Тимофіївка гірська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тимофіївка гірська
Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Рослини (Plantae)
Судинні (Tracheophyta)
Покритонасінні (Angiosperms)
Однодольні (Monocots)
Порядок: Тонконогоцвіті (Poales)
Родина: Злакові (Poaceae)
Підродина: Pooideae
Триба: Poeae
Рід: Тимофіївка (Phleum)
Вид: Тимофіївка гірська
Phleum montanum
K.Koch, 1848
Посилання
Віківиди: Phleum montanum
IPNI: 415851-1
МСОП: 44393669
NCBI: 1674130

Тимофіївка гірська[1][2] (Phleum montanum) — вид рослин з родини злакових (Poaceae); поширений у південно-східній Європі, західній Азії й Афганістані.

Опис[ред. | ред. код]

Багаторічна рослина 50–60 см. Листки 1.5–3.5 мм завширшки, жорсткі. Суцвіття вузько-циліндричне, часто переривчасте, 7–9 см завдовжки, 6–7 мм завширшки. Колоскові луски 3–3.5 мм завдовжки, з остеподібним закінченням до 1 мм завдовжки, на кілі й бічних жилах з довгими віями[2]. Кореневища витягнуті. Стебла прямостійні; 12–85 см завдовжки; 2–3-вузлові. Листові пластини плоскі або звивисті; 2–21 см завдовжки. Суцвіття — волоть завдовжки 1.4–20 см[3].

Поширення[ред. | ред. код]

Поширений у південно-східній Європі, західній Азії й Афганістані[4][3][5].

В Україні зростає на щебенистих гірських схилах і скелях, у заростях кущів на місці зведених лісів, на лісових галявинах — у Карпатах і гірському Криму (включаючи передгір'я і частково Південний Берег Криму)[2].

Використання[ред. | ред. код]

Кормова рослина[2].

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Phleum montanum // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. а б в г Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987. — С. 450. (рос.)(укр.)
  3. а б Plants of the World Online — Kew Science. Процитовано 08.02.2020. (англ.)
  4. The Euro+Med Plantbase Project. Процитовано 08.02.2020. (англ.)
  5. Germplasm Resources Information Network. Процитовано 08.02.2020. (англ.)