Тимофеєва-Рессовська Олена Олександрівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Олена Олександрівна Тимофеєва-Рессовська
Елена Александровна Тимофеева-Рессовская
Народилася 21 червня 1898(1898-06-21)
Москва, Російська імперія
Померла 29 квітня 1973(1973-04-29) (74 роки)
Обнінськ, СРСР СРСР
Громадянство Росія Росія, СРСР СРСР
Національність росіянка
Діяльність генетик
Сфера інтересів популяційна генетика, радіаційна екологія
Заклад Інститут досліджень мозку ім. Кайзера Вільгельма, Інститут медичної радіології АМН СРСР
У шлюбі з Микола Тимофеєв-Рессовський
Діти Дмитро Тимофеєв-Рессовський, Андрій Тимофеєв-Рессовський

Олена Олександрівна Тимофеєва-Рессовська (рос.  Елена Александровна Тимофеева-Рессовская ; нар. 21 червня 1898(18980621) — 29 квітня 1973) — російсько-радянська вчена-біолог, генетик, еколог. Займалась вивченням популяційної генетики та радіаційної екології.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народилась Олена Олександрівна Тимофеєва-Рессовська (дівоче прізвище – Фідлер) 21 червня 1898 році у Москві (Російська імперія). Батько майбутньої вченої, Олександр Фідлер, керував приватної школою для дівчат. Зростала у багатодітній родині – мала двох братів та шістьох сестер. Всі діти отримали освіту. Сестри вивчали хімію та музику.

Навчаючись у Москві, зустріла свого майбутнього чоловіка – Миколу Володимировича Тимофеєва-Рессовського.[1] У подружжя було двоє дітей – Дмитро (1923 р.) та Андрій (1927 р.). У 1943 році Дмитро Тимофеєв-Рессовський був звинувачений за антифашистську діяльність та заарештований у Німеччині. Загинув у концтаборі Маутхаузені.[2] Андрій Тимофеєв-Рессовський став відомим фізиком .[3]

Наукова кар’єра[ред. | ред. код]

Олена Тимофеєва-Рессовська разом з чоловіком Миколою опублікували у співавторстві десятки наукових робіт з розвитку генетики. В 1920-х роках вони вивчали та досліджували на прикладі Drosophilia funebris поняття пенетрантності і експресивності. У відповідь на рентгенівські експерименти Мюллера наприкінці 1920-х років вони звернули свою увагу на мутацію і популяційну генетики.[4] Робота 1927 року надавала перше експериментальне підтвердження прихованої генетичної мінливості. [5]

За рекомендацією М.Кольцова, директора Московського інституту експериментальної біології, Тимофеєв-Рессовський був запрошений Оскаром Вогтом для роботи в берлінському Інституті досліджень мозку ім. Кайзера Вільгельма в 1925 році. Це сталося частково через німецьке походження Олени. Берлін був зручним місцем для жінок: Сесіль і Марта Фогт, Естера Тененбаум, Стелла Роуз, Роза Шрагенхайм, Гертруда Соенк також працювали в інституті.[6]

Після приходу нацистів до влади в 1933 році змінився політичний клімат у Німеччині. Інститут був змушений звільнити іноземців, жінок і євреїв. Олена офіційно пішла на пенсію, хоча продовжувала співпрацювати з чоловіком.[7] Незважаючи на зусилля Миколи і Оскара Вогта, Тененбаум був вимушений вийти з інституту (і країни) в 1934 р.[8] за сприяння дослідницького гранту, Марта Вогт залишила Німеччину в 1935 році.[9] Ситуація в Радянському Союзі була небезпечною: арештовували та знищували членів сімей Миколи і Олени. Колеги попереджали не повертатися додому; коли наказали зробити це в 1937 році, Микола відмовився. [10] Він використовував конкуруючі пропозиції Сполучених Штатів, щоб домовитися про поліпшення умов праці у своїй берлінській лабораторії.[11]

Старший син Олени був заарештований німцями в 1943 році, а її чоловік - росіянами в 1945 році. Їхня доля залишилася невизначеною, але Олена мала можливість продовжувати працювати в Берліні, коли її молодший син відновив навчання. З 1946-1947 рр. Працювала під керівництвом Ханса Нахцхейма в Зоологічному інституті Берлінського університету. У 1947 році вона отримала повідомлення, що Микола живий, а в серпні до нього приєдналися Олена і Андрій на Уралі.[12]

Олена знову працювала дослідником на кафедрі, яку очолював її чоловік, спочатку на Уралі, а потім, за останнє десятиліття свого життя, в Інституті медичної радіології під Москвою. Вона продовжувала свою наукову роботу, хоча вона не отримувала зарплату, а можливості для публікації часто обмежувалися таємницею її роботи.[13] У цей період вона працювала над проблемами радіаційної екології та популяційної генетики, хоча вивчення генетики в СРСР загалом було заборонено до середини 60-х років. Вона входила до складу першої групи в СРСР для вивчення генетики “Arabidopsis”. Олена померла в 1973 році; втрата була серйозним ударом для чоловіка.[14]

Центр молекулярної медицини Макса Дельбрюка проводить серію лекцій, названих у честь Олени Тимофеєвої-Рессовської.[15]

Див. також[ред. | ред. код]

Література[ред. | ред. код]

  • Helga Satzinger, Annette Vogt: Elena Aleksandrovna und Nikolaj Vladimirovic Timoféeff-Ressovsky (1898-1973; 1900-1981).
  • Daniil Granin: Der Genetiker. Das Leben des Nikolai Timofejew-Ressowski, genannt Ur. Köln 1988, Pahl-Rugenstein, 1988.
  • Vonsovskij, S. V.: Pamjati E. A. Timofeevoj-Resovskoj. (zum Gedenken an E. A. Timofeeva-Resovskaja) In: Nauka Urala, No.9 (Mai) 1998, S. 4. (Artikel zum 100. Geburtstag von Elena Timoféeff-Ressovsky).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Annette Vogt, "Ein russisches Forscherehepaar in Berlin-Buch," Berlinische Monatsschrift (1998)
  2. [Yakov G. Rokityanskij, "N V Timofeef-Ressovsky in Germany (July, 1925-September 1945)," J. Biosci Vol. 30, No. 5 (December 2005), http://www.ias.ac.in/jbiosci/dec2005/573.pdf, 574, 578.
  3. Vogt, "Ein russisches," 22.
  4. Jonathan Harwood, Styles of Scientific Thought: The German Genetics Community, 1900-1933" (Chicago: University of Chicago Press, 1993), https://books.google.com/books?id=dygUxfsyaTwC, 55-56.
  5. Diane B. Paul and Costas B. Krimbas, "Nikolai V. Timoféeff-Ressovsky," Scientific American February 1992, http://www.dianebpaul.com/uploads/2/3/2/9/23295024/nikolai_v._timofeeff-ressovsky.pdf, 87.
  6. Vogt, "Ein russisches," 18.
  7. Vogt, "Ein russisches," 20.
  8. Annette B. Vogt, "Estera Tenenbaum," Jewish Women's Archive, http://jwa.org/encyclopedia/article/tenenbaum-estera.
  9. Finding aid, Dr. Marthe Louise Vogt collection, Library.
  10. Zhores A. Medvedev, "Nikolai Wladimirovich Timofeeff-Ressovsky," Joint Institute for Nuclear Research website
  11. Paul and Krimbas, 88-9.
  12. Vogt, "Ein russisches," 20-1.
  13. Vogt, "Ein russisches," 21-2.
  14. Medvedev.
  15. Max Delbrück Center for Molecular Medicine website