Тимошенко Максим Олегович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Тимошенко Максим Олегович
Максим Олегович Тимошенко.JPG
Народився 20 квітня 1972(1972-04-20) (46 років)
Київ, УРСР
Місце проживання
Громадянство Україна Україна
Діяльність науковець
Alma mater Київський національний економічний университет
Галузь культурологія, педагогіка
Заклад Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв
Вчене звання професор
Батько Тимошенко Олег Семенович
Матір Тимошенко Віра Петрівна
Діти донька
Нагороди
Відмінник освіти України Заслужений діяч мистецтв України
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Орден Святого Рівноапостольного князя Володимира Великого III ступеня

Орден Христа Спасителя[1], Посол Миру[2]

Тимошенко Максим Олегович у Вікісховищі?

Максим Олегович Тимошенко (20 квітня 1972, Київ, УРСР, Україна)  — український громадський діяч і науковець-культуролог, президент Міжнародної суспільно-патріотичної фундації «Дні України»; президент екологічної національної організації «Зелений Хрест» («Green Cross» Ukraine) в Україні[3], член ради директорів Міжнародного Зеленого Хреста (з жовтня 2017). Професор Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв[4], Заслужений діяч мистецтв України[5]. З 11 червня 2018 по 1 серпня 2018 — в.о. ректора, а з 13 листопада 2018 — ректор Національної музичної академії України імені Петра Чайковського.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 20 квітня 1972 року у м. Києві.

У 1990 — закінчив Київську середню спеціалізовану музичну школу-інтернат імені М. В. Лисенка по спеціальності хорове диригування (клас Виноградової Е. О., Мисько В. І.);

У 1991 році — вступив до Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого (викладач — Заболотна В. І.);

У 1994 році — вступив до Київський національного економічного університету;

У 1996 році — присвоєно кваліфікацію магістра «Ділового адміністрування» (Київський національний економічний університет).

У 2012 році отримав другу вищу освіту в Національній академії керівних кадрів культури і мистецтв.

У 1991—1992 — завідувач зовнішньоекономічними відділом Київського фонду культури;

1992—1993 — директор Київського фонду культури;

1993—1997 — Голова правління АКБ «Незалежність»;

з 1997 — голова правління Міжнародного благодійного фонду «Духовна спадщина» (з 2003 — почесний голова);

1999—2000 — лінгвістичний центр «Berlitz Miami», США;

2003—2014  — працював в апараті Верховної Ради України;

з 2007 — старший викладач кафедри культурології та інноваційних культурно-мистецьких проектів в Національній академії керівних кадрів культури і мистецтв;

у 2012 — захистив дисертацію на тему: «Міжнародні гуманітарні стратегії в сучасній Україні як системний культуротворчий феномен» та отримав наукову ступінь кандидат культурології, доктор філософії;

з 2013 — на посаді доцента Кафедри культурології та інноваційних культурно-мистецьких проектів в Національній академії керівних кадрів культури і мистецтв;

з 2014 — професор Кафедри культурології та інноваційних культурно-мистецьких проектів в Національній академії керівних кадрів культури і мистецтв;

з 2015 — професор Кафедри менеджменту соціокультурної діяльності та зовнішньокультурних зв'язків в Національній академії керівних кадрів культури і мистецтв[4];

з 2016 — професор Кафедри Арт-менеджменту та івент технологій[6].

З 3 січня 2018 року — Проректор з міжнародних зв'язків Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв.

З 11 червня 2018 року і до 1 серпня 2018 — в.о. ректора Національної музичної академії України імені Петра Чайковського.[7][8]

Відповідно до статті 42 Закону України «Про вищу освіту» та Протоколу виборчої комісії з виборів керівника Національної музичної академії України імені П.І.Чайковського від 28.09.2018 року № 14, був призначений з 13 листопада 2018 року на посаду ректора Національної музичної академії України імені П.І.Чайковського за контрактом, як такий, що пройшов за конкурсом.[9]

13 листопада 2018 у Великому залі імені Героя України Василя Сліпака Національної музичної академії України імені П.І. Чайковського Міністр культури України Євген Нищук представив новообраного ректора. Уперше в історії Академії ректором став випускник КССМШ імені М. В. Лисенка Максим Тимошенко – син Олега Тимошенка (ректора НМАУ ім. П.І. Чайковського 1983–2004 років).[10]

Громадська діяльність[ред. | ред. код]

з 2006 — президент Міжнародної суспільно-патріотичної фундації «Дні України»[11];

з 2012 — президент екологічної національної організації «Зелений Хрест» («Green Cross» Ukraine) в Україні[12];

у 2013 — обраний дійсним членом Української технологічної Академії по відділенню «Екологія» з присвоєнням звання Академіка;

з 2014 — Обраний дійсним членом Української академії наук;

2 жовтня 2017 обраний членом ради директорів Міжнародного Зеленого Хреста — екологічної організації при ООН[13];

Наукова діяльність[ред. | ред. код]

Автор понад 20 публікацій з своєї наукової спеціальності (культурології) в академічних збірниках і періодиці. Зокрема, це провідні видання з культурології, затверджені ВАК України: «Культура і сучасність», «Актуальні проблеми теорії, історії та практики художньої культури», «Вісник Державної академії керівних кадрів культури і мистецтв» (нині «Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв»)[4].

Учасник наукових конференцій. У 2012 захистив дисертацію на тему «Міжнародні гуманітарні стратегії в сучасній Україні як системний культуротворчий феномен» і отримав науковий ступінь кандидата культурології та доктора філософії.

Співавтор академічної 5-томної «Української етнокультурологічної енциклопедії» (2013). Співавтор «Української енциклопедії етномистецтвознавства і етнокультурології» (2014) в 5-ти томах. Обидва п'ятитомника випущені під егідою Національної академії мистецтв України та Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. Це єдині в Україні академічні енциклопедичні видання з культурології.

Автор підручника «Міжнародні гуманітарні стратегії: теорія і практика.», затвердженого Міністерством освіти і науки України як підручник для вищих навчальних закладів[14].

Рішенням вченої ради Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв від 20 квітня 2017 року (протокол № 12) та Рішенням атестаційної колегії Міністерства освіти і науки від 27 квітня 2017 року (АП № 000082) присвоєно вчене звання професора.[15]

Публікації
  1. Гуманітарні аспекти державної культурної політики сучасної України // Трансформація освіти і культура: традиції та сучасність: Матеріали Міжнар. наук.-творчої конференції, Одеса–Київ–Варшава, 2–3 травня 2012 р. К., 2012. С. 95;
  2. Міжнародні гуманітарні стратегії в сучасній Україні як системний культуротворчий феномен: Автореф. дис. … канд. культурології: 26.00.01. К., 2012. 20 с.;
  3. Персоніфікація композиторської творчості як спосіб усвідомлення та презентації ціннісного культурного досвіду // Культура і сучасність. К., 2013. № 1. С. 99–104;
  4. До питання про національно-стильові чинники в культурно-мистецькому просторі // Культура і сучасність. К., 2014. № 1. C. 77–82.
  5. Українська етнокультурологічна енциклопедія: У 5-ти тт. / ред. рада: В. А. Бітаєв, Ю. П. Богуцький, А. В. Чебикін та ін.; Нац. акад. мистецтв України, Нац. акад. керівних кадрів культури і мистецтв; Ін-т культурології НАМ України. — К.: НАКККіМ, 2013. — Т. I. — 552 с.; Т. II. — 544 с.; Т. III. — 556 с.; Т. IV. — 548 с.; Т. V. — 534 с.
  6. Українська енциклопедія етномистецтвознавства та етнокультурології: У 5-ти тт. / ред. рада: В. А. Бітаєв, Ю. П. Богуцький, А. В. Чебикін та ін.; Нац. акад. мистецтв України, Нац. акад. керівних кадрів культури і мистецтв; Ін-т культурології НАМ України. — К.: НАКККіМ, 2014. — Т. I. — 552 с.; Т. II. — 544 с.; Т. III. — 556 с.; Т. IV. — 548 с.; Т. V. — 534 с.
  7. Міжнародні гуманітарні стратегії: теорія і практика // Підручник. Київ, 2015. 160 с.[14]

Відзнаки[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Орден Христа Спасителя
  2. Посол Миру
  3. Про нас. greencross.org.ua. Процитовано 2015-10-28. 
  4. а б в academy. nakkkim.edu.ua. Процитовано 2015-10-28. 
  5. Про відзначення державними нагородами України з нагод... | від 22.01.2015 № 27/2015 (Сторінка 1 з 2). zakon4.rada.gov.ua. Процитовано 2015-10-28. 
  6. Кафедра арт-менеджменту та івент технологій. nakkkim.edu.ua. Процитовано 2016-04-29. 
  7. Виконуючим обов'язки ректора Національної музичної академії України імені П.І. Чайковського призначено Максима Тимошенка. 195.78.68.75. Міністерство культури України. 2018-06-12. Архів оригіналу за 2018-06-12. Процитовано 2018-06-13. 
  8. Про призначення Тимошенка М.О. виконувачем обов`язки ректора Академії. knmau.com.ua. Архів оригіналу за 12 червня 2018. Процитовано 12 червня 2018. 
  9. Наказ Міністерства культури України від 12 листопада 2018 № 1108/0/17-18
  10. Представлення новообраного ректора НМАУ ім. П.І. Чайковського. Національна музична академія України імені П.І. Чайковського. Процитовано 2018-12-07. 
  11. Дні України - Структура. ukrainiandays.com. Процитовано 2015-10-28. 
  12. http://greencross.org.ua/site/index.php?option=com_content&view=article&id=199&Itemid=18&lang=uk
  13. Представника України обрано членом ради директорів Міжнародного Зеленого Хреста / ГОРДОН. ГОРДОН. 2017-10-03. 
  14. а б Міжнародні гуманітарні стратегії: теорія і практика. nakkkim.edu.ua. Процитовано 2015-10-28. 
  15. green. Президенту Зеленого Хреста в Україні присвоєно вчене звання професора. greencross.org.ua (uk-ua). Процитовано 2017-05-15. 
  16. Про відзначення державними нагородами України | від 20.01.2006 № 40/2006. zakon1.rada.gov.ua. Процитовано 2015-10-28. 
  17. ludinaroku.com.ua. ludinaroku.com.ua. Процитовано 2015-10-28. 
  18. Про відзначення державними нагородами України з нагод... | від 22.01.2015 № 27/2015 (Сторінка 1 з 2). zakon4.rada.gov.ua. Процитовано 2015-10-28. 
  19. Святійший Патріарх Філарет відзначив діячів мистецтв України церковними нагородами - Українська Православна Церква Київський Патріархат (УПЦ КП). www.cerkva.info. Процитовано 2015-10-28. 
  20. green. 30 років потому. greencross.org.ua. Процитовано 2016-04-29. 
  21. Тимошенко Максим Олегович - Державні нагороди України. Кавалери та лауреати" (том VI) - Український видавничий портал - who-is-who.ua. who-is-who.ua. 
  22. Тимошенко Максим Олегович - Державні нагороди України. Кавалери та лауреати" (том VI) - Український видавничий портал - who-is-who.ua. who-is-who.ua. 
  23. Наказ Міністерства освіти і науки «Про нагородження педагогічних та науково-педагогічних працівників» від 31.03.2017 № 120-к

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

1. Хто є хто в Україні — К.:"К. І. С.", 2006.- с.963;
2. Кияни. Біографичній словник.- Київ: «Фенікс», 2004.- с. 370, іл.;
3. Імена України 2007.- К.: Фенікс, 2007.- с. 509;

4. Тимошенко М. О. // Почесні імена України — еліта держави / [ред. кол.: Драч І. Ф., Матвієнко В. П., Саблук П. Т. та ін.]. — К. : Вид-во Логос Україна, 2013. — Т. ІІ. — С. 303. — ISBN 978-966-2457-08-7;

5. Тимошенко М. О.// Науковий та інноваційно-інвестиційний потенціал України / [ред. рада : Патон Б. Є., Возіанов О. Ф., Голембієвська Т. М. та ін.]. — К., 2013. — С. 93, 169. — ISBN 978-966-96823-2-1;

6. Тимошенко М. О. // Науковці України — еліта держави / [ред. колегія: Патон Б. Є., Бар'яхтар В. Г., Шевченко В. П., Цимбалюк В. І. та ін.]. — К. : Вид-во Логос Україна, 2015. — Т. IV. — С. 301. — ISBN 978-966-2457-15-5.

7. Тема дня. Максим Тимошенко