Тимелія-криводзьоб індійська
| Тимелія-криводзьоб індійська | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Pomatorhinus horsfieldii (Sykes, 1832) | ||||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||||
Підвиди
| ||||||||||||||||
|
(Див. текст) | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Тиме́лія-криводзьо́б індійська[2] (Pomatorhinus horsfieldii) — вид горобцеподібних птахів родини тимелієвих (Timaliidae). Ендемік Індії[3]. Вид названий на честь американського натураліста Томаса Горсфілда[4]. Індійська тимелія-темнодзьоб є спорідненою з сивоголовою тимелією-темнодзьобом[5].
Опис[ред. | ред. код]
Довжина птаха становить 22 см. Верхня частина тіла темно-сірувато-коричнева, горло і груди білі, решта нижньої частини тіла темно-сіра або чорнувата. Хвіст довгий, широкий, східчастий, крила короткі, округлі. На обличчі чорна "маска". Дзьоб довгий і вигнутий, жовтий, зверху біля основи чорнуватий[6]. Спостерігалися випадки лейкізму[7].
Представники підвиду P. h. travancoreensisмають тьмяніше забарвлення. Представники підвиду P. h. obscurus мають світліше і дещо сіріше забарвлення. Представники підвиду P. h. maderaspatensis мають коротший дзьоб, чорна пляма на його верхній частині відсутня.
Підвиди[ред. | ред. код]
Виділяють чотири підвиди:[8]
- P. h. obscurus Hume, 1872 — північно-західна Індія (Мадх'я-Прадеш, Раджастхан, Гуджарат, Орісса);
- P. h. horsfieldii Sykes, 1832 — західна Індія;
- P. h. travancoreensis Harington, 1914 — Західні Гати на південь від Гоа;
- P. h. maderaspatensis Whistler, 1936 — Східні Гати[9].
Цейлонська тимелія-криводзьоб раніше вважалася конспецифічною з індійською тимелією-криводзьобом[6][10][11][12].
Поширення і екологія[ред. | ред. код]
Індійські тимелії-криводзьоби живуть у вологих рівнинних і гірських тропічних лісах і чагарникових заростях. Зустрічаються на висоті від 915 до 2135 м над рівнем моря. Індійські тимелії-криводзьоби зустрічаються зграйками, іноді приєднуються до змішаних зграй птахів[13]. Живляться комахами і ягодами. Сезон розмноження триває з грудня по травень. Гніздо кулеподібне. В кладці 3 білих яйця[14].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2016). Pomatorhinus horsfieldii.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Ali, S; S D Ripley (1996). Handbook of the birds of India and Pakistan. Т. 6 (вид. 2nd). Oxford University Press. с. 132—138.
- ↑ Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 195. ISBN 978-1-4081-2501-4.
- ↑ Reddy S; Moyle RG (2011). Systematics of the scimitar babblers (Pomatorhinus: Timaliidae): phylogeny, biogeography, and species-limits of four species complexes. Biological Journal of the Linnean Society. 102 (4): 846—869. doi:10.1111/j.1095-8312.2010.01611.x.
- ↑ а б Rasmussen, PC; JC Anderton (2005). Birds of South Asia: The Ripley Guide. Smithsonian Institution and Lynx Edicions. Vol 2. с. 428.
- ↑ Baker, HR (1922). Occurrence on the Nilgiris of a partial albino of the southern Indian Scimitar Babbler Pomatorhinus horsfieldi travancoriensis (Harington). FBI No. 120. J. Bombay Nat. Hist. Soc. 28 (4): 1135.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Babblers, scimitar babblers, ground babblers, Alcippe fulvettas. IOC World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 13 січня 2022.
- ↑ Whistler,H (1936). A new race of Horsfield's Scimitar-Babbler. J. Bombay Nat. Hist. Soc. 38 (4): 699.
- ↑ Whistler,H (1942). On the races of Pomatorhinus horsfieldii Sykes in Ceylon. Bull. Brit. Orn. Club. 62 (441): 51—52.
- ↑ Collar, NJ (2006). A partial revision of the Asian babblers (Timaliidae) (PDF). Forktail. 22: 85—112. Архів оригіналу (PDF) за 10 червня 2011.
- ↑ Kaluthota, CD (2009). Sri Lanka Scimitar Babbler - A Recent addition to the Endemic birds of Sri Lanka (PDF). Siyoth. 2 (1): 35—37. Архів оригіналу (PDF) за 23 липня 2011. Процитовано 31 травня 2009.
- ↑ Kinloch, AP (1922). Habits of the Southern Scimitar Babbler Pomatorhinus horsfieldi travancorensis. J. Bombay Nat. Hist. Soc. 28 (2): 545.
- ↑ Whistler, Hugh (1928). Popular Handbook of Indian Birds. с. 47–48.
|
|
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |