Перейти до вмісту

Тиберійська вокалізація

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Тиберійська вокалізація, тиберійська вказівка ​​або тиберійський ніквуд (івр: הַנִּקּוּד הַטְבֶרְיָנִי haNiqud haTveryani) - це система діакритичних знаків (niqqud). Розроблена тіверіадськими масоретами для додавання до консонантного тексту єврейської Біблії для створення Масоретського тексту. Незабаром ця система почала використовуватись і для вокалізації інших єврейських текстів.

Тиберійська вокалізація позначає голосні та наголоси, робить тонкі відмінності як і довжину приголосних, а також служить як пунктуація. Хоча система тиберії була розроблена для тиберійського івриту, вона стала домінуючою системою вокалізації всіх форм івриту і вже давно витіснила вавилонську і палестинську системи вокалізації.


Література

[ред. | ред. код]
  • Blau, Joshua (2010). Phonology and Morphology of Biblical Hebrew. Winona Lake, Indiana: Eisenbrauns. ISBN 978-1-57506-129-0.
  • Sáenz-Badillos, Angel (1993). A History of the Hebrew Language. Cambridge University Press. ISBN 0-521-55634-1.
  • Yeivin, Israel (1980). Introduction to the Tiberian Masorah. Scholars Press. ISBN 0-89130-373-1.