Тимбілдинг

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Тимбілдинг, або командотворення (англ. Team building — побудова команди) — термін, що часто використовується в контексті бізнесу й може бути застосованим до широкого діапазону дій для створення та підвищення ефективності роботи команди. Ідея командних методів роботи запозичена зі світу спорту та стала активно впроваджуватися в практику менеджменту в 60–70-ті роки XX століття. На сьогодні тимбілдинг є однією з перспективних моделей корпоративного менеджменту, що забезпечує повноцінний розвиток компанії, та одним з найефективніших інструментів управління персоналом. Побудова команди спрямована на створення груп рівноправних фахівців різної спеціалізації, які спільно несуть відповідальність за результати своєї діяльності й на рівних засадах здійснюють розподіл праці в команді.

Складові процесу командотворення[ред. | ред. код]

1. Формування й розвиток навичок командної роботи (team skills), які є основою системи впровадження командного менеджменту. Сюди входять такі навички:

  • гармонізація спільної мети з особистими цілями;
  • прийняття відповідальності за результат команди;
  • ситуаційне лідерство (лідерство під завдання) й гнучка зміна стилю відповідно до особливостей завдання;
  • конструктивна взаємодія та самоврядування;
  • прийняття єдиного командного рішення й узгодження його з членами команди.

2. Формування командного духу (в англомовній літературі — team spirit), тобто сукупності психологічних феноменів, що характеризують неформальне ставлення співробітників до колег й організації. Розвиток командного духу — це комплекс заходів, спрямованих на:

  • посилення почуття згуртованості, формування стійкого відчуття «ми»;
  • розвиток довіри між співробітниками, розуміння та прийняття індивідуальних особливостей одне одного;
  • створення мотивації на спільну діяльність;
  • створення досвіду високоефективних спільних дій;
  • підвищення неформального авторитету керівників;
  • розвиток лояльності учасників програми у ставленні до організації.

3. Формування команди — механічні дії з підбору, оптимізації структури команди й функціонально-рольового розподілу:

  • ефективне використання сильних сторін складу команди;
  • розподіл ролей в команді для оптимального досягнення результатів;
  • формування нової структури внаслідок злиття, поглинення або реструктуризації підприємства;
  • створення робочої обстановки під час формування проектних команд;
  • налагодження горизонтальних зв'язків усередині колективу, регіональних підрозділів.

У сфері управління персоналом під цим терміном розуміють короткий (від 2 годин до 3 днів) захід щодо поліпшення роботи в команді: корпоративні програми, мотузковий курс, корпоративні свята, корпоративне волонтерство й корпоративна благодійність. Побічно під категорію заходів, які приводять до ефекту командотворення належать також святкування дня народження співробітників, дня народження компанії, Нового року. Одним з ефектів таких заходів стає загальна згуртованість колективу, що є складовою роботи з командним духом.

Внутрішньоколективний процес[ред. | ред. код]

Також під командотворенням розуміють внутрішньоколективний процес, який спрямований на підвищення згуртованості колективу на основі загальних цінностей та уявлень. Ставить перед собою такі цілі:

  • формування навичок успішної взаємодії членів команди в різних ситуаціях;
  • підвищення рівня особистої відповідальності за результат;
  • перехід зі стану конкуренції до співпраці;
  • підвищення рівня довіри й турботи між членами команди;
  • переведення уваги учасника із себе на команду;
  • підвищення командного духу, отримання заряду позитивного настрою;
  • висновок команди на лідируючі позиції турніру.

Посилання[ред. | ред. код]