Тимошенко Максим Олегович
Тимошенко Максим Олегович | |
---|---|
Народився |
20 квітня 1972 (48 років) Київ |
Місце проживання | |
Країна |
![]() |
Діяльність | науковець |
Alma mater | Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв |
Галузь | культурологія, педагогіка |
Заклад | Національна музична академія України імені Петра Чайковського |
Посада | Ректор |
Звання | професор |
Батько | Тимошенко Олег Семенович |
Мати | Тимошенко Віра Петрівна |
Діти | донька |
Нагороди | |
![]() |
Максим Олегович Тимошенко (20 квітня 1972, Київ) — український громадський діяч і науковець-культуролог, президент суспільно-патріотичної фундації «Дні України»; президент екологічної організації «Зелений Хрест» («Green Cross» Ukraine) в Україні[3], член ради директорів міжнародного Зеленого Хреста (з жовтня 2017). Професор Академії керівних кадрів культури і мистецтв[4], Заслужений діяч мистецтв України[5]. З 11 червня 2018 по 1 серпня 2018 — в.о. ректора, а з 13 листопада 2018 — ректор Музичної академії України ім. Чайковського.
Життєпис[ред. | ред. код]
Народився 20 квітня 1972 року в Києві.
- 1990 — закінчив Київську середню спеціалізовану музичну школу-інтернат ім. Лисенка за спеціальністю хорове диригування (клас Виноградової Е. О., Мисько В. І.);
- 1991 — вступив до Київського університету театру, кіно і телебачення ім. Карпенка-Карого (викладач — Заболотна В. І.);
- 1994 — вступив до Київського економічного університету (магістр «Ділового адміністрування», 1996).
- 2012 — закінчив Національну академію керівних кадрів культури і мистецтв.
- 1991—1992 — завідувач зовнішньоекономічного відділу Київського фонду культури;
- 1992—1993 — директор Київського фонду культури;
- 1993—1997 — Голова правління АКБ «Незалежність»;
- з 1997 — голова правління Міжнародного благодійного фонду «Духовна спадщина» (з 2003 — почесний голова);
- 1999—2000 — лінгвістичний центр «Berlitz Miami», США;
- 2003—2014 — працював в апараті Верховної Ради України;
- з 2007 — старший викладач кафедри культурології та інноваційних культурно-мистецьких проектів в Національній академії керівних кадрів культури і мистецтв;
- у 2012 — захистив дисертацію на тему: «Міжнародні гуманітарні стратегії в сучасній Україні як системний культуротворчий феномен» та отримав науковий ступінь кандидата культурології, доктора філософії;
- з 2013 — на посаді доцента Кафедри культурології та інноваційних культурно-мистецьких проектів в Національній академії керівних кадрів культури і мистецтв;
- з 2014 — професор Кафедри культурології та інноваційних культурно-мистецьких проектів в Національній академії керівних кадрів культури і мистецтв;
- з 2015 — професор Кафедри менеджменту соціокультурної діяльності та зовнішньокультурних зв'язків в Національній академії керівних кадрів культури і мистецтв[4];
- з 2016 — професор Кафедри Арт-менеджменту та івент технологій[6].
- З 3 січня 2018 року — Проректор з міжнародних зв'язків Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв.
- З 11 червня 2018 року і до 1 серпня 2018 — в.о. ректора Національної музичної академії України імені Петра Чайковського.[7][8] Зняття з посади стало несподіванкою для багатьох і викликало обурення, зокрема акції протесту під стінами Мінкульту.[9][10].
Громадська діяльність[ред. | ред. код]
- з 2006 — президент Міжнародної суспільно-патріотичної фундації «Дні України»[11];
- з 2012 — президент екологічної національної організації «Зелений Хрест» («Green Cross» Ukraine) в Україні[12];
- у 2013 — обраний дійсним членом Української технологічної Академії по відділенню «Екологія» з присвоєнням звання Академіка;
- з 2014 — Обраний дійсним членом Української академії наук;
- 2 жовтня 2017 обраний членом ради директорів Міжнародного Зеленого Хреста — екологічної організації при ООН[13];
- З травня 2019 року — співголова оргкомітету Всеукраїнської відкритої музичної олімпіади «Голос Країни»[14].
- З липня 2019 року — співголова оргкомітету Всеукраїнського конкурсу піаністів ім. Прокоф'єва.
Ректор НМАУ[ред. | ред. код]
У вересні 2019 переміг на виборах ректора консерваторії, випередивши Юрія Чекана та попереднього ректора — Володимира Рожка[15], і 13 листопада 2018 року призначений ректором за контрактом, як такий, що пройшов за конкурсом,[16] того ж дня новообраного ректора представив Міністр культури України Євген Нищук.[17]
На посаді ректора розпочав довгоочікуваний ремонт даху приміщення[18], підписав угоду про співробітництво з Університетом міста Хеншуй в Китаї, в рамках якої передбачене відкриття консерваторії у Хеншуї за участі НМАУ, співробітництво у підготовці музичних кадрів та матеріальна допомога[19][20]. Під час візиту з 19.01.2019 по 26.01.2019 до Китайської Народної Республіки (м. Хеншуй) Максиму Тимошенку присвоєно звання почесного професора Хеншуйського університету.[21]
У травні 2020 року завершив ремонт даху та заміну вікон в основній будівлі Академії. Також у травні 2020 року було отримано ліцензію від Міністерства освіти Китаю щодо створення Міжнародної академії музики і мистецтв ім. П. І. Чайковського в КНР.
На посаді ректора вручив звання почесного професора Національної музичної академії України ім. П. І. Чайковського Рікардо Муті, Пласідо Домінго та Джек Ма.
Наукова діяльність[ред. | ред. код]
- Автор понад 20 публікацій з своєї наукової спеціальності (культурології) в академічних збірниках і періодиці. Зокрема, це провідні видання з культурології, затверджені ВАК України: «Культура і сучасність», «Актуальні проблеми теорії, історії та практики художньої культури», «Вісник Державної академії керівних кадрів культури і мистецтв» (нині «Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв»)[4].
- Учасник наукових конференцій. У 2012 захистив дисертацію на тему «Міжнародні гуманітарні стратегії в сучасній Україні як системний культуротворчий феномен» і отримав науковий ступінь кандидата культурології та доктора філософії.
- Співавтор академічної 5-томної «Української етнокультурологічної енциклопедії» (2013). Співавтор «Української енциклопедії етномистецтвознавства і етнокультурології» (2014) в 5-ти томах. Обидва п'ятитомника випущені під егідою Національної академії мистецтв України та Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. Це єдині в Україні академічні енциклопедичні видання з культурології.
- Автор підручника «Міжнародні гуманітарні стратегії: теорія і практика.», затвердженого Міністерством освіти і науки України як підручник для вищих навчальних закладів[22].
- Рішенням вченої ради Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв від 20 квітня 2017 року (протокол № 12) та Рішенням атестаційної колегії Міністерства освіти і науки від 27 квітня 2017 року (АП № 000082) присвоєно вчене звання професора.[23]
Публікації[ред. | ред. код]
- Гуманітарні аспекти державної культурної політики сучасної України // Трансформація освіти і культура: традиції та сучасність: Матеріали Міжнар. наук.-творчої конференції, Одеса–Київ–Варшава, 2–3 травня 2012 р. К., 2012. С. 95;
- Міжнародні гуманітарні стратегії в сучасній Україні як системний культуротворчий феномен: Автореф. дис. … канд. культурології: 26.00.01. К., 2012. 20 с.;
- Персоніфікація композиторської творчості як спосіб усвідомлення та презентації ціннісного культурного досвіду // Культура і сучасність. К., 2013. № 1. С. 99–104;
- До питання про національно-стильові чинники в культурно-мистецькому просторі // Культура і сучасність. К., 2014. № 1. C. 77–82.
- Українська етнокультурологічна енциклопедія: У 5-ти тт. / ред. рада: В. А. Бітаєв, Ю. П. Богуцький, А. В. Чебикін та ін.; Нац. акад. мистецтв України, Нац. акад. керівних кадрів культури і мистецтв; Ін-т культурології НАМ України. — К.: НАКККіМ, 2013. — Т. I. — 552 с.; Т. II. — 544 с.; Т. III. — 556 с.; Т. IV. — 548 с.; Т. V. — 534 с.
- Українська енциклопедія етномистецтвознавства та етнокультурології: У 5-ти тт. / ред. рада: В. А. Бітаєв, Ю. П. Богуцький, А. В. Чебикін та ін.; Нац. акад. мистецтв України, Нац. акад. керівних кадрів культури і мистецтв; Ін-т культурології НАМ України. — К.: НАКККіМ, 2014. — Т. I. — 552 с.; Т. II. — 544 с.; Т. III. — 556 с.; Т. IV. — 548 с.; Т. V. — 534 с.
- Міжнародні гуманітарні стратегії: теорія і практика // Підручник. Київ, 2015. 160 с.[22]
Відзнаки[ред. | ред. код]
- Орден «За заслуги» ІІІ ступеня (Указ Президента України від 20.01.2006, № 40/2006 «Про відзначення державними нагородами»)[24];
- «Посол миру» — удостоєний 2005 під час спільної конференції Всесвітньої федерації миру і Української ради миру;
- Лауреат Національного рейтингу «Топ-100 видатних чоловіків Київщини» в номінації «Гордість Київщини».[25]
- Почесна відзнака Міністерства культури та мистецтв України — указ № 513 від 16.07.2003;
- Орден «Христа Спасителя» — указ № 50 УПЦ від 15.05.2001;
- Подяка Київського міського голови (24.06.2003, № 14561);
- Спеціальна премією «За значний внесок у впровадження позитивного іміджу України у світі» загальнонаціональної програми «Людина року» (2005)[26];
- Заслужений діяч мистецтв України (Указ Президента № 27/2015 від 22.01.2015 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Соборності України»)[27];
- Орден Святого Рівноапостольного князя Володимира Великого ІІІ-го ступеня (Указ Патріарха Київського і всієї Руси-України від 04.06.2015 № 4404)[28];
- Пам'ятний орден до 30-річчя аварії на Чорнобильскій АЕС «За мужність» — за співпрацю та допомогу в Україні (25.04.2016, Виконавчий комітет Славутицької міської ради)[29];
- Орден Святого Рівноапостольного князя Володимира Великого ІІ-го ступеня (Указ Патріарха Київського і всієї Руси-України від 01.06.2016 № 623)[30];
- Орден Святого Рівноапостольного князя Володимира Великого I-го ступеня (Указ Патріарха Київського і всієї Руси-України від 17.01.2017 № 152);[31]
- Нагрудний знак МОН України «Відмінник освіти»[32];
- 26 березня 2019 року нагороджений медаллю «Почесна відзнака» Національної спілки письменників України[33].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Орден Христа Спасителя
- ↑ Посол Миру
- ↑ Про нас. greencross.org.ua. Процитовано 2015-10-28.
- ↑ а б в academy. nakkkim.edu.ua. Процитовано 2015-10-28.
- ↑ Про відзначення державними нагородами України з нагод... | від 22.01.2015 № 27/2015 (Сторінка 1 з 2). zakon4.rada.gov.ua. Процитовано 2015-10-28.
- ↑ Кафедра арт-менеджменту та івент технологій. nakkkim.edu.ua. Процитовано 2016-04-29.
- ↑ Виконуючим обов'язки ректора Національної музичної академії України імені П.І. Чайковського призначено Максима Тимошенка. 195.78.68.75. Міністерство культури України. 2018-06-12. Архів оригіналу за 2018-06-12. Процитовано 2018-06-13.
- ↑ Про призначення Тимошенка М.О. виконувачем обов`язки ректора Академії. knmau.com.ua. Архів оригіналу за 26-08-2018. Процитовано 12 червня 2018.
- ↑ Парад «ректорів». Черговий переворот у столичній Консерваторії - Главком. glavcom.ua. Архів оригіналу за 4 серпня 2018. Процитовано 4 серпня 2018.
- ↑ Півтон Безвухий. Музична скриня: НМАУ: як Ростислав Карандєєв ректорів лобами зіткнув. music-ukr.blogspot.com. Архів оригіналу за 4 серпня 2018. Процитовано 4 серпня 2018.
- ↑ Дні України - Структура. ukrainiandays.com. Архів оригіналу за 2016-03-03. Процитовано 2015-10-28.
- ↑ http://greencross.org.ua/site/index.php?option=com_content&view=article&id=199&Itemid=18&lang=uk
- ↑ Представника України обрано членом ради директорів Міжнародного Зеленого Хреста / ГОРДОН. ГОРДОН. 2017-10-03.
- ↑ Оргкомітет музичної олімпіади. Всеукраїнська відкрита музична олімпіада "Голос Країни".
- ↑ НМАУ: Перемога над минулим у 12 голосів.
- ↑ Наказ Міністерства культури України від 12 листопада 2018 № 1108/0/17-18
- ↑ Представлення новообраного ректора НМАУ ім. П.І. Чайковського. Національна музична академія України імені П.І. Чайковського. Архів оригіналу за 2018-12-09. Процитовано 2018-12-07.
- ↑ НМАУ: Перемога над минулим у 12 голосів. music-ukr.blogspot.com. Архів оригіналу за 5 грудня 2019. Процитовано 5 грудня 2019.
- ↑ Китайская компания подарила академии им.Чайковского 300 кларнетов - INVIDEOTOUR. invideotour.com. Архів оригіналу за 5 грудня 2019. Процитовано 5 грудня 2019.
- ↑ Візит делегації НМАУ ім. П.І. Чайковського до КНР: нові вектори розвитку у сфері музичної освіти. ukrinform.ua. Архів оригіналу за 5 грудня 2019. Процитовано 5 грудня 2019.
- ↑ Представляємо почесних професорів Хеншуйського університету. Національна музична академія України імені П.І. Чайковського (uk). 2019-01-29. Процитовано 2019-03-17.[недоступне посилання з жовтня 2019]
- ↑ а б Міжнародні гуманітарні стратегії: теорія і практика. nakkkim.edu.ua. Процитовано 2015-10-28.
- ↑ green. Президенту Зеленого Хреста в Україні присвоєно вчене звання професора. greencross.org.ua (uk-ua). Процитовано 2017-05-15.
- ↑ Про відзначення державними нагородами України | від 20.01.2006 № 40/2006. zakon1.rada.gov.ua. Процитовано 2015-10-28.
- ↑ Максим Тимошенко у "ТОП - 100 Видатних чоловіків Київщини". НМАУ (uk). 2019-11-04. Процитовано 2020-06-27.
- ↑ ludinaroku.com.ua. ludinaroku.com.ua. Архів оригіналу за 2013-12-18. Процитовано 2015-10-28.
- ↑ Про відзначення державними нагородами України з нагод... | від 22.01.2015 № 27/2015 (Сторінка 1 з 2). zakon4.rada.gov.ua. Процитовано 2015-10-28.
- ↑ Святійший Патріарх Філарет відзначив діячів мистецтв України церковними нагородами - Українська Православна Церква Київський Патріархат (УПЦ КП). www.cerkva.info. Процитовано 2015-10-28.
- ↑ green. 30 років потому. greencross.org.ua. Процитовано 2016-04-29.
- ↑ Тимошенко Максим Олегович - Державні нагороди України. Кавалери та лауреати" (том VI) - Український видавничий портал - who-is-who.ua. who-is-who.ua.
- ↑ Тимошенко Максим Олегович - Державні нагороди України. Кавалери та лауреати" (том VI) - Український видавничий портал - who-is-who.ua. who-is-who.ua.
- ↑ Наказ Міністерства освіти і науки «Про нагородження педагогічних та науково-педагогічних працівників» від 31.03.2017 № 120-к
- ↑ Максим Тимошенко нагороджений найвищою відзнакою Національної спілки письменників України. Національна музична академія України імені П.І. Чайковського (uk). 2019-04-25. Архів оригіналу за 2019-05-04. Процитовано 2019-05-04.
Посилання[ред. | ред. код]
- Максим Тимошенко. ТРК «Україна». Київська консерваторія надихнула Китай на спільний проєкт
- «НИНІ» Максим Тимошенко про «Лебедине озеро», дири на даху та Джека Ма
- Джек Ма став почесним професором НМАУ
- Пласідо Домінго став почесним професором музичної академії України
- Рікардо Муті став Почесним Професором Національної музичної академії ім. П. І. Чайковського
Джерела[ред. | ред. код]
- Хто є хто в Україні — К.:"К. І. С.", 2006.- с.963;
- Кияни. Біографичній словник.- Київ: «Фенікс», 2004.- с. 370, іл.;
- Імена України 2007.- К.: Фенікс, 2007.- с. 509;
- Тимошенко М. О. // Почесні імена України — еліта держави / [ред. кол.: Драч І. Ф., Матвієнко В. П., Саблук П. Т. та ін.]. — К. : Вид-во Логос Україна, 2013. — Т. ІІ. — С. 303. — ISBN 978-966-2457-08-7;
- Тимошенко М. О.// Науковий та інноваційно-інвестиційний потенціал України / [ред. рада : Патон Б. Є., Возіанов О. Ф., Голембієвська Т. М. та ін.]. — К., 2013. — С. 93, 169. — ISBN 978-966-96823-2-1;
- Тимошенко М. О. // Науковці України — еліта держави / [ред. колегія: Патон Б. Є., Бар'яхтар В. Г., Шевченко В. П., Цимбалюк В. І. та ін.]. — К. : Вид-во Логос Україна, 2015. — Т. IV. — С. 301. — ISBN 978-966-2457-15-5.
- Тема дня. Максим Тимошенко
|
- Народились 20 квітня
- Народились 1972
- Відмінники освіти України
- Заслужені діячі мистецтв України
- Кавалери ордена «За заслуги» III ступеня
- Кавалери Ордена Святого Рівноапостольного князя Володимира Великого III ступеня
- Випускники Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв
- Випускники Київського національного економічного університету
- Кавалери Ордена Святого Рівноапостольного князя Володимира Великого II ступеня
- Кавалери Ордена Святого Рівноапостольного князя Володимира Великого I ступеня
- Ректори України
- Професори
- Уродженці Києва