Тимошенко Максим Олегович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тимошенко Максим Олегович
Максим Олегович Тимошенко.JPG
Народився 20 квітня 1972(1972-04-20) (46 років)
Київ, УРСР
Громадянство Україна Україна
Місце проживання
Діяльність науковець
Відомий завдяки культурологія, педагогіка
Alma mater Київський національний економічний университет
Заклад Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв
Батько Тимошенко Олег Семенович
Мати Тимошенко Віра Петрівна
У шлюбі з одружений
Діти донька
Нагороди
Відмінник освіти України Заслужений діяч мистецтв України
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня

Орден Христа Спасителя[1], Посол Миру[2]
Звання професор

Максим Олегович Тимошенко (20 квітня 1972, Київ, УРСР, Україна)  — український громадський діяч і науковець-культуролог, президент Міжнародної суспільно-патріотичної фундації «Дні України»; президент екологічної національної організації «Зелений Хрест» («Green Cross» Ukraine) в Україні[3], член ради директорів Міжнародного Зеленого Хреста (з жовтня 2017). Професор Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв[4], Заслужений діяч мистецтв України[5]. З 11 червня 2018 по 1 серпня 2018 — в.о. ректора Національної музичної академії України імені Петра Чайковського.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 20 квітня 1972 року у м. Києві.

У 1990 — закінчив Київську середню спеціалізовану музичну школу-інтернат імені М. В. Лисенка по спеціальності хорове диригування (клас Виноградової Е. О., Мисько В. І.);

У 1991 році — вступив до Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого (викладач — Заболотна В. І.);

У 1994 році — вступив до Київський національного економічного університету;

У 1996 році — присвоєно кваліфікацію магістра «Ділового адміністрування» (Київський національний економічний університет).

У 2012 році отримав другу вищу освіту в Національній академії керівних кадрів культури і мистецтв.

У 1991—1992 — завідувач зовнішньоекономічними відділом Київського фонду культури;

1992—1993 — директор Київського фонду культури;

1993—1997 — Голова правління АКБ «Незалежність»;

з 1997 — голова правління Міжнародного благодійного фонду «Духовна спадщина» (з 2003 — почесний голова);

1999—2000 — лінгвістичний центр «Berlitz Miami», США;

2003—2014  — працював в апараті Верховної Ради України;

з 2006 — президент Міжнародної суспільно-патріотичної фундації «Дні України»[6];

з 2007 — старший викладач кафедри культурології та інноваційних культурно-мистецьких проектів в Національній академії керівних кадрів культури і мистецтв;

у 2012 — захистив дисертацію на тему: «Міжнародні гуманітарні стратегії в сучасній Україні як системний культуротворчий феномен» та отримав наукову ступінь кандидат культурології, доктор філософії;

з 2012 — президент екологічної національної організації «Зелений Хрест» («Green Cross» Ukraine) в Україні;

з 2013 — на посаді доцента Кафедри культурології та інноваційних культурно-мистецьких проектів в Національній академії керівних кадрів культури і мистецтв;

у 2013 — обраний дійсним членом Української технологічної Академії по відділенню «Екологія» з присвоєнням звання Академіка;

з 2014 — професор Кафедри культурології та інноваційних культурно-мистецьких проектів в Національній академії керівних кадрів культури і мистецтв;

з 2014 — Обраний дійсним членом Української академії наук;

з 2015 — професор Кафедри менеджменту соціокультурної діяльності та зовнішньокультурних зв'язків в Національній академії керівних кадрів культури і мистецтв[4];

з 2016 — професор Кафедри Арт-менеджменту та івент технологій[7].

2 жовтня 2017 обраний членом ради директорів Міжнародного Зеленого Хреста — екологічної організації при ООН[8];

З 3 січня 2018 року — Проректор з міжнародних зв'язків Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв.

З 11 червня 2018 року і до 1 серпня 2018 — в.о. ректора Національної музичної академії України імені Петра Чайковського.[9][10] Максим Тимошенко вважає своє звільнення безпідставним:[11]

Я приїхав, мені було оголошено, що я вже не є виконуючим обов’язки ректора. Я спитав, на яких підставах, тому що не мав жодної догани, навіть дзвінка не було. Мені відповіли, що так вирішили.

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Автор понад 20 публікацій з своєї наукової спеціальності (культурології) в академічних збірниках і періодиці. Зокрема, це провідні видання з культурології, затверджені ВАК України: «Культура і сучасність», «Актуальні проблеми теорії, історії та практики художньої культури», «Вісник Державної академії керівних кадрів культури і мистецтв» (нині «Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв»)[4].

Учасник наукових конференцій. У 2012 захистив дисертацію на тему «Міжнародні гуманітарні стратегії в сучасній Україні як системний культуротворчий феномен» і отримав науковий ступінь кандидата культурології та доктора філософії.

Співавтор академічної 5-томної «Української етнокультурологічної енциклопедії» (2013). Співавтор «Української енциклопедії етномистецтвознавства і етнокультурології» (2014) в 5-ти томах. Обидва п'ятитомника випущені під егідою Національної академії мистецтв України та Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. Це єдині в Україні академічні енциклопедичні видання з культурології.

Автор підручника «Міжнародні гуманітарні стратегії: теорія і практика.», затвердженого Міністерством освіти і науки України як підручник для вищих навчальних закладів[12].

Рішенням вченої ради Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв від 20 квітня 2017 року (протокол № 12) та Рішенням атестаційної колегії Міністерства освіти і науки від 27 квітня 2017 року (АП № 000082) присвоєно вчене звання професора.[13]

Публікації
  1. Гуманітарні аспекти державної культурної політики сучасної України // Трансформація освіти і культура: традиції та сучасність: Матеріали Міжнар. наук.-творчої конференції, Одеса–Київ–Варшава, 2–3 травня 2012 р. К., 2012. С. 95;
  2. Міжнародні гуманітарні стратегії в сучасній Україні як системний культуротворчий феномен: Автореф. дис. … канд. культурології: 26.00.01. К., 2012. 20 с.;
  3. Персоніфікація композиторської творчості як спосіб усвідомлення та презентації ціннісного культурного досвіду // Культура і сучасність. К., 2013. № 1. С. 99–104;
  4. До питання про національно-стильові чинники в культурно-мистецькому просторі // Культура і сучасність. К., 2014. № 1. C. 77–82.
  5. Українська етнокультурологічна енциклопедія: У 5-ти тт. / ред. рада: В. А. Бітаєв, Ю. П. Богуцький, А. В. Чебикін та ін.; Нац. акад. мистецтв України, Нац. акад. керівних кадрів культури і мистецтв; Ін-т культурології НАМ України. — К.: НАКККіМ, 2013. — Т. I. — 552 с.; Т. II. — 544 с.; Т. III. — 556 с.; Т. IV. — 548 с.; Т. V. — 534 с.
  6. Українська енциклопедія етномистецтвознавства та етнокультурології: У 5-ти тт. / ред. рада: В. А. Бітаєв, Ю. П. Богуцький, А. В. Чебикін та ін.; Нац. акад. мистецтв України, Нац. акад. керівних кадрів культури і мистецтв; Ін-т культурології НАМ України. — К.: НАКККіМ, 2014. — Т. I. — 552 с.; Т. II. — 544 с.; Т. III. — 556 с.; Т. IV. — 548 с.; Т. V. — 534 с.
  7. Міжнародні гуманітарні стратегії: теорія і практика // Підручник. Київ, 2015. 160 с.[12]

Відзнаки[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Орден Христа Спасителя
  2. Посол Миру
  3. Про нас. greencross.org.ua. Процитовано 2015-10-28. 
  4. а б в academy. nakkkim.edu.ua. Процитовано 2015-10-28. 
  5. Про відзначення державними нагородами України з нагод... | від 22.01.2015 № 27/2015 (Сторінка 1 з 2). zakon4.rada.gov.ua. Процитовано 2015-10-28. 
  6. Дні України - Структура. ukrainiandays.com. Процитовано 2015-10-28. 
  7. Кафедра арт-менеджменту та івент технологій. nakkkim.edu.ua. Процитовано 2016-04-29. 
  8. Представника України обрано членом ради директорів Міжнародного Зеленого Хреста / ГОРДОН. ГОРДОН. 2017-10-03. 
  9. Виконуючим обов'язки ректора Національної музичної академії України імені П.І. Чайковського призначено Максима Тимошенка. 195.78.68.75. Міністерство культури України. 2018-06-12. Архів оригіналу за 2018-06-12. Процитовано 2018-06-13. 
  10. Про призначення Тимошенка М.О. виконувачем обов`язки ректора Академії. knmau.com.ua. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 12 червня 2018. 
  11. Чому звільнили виконувача обов’язків ректора Національної музичної академії?. Програми на Громадському радіо. 2018-08-16. 
  12. а б Міжнародні гуманітарні стратегії: теорія і практика. nakkkim.edu.ua. Процитовано 2015-10-28. 
  13. green. Президенту Зеленого Хреста в Україні присвоєно вчене звання професора. greencross.org.ua (uk-ua). Процитовано 2017-05-15. 
  14. Про відзначення державними нагородами України | від 20.01.2006 № 40/2006. zakon1.rada.gov.ua. Процитовано 2015-10-28. 
  15. ludinaroku.com.ua. ludinaroku.com.ua. Процитовано 2015-10-28. 
  16. Про відзначення державними нагородами України з нагод... | від 22.01.2015 № 27/2015 (Сторінка 1 з 2). zakon4.rada.gov.ua. Процитовано 2015-10-28. 
  17. Святійший Патріарх Філарет відзначив діячів мистецтв України церковними нагородами - Українська Православна Церква Київський Патріархат (УПЦ КП). www.cerkva.info. Процитовано 2015-10-28. 
  18. green. 30 років потому. greencross.org.ua. Процитовано 2016-04-29. 
  19. Тимошенко Максим Олегович - Державні нагороди України. Кавалери та лауреати" (том VI) - Український видавничий портал - who-is-who.ua. who-is-who.ua. 
  20. Тимошенко Максим Олегович - Державні нагороди України. Кавалери та лауреати" (том VI) - Український видавничий портал - who-is-who.ua. who-is-who.ua. 
  21. Наказ Міністерства освіти і науки «Про нагородження педагогічних та науково-педагогічних працівників» від 31.03.2017 № 120-к

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

1. Хто є хто в Україні — К.:"К. І. С.", 2006.- с.963;
2. Кияни. Біографичній словник.- Київ: «Фенікс», 2004.- с. 370, іл.;
3. Імена України 2007.- К.: Фенікс, 2007.- с. 509;

4. Тимошенко М. О. // Почесні імена України — еліта держави / [ред. кол.: Драч І. Ф., Матвієнко В. П., Саблук П. Т. та ін.]. — К. : Вид-во Логос Україна, 2013. — Т. ІІ. — С. 303. — ISBN 978-966-2457-08-7;

5. Тимошенко М. О.// Науковий та інноваційно-інвестиційний потенціал України / [ред. рада : Патон Б. Є., Возіанов О. Ф., Голембієвська Т. М. та ін.]. — К., 2013. — С. 93, 169. — ISBN 978-966-96823-2-1;

6. Тимошенко М. О. // Науковці України — еліта держави / [ред. колегія: Патон Б. Є., Бар'яхтар В. Г., Шевченко В. П., Цимбалюк В. І. та ін.]. — К. : Вид-во Логос Україна, 2015. — Т. IV. — С. 301. — ISBN 978-966-2457-15-5.

7. Тема дня. Максим Тимошенко