Тиводар Михайло Петрович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Тиводар Михайло Петрович
Народився 7 лютого 1936(1936-02-07)
Бедевля
Помер 20 жовтня 2017 р.
М. Ужгород
Заклад Ужгородський національний університет
Нагороди
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Миха́йло Петро́вич Тивода́р (*7 лютого 1936, Бедевля — 20 жовтня 2017, Ужгород) — вчений-етнолог, педагог вищої школи, професор Ужгородського національного університету.

Біографічні відомості[ред.ред. код]

Народився 7 лютого 1936 року в селі Бедевля, що на Тячівщині, в родині середніх статків. Помер 20 жовтня 2017 року (м. Ужгород).

Михайло Тиводар закінчив Тячівську середню школу, а у 1958 році — історичний факультет Ужгородського університету. Одержав направлення на роботу в Дубівську СШ. З вересня 1966 року і дотепер працює на істфаці УжНУ.

Нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (2009).

Працював депутатом Закарпатської обласної ради, очолював групу «Демократична платформа».

Лауреат премії імені Петра Скунця Ужгородської міської ради (2017)

Наукова кар'єра[ред.ред. код]

Вирішальну роль у формуванні наукових уподобань студента Тиводара відіграв вчений, педагог і письменник Федір Потушняк про якого згодом він напише працю[1].

Царина досліджень Тиводара  — пастівництво в Українських Карпатах другої половини XIX — середини ХХ століть. Її вивченню він віддав понад два десятки років життя. Висліди наукової роботи побачили світ у десятках наукових статей, а також у ґрунтовній монографії «Традиційне скотарство Українських Карпат другої половини XIX — першої половини ХХ ст.» (Ужгород, 1994).

Захистив кандидатську (1968) і докторську (за спеціальністю «етнологія», 1994) дисертації.

Доцент (1972), професор (1995).

Праці[ред.ред. код]

Михайло Тиводар — автор понад 100 наукових публікацій (у тому числі кількох монографій), навчального посібника з етнології, котрий витримав три видання (1998, 2004, 2010).

Джерела[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]