Тилігул (річка)
| Тилігул | |
|---|---|
 | |
| 47°05′13″ пн. ш. 30°57′24″ сх. д. / 47.08713888891677612° пн. ш. 30.95677777780577955° сх. д. | |
| Витік | Подільська височина |
| Гирло | Тилігульський лиман |
| • координати | 47°04′16″ пн. ш. 30°57′52″ сх. д. / 47.07118900002777195° пн. ш. 30.96455600002778041° сх. д. |
| Країни: |
 Україна |
| Регіон | Одеська область |
| Довжина | 168 км |
| Площа басейну: | 3 550 км2 |
| Середньорічний стік | 0,74 м³/с |
| Притоки: | Журівка (річка), Сліпуха, Тартакай і Липецька |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Тилігу́л, річка в Південній Україні; довжина 168 км, сточище 3 550 км2. Бере початок на Подільській височині і в її межах тече вузькою (1,0 — 1,5 км) долиною; нижче у межах Причорноморської низовини, долина розширюється до 3 км (ширина річища до 10 — 20 м); впадає в Тилігульський лиман.
Основне живлення снігове.
Влітку на окремих ділянках пересихає.
Використовується для зрошення. Над Тилігулом — місто Березівка (Одеська область).
Література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.