Тимок

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Тимок
Svrljiski timok.jpg
Річка Тимок
44°12′48″ пн. ш. 22°40′13″ сх. д. / 44.21361111000000221° пн. ш. 22.67027777999999927° сх. д. / 44.21361111000000221; 22.67027777999999927
Витік західна частина хребта Стара-Планина (Болгарія)
Координати витоку 43°55′12″ пн. ш. 22°17′52″ сх. д. / 43.92000° пн. ш. 22.29778° сх. д. / 43.92000; 22.29778
Висота витоку, м 1010 м
Гирло Берегово, Болгарія
Координати гирла 44°12′49″ пн. ш. 22°40′13″ сх. д. / 44.21361° пн. ш. 22.67028° сх. д. / 44.21361; 22.67028
Країни басейну Сербія Сербія Болгарія Болгарія
Площа басейну, км² 4630 км²
Прирічкові країни Сербія Сербія Болгарія Болгарія
Довжина, км 202 км
Середньорічний стік 40 м³/с
ідентифікатори та зовнішні посилання
У проекті OpenStreetMap пошук у Nominatim
CMNS: Тимок на Вікісховищі


Тимок (серб. Тимок, болг. Тимок, лат. Timacus) - річка на Балканах, в Сербії і Болгарії, права притока р. Дунай. Бере початок в західній частині хребта Стара-Планина і має яскраво виражений гірський характер; в середній течії перетинає гірську, горбисту височину; в нижній частині річка приймає спокійний, рівнинний характер. Впадає в Дунай між м.Відін (Болгарія) і так званими Залізними Воротами (ущелина на Дунаї).

Через горбистість рельєфу Балкан річка майже несудохідна, хоча її води використовуються в господарських цілях і для зрошення. У нижній своїй течії на протязі близько 15 км служить природним кордоном між Сербією (раніше Югославією) і Болгарією. Довжина річки - 202 км, площа басейну близько 4630 км². Середні витрати води в нижній течії близько 40 м³/с. Весняна повінь, пов'язана з таненням снігу і проливними дощами. На річці Тимок розташовані сербські міста Княжевац і Заєчар, також недалеко від гирла болгарське селище Брегово.

Дренажна система[ред.ред. код]

Тимок, також називають "Великий Тимок", щоб відрізняти річку від її приток, які утворюються злиттям річок "Білий Тимок" і "Чорний Тимок" в Заєчарі. Білий Тимок утворюється злиттям річок Княжевіцкий Тимок і Торговіштський Тимок в Княжеваце.

Течія[ред.ред. код]

Річка повертає на північний захід після свого утворення на Заєчарі, тече поруч з селами Трнавац, Брусник, Заєчара. У нижній течії Тимок не має великих поселень на сербській стороні. Перш ніж вона впадає в Дунай як її права притока, Тимок стає прикордонною річкою, що проходить поруч з болгарським містом Брегово і селом Балей. Гирло річки являє собою саму північну точку Болгарії, і формується на висоті тільки 28 м над рівнем моря, що робить його найнижчою точкою Сербії. Середня витрата води становить 24 м³/с, але вона може вирости до 40 м³/с, також Тимок є частиною Чорноморського водозбірного басейну.

Історія[ред.ред. код]

Басейн річки і особливо місцевість в районі її гирла у середні віки стали місцем перетину трьох культур (сербської, болгарської та волоської / румунської) і в історію Балканського регіону увійшли під назвою Тімочська долина. Найдавніші мешканці області за часів античності піддалися романізації і склали основу етногенезу місцевого романоязичной народу - влахів. Тімошська долина і Воєводина Сербії близького сучасним румунам. У цьому регіоні традиційно сповідують православ'я. Перші слов'янські поселенці з'явилися в долині у VII столітті.


Посилання[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]