Тиберій Клавдій Нерон Старший

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тиберій Клавдій Нерон
TIBERIVS CLAVDIVS NERO
Народився близько 78 до н. е.(0-78)
Стародавній Рим
Помер 33 до н. е.(-033)
Рим
Країна Стародавній Рим
Діяльність Римський політичний діяч і воєначальник, батько імператора Тиберія
Знання мов латина
Суспільний стан патрицій[d][1] і нобілітет[1]
Посада претор і квестор
Рід Claudii Neronesd
Батько Тиберій Клавдій Нерон
Мати paternal grandmother of Tiberiusd
Брати, сестри Claudiad
У шлюбі з Лівія Друзілла
Діти Тиберій, Децим Клавдій Нерон

Тиберій Клавдій Нерон (лат. Tiberius Claudus Nero; близько. 78 до н. е. — 33 до н. е.) — давньоримський політичний діяч і воєначальник, батько імператора Тиберія, перший чоловік Лівії Друзілли.

Походження[ред. | ред. код]

Походив з патриціанського роду Клавдіїв, з гілки, що походила корінням до Аппія Клавдія Цека. Батько його, Тиберій Клавдій Нерон, в 67 до н. е. брав участь у кампанії Помпея проти середземноморських піратів, а в 63 до н. е. був обраний претором. Відомостей про його матір немає.

Життєпис[ред. | ред. код]

Свою політичну кар'єру розпочав у 54 до н. е., коли намагався притягнути до суду за здирництво Авла Габінія. Дебют не був успішним — справу, можливо через молодість Тиберія, було віддано іншому обвинувачу[2].

У 50 до н. е. їздив в Азію, де як патрон брав участь у позові міста Нисі. У тому ж році просив у Цицерона руки його дочки, Туллії, однак йому було відмовлено на користь Долабелли[3].

У 48 до н. е. був на посаді квестора, в 47 до н. е. на посаді проквестора командував флотом Цезаря в Олександрії, причому досить успішно. У 46 до н. е., за підтримки Цезаря, був обраний до колегії понтифіків. У той же час був відправлений в Галлію, де до 45 до н. е. займався розселенням ветеранів з легіонів Цезаря в Нарбоні (суч. Нарбонна, Франція) і Арелаті (суч. Арль, Франція)[4].

Після вбивства Цезаря підтримав змовників і запропонував Сенату видати їм нагороду. Однак незабаром примирився з цезаріанцями і в 42 до н. е. зайняв посаду претора. Приблизно в той же час Тиберій одружився з Лівією Друзіллою, дочкою Марка Лівія Друза Клавдіан, уродженого патриція Аппія Клавдія Пульхра, усиновленою в плебейський рід Друзів . 16 листопада 42 до н. е. у пари народжується первісток, який, за традицією, отримав ім'я батька — Тиберій Клавдій Нерон. Цьому хлопчикові через 56 років призначено було стати наймогутнішою людиною у світі під назвою імператор Тиберій.

Наприкінці 42 до н. е. Тиберій Клавдій вступив в конфронтацію з Октавіаном і разом з сім'єю, не склавши офіційно преторських повноважень, на початку 41 до н. е. покинув Рим, приєднавшись до Луція Антонія і Фульвія в Перузійській війні. Після взяття Октавіаном Перузія (суч. Перуджа, Італія), продовжував опір Октавіану. Намагався організувати повстання рабів у Пренесті і Неаполі, однак зазнав невдачі. Побоюючись проскрипцій з боку Октавіана втік на Сицилію, до Секста Помпея. Помпей не визнав його преторську гідність, через що Тіберій змушений був перебратися в Ахайю, до Марка Антонія.

Після укладення миру між Марком Антонієм і Октавіаном, отримав дозвіл повернутися до Риму. Легенда свідчить, що Октавіан закохався у Лівію, дружину Тиберія, з першого ж погляду, коли вона була йому представлена ​​в 39 році до н. е. Так чи інакше, але він розлучився зі своєю другою дружиною Скрібонією в той самий день, коли вона народила йому дочку, Юлію Старшу. Тоді ж Тиберій Клавдій був змушений розлучитися з Лівією, яка була на шостому місяці вагітності.

14 січня 38 до н. е. у Лівії народився син, який отримав ім'я Друз, а 17 січня, знехтувавши всі традиційні умовності (римляни не могли одружитися менш, ніж через певний термін після розлучення) Октавіан і Лівія зіграли весілля. На весіллі був присутній і її колишній чоловік, як батько її дітей[5]. Дітей — Тіберія і Друза — Октавіан залишив у будинку батька[6].

Надалі Тиберій Клавдій жив у Римі. У 35 до н. е., швидше за все, брав участь в Іллірійській війні, в чині легата Октавіана. Помер в 33 до н. е. в Римі[7] ..

Література[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б Digital Prosopography of the Roman Republic
  2. Цицерон, «Листи до брата Квінта», III, 1-2
  3. Цицерон, «Листи до друзів», XIII, 64
  4. Светоній, «Життя 12 Цезарів», «Тиберій», 4
  5. Діон Кассій «Римська історія», 48.44.1-3
  6. Тацит, «Аннали», V, 1
  7. Светоній, «Життя 12 Цезарів», «Тиберій», 6