Тече вода в синє море
Тече́ вода́ в си́нє мо́ре… | ||||
---|---|---|---|---|
Жанр | вірш | |||
Форма | вірш[d] | |||
Автор | Тарас Шевченко | |||
Мова | українська | |||
Написано | 1838 | |||
Опубліковано | 1840 | |||
| ||||
Цей твір у Вікісховищі | ||||
Цей твір у Вікіджерелах |
«Ду́мка» («Тече́ вода́ в си́нє мо́ре…») — вірш-думка Тараса Шевченка, написана 1838 року у С.-Петербурзі.
Вірш датується 1838 року орієнтовно на підставі повідомлення Євгена Гребінки в листі до Григорія Квітки-Основ'яненка від 18 листопада 1838 року про передачу Шевченком творів для публікації в альманасі «Ластівка» (с. 312—313): «Він мені дав гарних стихів на збірник»[1][2].
Автограф не відомий. Місцем написання вважається С.-Петербург. У кінці 1838 року Шевченко передав Євгенові Гребінці текст вірша разом з кількома іншими творами для публікації в альманасі «Ластівка». За описом Петра Картавова, складальний рукопис «Ластівки» містив писарську копію вірша[3][2].
У першодруці вірш помилково приєднано до поезії «На вічну пам'ять Котляревському». У складальному рукопису «Ластівки» ці вірші містились як окремі твори: під поезією «На вічну пам'ять Котляревському» рукою переписувача було написано «Т. Шевченко», вірш «Тече вода в синє море…» поет підписав власноручно: «Т. Шевченко»[2].
У кінці 1850-х років вірш «Тече вода в синє море…» переписав з «Ластівки» Іван Лазаревський[4]. Вірш переписано безпосередньо після поезії «На вічну пам'ять Котляревському» як його частину. Переглядаючи рукопис після повернення із заслання, Шевченко олівцем відокремив ці поезії й виправив рядок[2].
1860 року вірш надруковано в «Кобзарі», де його подано за «Ластівкою» як окремий твір під назвою «Думка». Назвою «Думка» тут об'єднано чотири вірші: «Тече вода в синє море…», «Вітре буйний, вітре буйний!..», «Тяжко-важко в світі жити…» і «Нащо мені чорні брови…». Виправлення в тексті вірша у списку Івана Лазаревського Шевченко в «Кобзарі» (1860) не врахував. Між рядками 16 і 17 зроблено відступ[2].
Опісля вірш поширювався в рукописних списках. Від публікації в «Ластівці» походять списки у збірці творів Шевченка середини XIX століття[5], «Кобзарі» (1861), що належав І. П. Левченку[6], збірнику без дати[7][2].
У рукописній збірці «Сочинения Т. Г. Шевченка» (1862) «Думку» («Тече вода в синє море…») переписано двічі — за текстом «Ластівки» та за текстом «Кобзаря» (1860)[8]. «Кобзар» (1860) є джерелом списку в рукописному «Кобзарі» (1866)[9] тощо[2].
Тему вірша — шукання долі молодим козаком — запозичено з народної пісні, його мотиви й образи мають численні паралелі в народних піснях, наприклад пісні «Ой не шуми, луже, зелений байраче…», «Ой не шуми, луже, дубровою дуже…», «Ой зелений дубе, чого нахилився…», «Нещасливий козаченько без долі вродився…» тощо[2].
Вірш перекладений на угорську мову Молнаром Іштваном (1910).
Вірш покладений на музику:
- солоспів українського композитора Юлія Мейтуса (1927)
- романс українського композитора Федора Богданова (1928);
- хор Бориса Лятошинського (1949)
- ↑ Гребінка Є. П. Твори: В 3 т. — Т. 3. — С. 595
- ↑ а б в г д е ж и «Ду́мка» («Тече́ вода́ в си́нє мо́ре…») [Тарас Шевченко. Зібрання творів: У 6 т. — К., 2003. — Т. 1: Поезія 1837—1847. — С. 79; 598—599.] litopys.org.ua Процитовано 15 вересня 2023
- ↑ РНБ, ф. 341, № 443, арк. 8
- ↑ ІЛ, ф. 1, № 88, арк. 5 — 5 звор.
- ↑ ІЛ, ф. 1, № 57, арк. 21 звор. — 22 звор.
- ↑ ЦДАМЛМУ, ф. 506, оп. 1, № 3, с. 127—128
- ↑ НМТШ, інв. № А-546
- ↑ ЦДАМЛМУ, ф. 506, оп. 1, № 4, с. 211—212, 446—447
- ↑ ІЛ, ф. 1, № 842, арк. 104—105
- Тарас Шевченко. Зібрання творів: У 6 т. — К., 2003. — Т. 1: Поезія 1837—1847. — С. 598—599.