Тимочко Петро Семенович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Петро Семенович Тимочко
Народження 1 серпня 1925(1925-08-01)
  с. Івачів Долішній, нині Тернопільський район, Тернопільська область, Україна
Смерть 26 лютого 2005(2005-02-26) (79 років)
  м. Тернопіль, Україна
Національність українець
Громадянство Flag of Ukraine.svg Українська держава (1941) УРСРУкраїна Україна
Мова творів українська
Нагороди та премії
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня

Петро Семенович Тимочко (1 серпня 1925, с. Івачів Долішній, нині Тернопільського району Тернопільської області — 26 лютого 2005, м. Тернопіль) — український поет, перекладач, драматург, публіцист, громадський діяч. Член Національної спілки письменників України (1990).

Життєпис[ред.ред. код]

У 1938—1943 роках навчався в українській гімназії товариства «Рідна школа» в Тернополі.

1943 — доброволець дивізії «Галичина», 1944 — учасник боїв під м. Броди (Львівська область), потрапив у радянський полон. 1944—1947 — в'язень перевірно-фільтраційних таборів ГУЛАГ на території Підмосковського вугільного басейну, художник-оформлювач у таборі поблизу станції Узлова (нині Тульської області). У 1947 році після багатьох допитів і трирічного перебування у таборах був вивезений на спецзаслання в Забайкалля. Тут він жив і працював до 1956 року, де і склав екстерном іспити на атестат зрілості. До 1956 працював на копальнях Забайкалля робітником, завідувачем майстерні рудника та гірничим майстром (нині всі — РФ).

Після звільнення повернувся в Тернопіль, де жив у будинку № 8 на вулиці Над Ставом (на згадку про це на фасаді будинку встановлена меморіальна таблиця). Закінчив гірничий факультет Всесоюзного політехнічого інституту в м. Москва (1961, нині РФ).

Працював майстром, інженером у кар'єрах і на будовах Тернопільської області.

Наприкінці 1960-х років П. Тимочко почав працювати над поетичними перекладами відомих польських та німецьких авторів, які згодом були опубліковані в популярних журналах «Жовтень» (нині «Дзвін») та «Всесвіт».

З 1990 року, після зміни політичного клімату і прийняття в члени Спілки письменників України, почав друкувати власні поетичні і драматичні твори.

Голова тернопільської організації СПУ (1992—1998).

Помер 26 лютого 2005 p., похований у м. Тернопіль.

Премії та нагороди[ред.ред. код]

Творчість[ред.ред. код]

Перші публікації поезій Тимочка — у журналі «Дорога» (1942, м. Львів).

Тимочко — перекладач із німецької, російської, польської, чеської, есперанто та інших мов. Перші переклади поезій польських і німецьких авторів опубліковані у журналі «Всесвіт» і «Жовтень» (нині «Дзвін»), колишніх збірках та періодичних видання. Петро Тимочко мав надзвичайне відчуття слова, енциклопедичний запас слів, що допомогло йому в перекладацькій праці сягнути вершин цього непростого ремесла. Його переклади передають дух оригіналу, а це вдається не кожному. Його українська мова в перекладах дає можливість читачеві отримувати справжню насолоду від слова і пізнавати його неперевершену красу.

1980 — книга перекладів поезій польського поета Яна Кохановського «Поезії», 1991  — німецьких поетів — Й.-В. Гете «Невгасима любов» (м. Київ) і Г. Сакса «Вибрані твори» (обидві — 1991, м. Тернопіль).

Автор збірок поезій:

  • «На канадській землі» (1991),
  • «Рідний клин» (1994),
  • «Із болем у душі»,
  • «В стрімкім потоці часу і подій» (обидві — 1995),
  • «Премудрість Божу в собі шукаю» (1996),
  • «Із вічності у вічність» (2000).

Автор драматично-поетичної трилогії «Трагедія зради або Українська трагедія», «Пекельний суд» та «День перемоги» (1993—1994); автобіографічної повісті «Роздуми над пережитим» (2001); збірки фейлетонів і есе «Мовчати було негоже» (2003), публіцистичних статей.

Видання творів[ред.ред. код]

  • Тимочко П. Роздуми над пережитим. Спогади // Тернопіль: «Горлиця», 2001 — 621 с.
  • Тимочко П. В стрімкім потоці часу та подій: Поезії // Тернопіль, 1995. — 156 с.
  • Тимочко П. Із болем у душі: Поезії // Львів: Каменяр, 1995. — 196 с.
  • Тимочко П. На канадській землі: Поезії // Тернопіль: Ред.-видав. відділ упр. по пресі, 1991. — 44 с.
  • Тимочко П. Премудрість божу в собі шукаю // Тернопіль, 1996. — 37 с.
  • Тимочко П. Рідний клин: Поезії // К.: Український письменник, 1994. — 110 с.
  • Тимочко П. Пекельний суд: Політично-драматична поема-містерія; День перемоги: Драматична бувальщина // Тернопіль: Збруч, 1994. — 96 с.
  • Тимочко П. Трагедія зради або Українська трагедія // Тернопіль, 1993. — 45 с.
  • Тимочко П. «Блукав чимало я по світу…»: [Підбірка віршів] // Русалка Дністрова. — 1998. — № 2 (лют.). — С. 5-6.
  • Тимочко П. Вірші різних літ // Відродження. — 1990. — 7 груд.
  • Тимочко П. Дев'ять сонетів із книги «Подих волі» // Літ. Україна. — 1996. — 24 жовт.
  • Тимочко П. До тернопільських гімназистів; Український псалом; Ровесникам, що полягли під Бродами; До друга; Скорботний сонет; Радіймо — не забуваймо: [Вірші] // Тернопіль: Українська гімназія в Тернополі. 1898—1944. Дод. № 3. — Тернопіль, 1992. — С. 37-39.
  • Тимочко П. Мій родовід; Переклади: [Вірші] // Тернопіль: Тернопільщина літературна. Дод.№ 2. — Тернопіль, 1991. — С. 73-74.
  • Тимочко П. Молитва в день незалежності України: [Вірш] // Свобода. — 1996. — 22 серп.
  • Тимочко П. «Отямся, люде, спину розігни»: [Вірші] // Відродження. — 1991. — 27 лип. — (Поети-земляки).
  • Тимочко П. Покаймося!; Страх; Мутація; До №; Минулих днів не доганяю…: [Вірші] //Подільське слово. — 1993. — 27 берез.
  • Тимочко П. Я слухаю в Івачові Іванну: [Вірш] // Вільне слово. — 1995. — 7 жовт. — (До невисихаючої криниці добра, любові, мужності).

Переклади[ред.ред. код]

  • Гете Й-В. Невгасима любов: Вибрані поезії / Пер. з нім. П. Тимочка // К.: Академія, 1997. — 480 с.
  • Кохановський Ян. Поезії / Пер. з польськ., передм. та приміт. П. Тимочка // К.: Дніпро, 1980. — 143 с.
  • Сакс Г. Вибрані твори / Пер. з нім. та приміт. П. Тимочка // Тернопіль; К., 1997. — 128с.
  • Фогельвайде В. Поезії / З давньонім. пер. П. Тимочко // Всесвіт. — 1999. — № 7. — С. 80-89. — Від перекладача — С.89.

Публіцистика[ред.ред. код]

  • Тимочко П. Роздуми біля пам'ятника Василеві Стусу в Тернополі: До 10-річчя смерті поета //Тернопілля'95: Регіон. річник. — Тернопіль, 1995. — С. 455-457.
  • Тимочко П. Ти тут знайшла найвищу з нагород; На могилі Амвросія Крушельницького; Шумлять дуби на хуторі Надія: [Вірші] // Віночок Соломії Крушельницької /Зібр. і упоряд. П. Медведик. — Тернопіль, 1992. — С. 55-57.
  • Тимочко П. Хвилююча зустріч: [Гімназійний з'їзд у 1992 р.] // Ювілейна книга Української гімназії в Тернополі 1898—1998: До сторіччя заснування /За ред. С. Яреми. — Тернопіль; Львів, 1998. — С. 148-152.
  • Тимочко П. «Богославень»: [Про книгу] // Літ. Україна. — 1994. — 21 лип.
  • Тимочко П. Галицькі Крути: До 50-ліття битви під Бродами // Тернопіль вечірній. — 1994. — 20 лип.
  • Тимочко П. Інтелект і мова: Письменницький роздум // Літ. Україна. — 1997. — 7 серп.
  • Тимочко П. Люди ми чи не люди? // Свобода. — 1995. — 1 серп. — (Наші ювіляри).
  • Тимочко П. Мертвяцьке зубоскальство: [Полеміка] // Тернопіль вечірній. — 1998. — 5 лют.
  • Тимочко П. «Оповідав Мирон рябої кобили сон…»: [Літ. роздуми авт. над твором Б. Демкова «Смерть Сонця» (Пасакалія)] // Тернопіль вечірній. — 1995. — 20 січ. — (Палеміка).
  • Тимочко П. Не ведіть нас назад Олександре Олександровичу: Голові Верховної Ради України О. О. Морозу: [Відкритий полемічний лист] // Свобода. — 1998. — 7 лют.
  • Тимочко П. «Тобі хвали не проспіваю…»: [Розм. з поетом вів Є. Зозуляк] // Вільне життя. — 1995. — 1 серп.
  • Тимочко П. «Хто не бачить Європи в Україні, той не побачить її і в Парижі, і в Лондоні»: [Про роботу письменника над перекладами творів Гете] // Ровесник. — 1997. — 17 жовт.
  • Тимочко П. Час і себе шанувати //Київ. — 1995. — № 1. — С. 9-10.

Примітки[ред.ред. код]

  1. Лауреати премії імені М. Рильського: [П. Тимочко за переклади книг з німецької та польської мов] // Літ. Україна. — 1998. — 2 квіт.

Література[ред.ред. код]

  • Мельничук Б. Тимочко Петро Семенович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 443–444. — ISBN 978-966-528-279-2.
  • Шот М. Петро Тимочко: «Наше минуле між нами й майбутнім лягло» // Урядовий кур'єр. — 2002. — 7 вересня.
  • Шот М. Тихий смуток душі / Микола Шот // Тернопіль: Воля, 2003. — С. 289—293.
  • Сорока П. Два життя Петра Тимочка. — Тернопіль : Тайп, 1999. — 81 с.
  • Ониськів М. Перекладацький ужинок Петра Тимочка — окраса поетичного року //Тернопілля'97. — Тернопіль, 1997. — С. 389.
  • Ювілейна книга Української гімназії в Тернополі 1898—1998: До сторіччя заснування / За ред. С. Яреми // Тернопіль; Львів: НТШ; Львівське крайове т-во «Рідна Школа», 1998. — С. 8, 260, 262—263, 296.
  • Гайда В. Нова книжка Петра Тимочка «В стрімкім потоці часу та подій» //Тернопіль вечірній. — 1996. — 22 черв.
  • Гайда В. Петро Тимочко: «Література, що руйнує людську душу, не має права на існування…» // Тернопіль вечірній. — 1998. — 21 січ.
  • Гром'як Р. Петрові Тимочкові — 70: Вітаємо ювіляра // Літературна Україна. — 1995. — 17 серп.
  • Поезія наших земляків: [Біогр. довідка та підбірка віршів] // Соломія. — 1997. — № 3 (жовт.-листоп.). — С. 7.
  • Поезії німецького митця переклав наш земляк // Свобода. — 1997. — 19 лип.
  • Сорока П. «Всім у житті сповідатись урешті пора наступає…» // Русалка Дністрова. — 1995. — № 9 (квіт.).
  • Сорока П. Творчий злет Петра Тимочка // Свобода. — 1997. — 4 верес.
  • Сорока П. Як розірвати фатальний ланцюг?: Роздуми над п'єсою П. Тимочка «Трагедія зради або Українська трагедія» // Русалка Дністрова. — 1993. — 13 лип.
  • Тарасенко В. Біль душі Петра Тимочка видав «Каменяр»: [Про нову книжку «Із болем у душі»] // Тернопіль вечірній. — 1995. — 13 груд.
  • Хміляр Л. Така нелегка творча доля… //Подільське слово. — 1995. — 29 лип.
  • Тимочко Петро (1.VIII.1925) — укр. поет, перекладач, громад. діяч // Ткачов С., Ханас В. 250 імен на карті Тернопілля: Польсько-укр. культ. взаємини / Тернопіль, 1996. — С. 43.
  • Тимочко Петро: [Біогр. довідка] // Ювілейна книга Української гімназії в Тернополі 1898—1998: До сторіччя заснування / За ред. С. Яреми // Тернопіль; Львів, 1998. — С.681-682. — Фото. Бібліографія.

Посилання[ред.ред. код]