Тикоцин

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тикоцин
Tykocin
Герб Прапор
Герб Прапор
Розташування міста Тикоцин
Основні дані
53°12′ пн. ш. 22°46′ сх. д. / 53.200° пн. ш. 22.767° сх. д. / 53.200; 22.767Координати: 53°12′ пн. ш. 22°46′ сх. д. / 53.200° пн. ш. 22.767° сх. д. / 53.200; 22.767
Країна Польща Польща
Регіон Підляське воєводство
Столиця для Ґміна Тикоцин і Q11700737?
Засновано 1425
Магдебурзьке право 1425
Площа 28,97 км²
Населення 1 980 (2018)
· густота 65 (2008[1]) осіб/км²
Телефонний код (48) 85
Часовий пояс UTC+1 і UTC+2
Номери автомобілів BIA
GeoNames 756484
OSM r3092530  ·R
SIMC 0043446
Поштові індекси 16-080
Міська влада
Вебсайт tykocin.podlaskie.pl
Мапа
Мапа


CMNS: Тикоцин у Вікісховищі

Тико́цин (Тико́цін, або Тикотин[2], пол. Tykocin) — місто в східній Польщі, на річці Нарві. Належить до Білостоцького повіту Підляського воєводства.

Демографія[ред. | ред. код]

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[3][4]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 946 171 659 116
Жінки 1048 179 613 256
Разом 1994 350 1272 372

Відомі люди[ред. | ред. код]

Тикоцинські старости[ред. | ред. код]

Померли[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1].
  2. Грушевський М. Історія України-Руси. — Т. V. — С. 340.
  3. GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018. 
  4. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018. 
  5. PSB (redakcja). Praÿetfuess (Breitfus, Bretfus, Pretfusz) Hiob albo Job (zm. 1571) / Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk — Łódź: Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1985.- Tom XXVIII/2. — Zeszyt 117. — S. 368. (пол.)
  6. Radziwiłłowie (01) [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)