидат географічних наук, доцент географічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
  • Зима (Буженецька) Галина Іванівна (1944) — український вчений-економіст, кандидат економічних наук, професор Полтавського університету економіки торгівлі імені Михайла Туган-Барановського.
  • Костецький Борис Іванович — український вчений в галузі якості поверхні металів, надійності й довговічності машин.
  • Рогаль Віталій Сергійович — народний художник Росії.
  • Яаков Орланд (יעקב אורלנד) (1914-2002) — ізраїльський поет, перекладач, драматург

Ролики та фільми[ред.ред. код]

https://www.youtube.com/watch?v=u5-ECdSrpQU

Виноски[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]

Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.