Тимошенко Юрій Трохимович
| Тимошенко Юрій Трохимович | ||||
|---|---|---|---|---|
| Ім'я при народженні | Юрій Трохимович Тимошенко | |||
| Народився | 2 червня 1919 Каленики, Решетилівський район, Полтавська область | |||
| Помер | 1 грудня 1986 (67 років) Ужгород, Українська РСР, СРСР | |||
| Поховання | Байкове кладовище | |||
| Громадянство | ||||
| Діяльність | актор, комік, сценарист, кінорежисер | |||
| Alma mater | Київський державний інститут театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого (1941) | |||
| Роки діяльності | 1940-1986 | |||
| У шлюбі з | Кусенко Ольга Яківна і Пашковська Юлія Максимівна | |||
| Провідні ролі | Тарапунька Банщик Мочалкін | |||
| IMDb | ID 0863782 | |||
| Нагороди та премії | ||||
Ю́рій Трохи́мович Тимоше́нко (сценічний псевдонім Тарапунька; * 2 червня 1919, Полтава, УНР — 1 грудня 1986, Ужгород, УРСР, СРСР) — український радянський актор, кінорежисер, сценарист, артист розмовного жанру. Лауреат Сталінської премії (1950). Народний артист Української РСР (1960).
1937 року закінчив школу № 3; 1941 — Київський театральний інститут. На естраді з 1940.
Під час радянсько-німецької війни виступав разом з Юхимом Березіним на фронті в складі ансамблю пісні й танцю Південно-Західного фронту. Спочатку виступали в образах кухаря Галкіна (Березін) та банщика Мочалкіна (Тимошенко).
Після війни з 1946 в Українській республіканській естраді (з 1959 року — Укрконцерт). У серпні 1946 на Всесоюзному конкурсі артистів естради першої премії удостоєно киян Є. Березіна і Г. Тимошенка (розмовний жанр)[1][відсутнє в джерелі]. 1950 року отримав Сталінську премію за роль солдата Костянтина Зайченка у фільмі «Падіння Берліна». Певний час виконував монологи під прізвиськом Бублика, аж поки Олександр Довженко не запропонував йому прізвисько міліціонера Тарапуньки. Назва пішла від річки Тарапуньки в Полтаві, де Тимошенко провів своє дитинство. Березіну запропонували псевдонім Штепсель, бо він виконував у той час образ електромонтера. Цей дует був популярним протягом 40 років, його екранізовано також і в кіно.
Був одружений з Ольгою Кусенко та Юлією Пашковською. Нагороджений чотирма орденами, а також медалями.
Помер від серцевого нападу під час гастролей. Похований в Києві на Байковому кладовищі (ділянка № 31)[2][3][4].
Акторські роботи:
- 1939: «Гомони містечко» / Шуми городок — музикант
- 1946: «Центр нападу» / Центр нападения — Юра, репортер
- 1949: «Падіння Берліна» / Падение Берлина — Костянтин Зайченко
- 1950: «Далеко від Москви» / Далеко от Москвы — Ктелеграфіст
- 1953: «Тарапунька і Штепсель під хмарами» / Тарапунька и Штепсель под облаками — Тарапунька
- 1953: «Доля Марини» / Судьба Марины — кореспондент
- 1953: «Калиновий гай» / Калиновая роща — Мартин Гаврилович Кандиба, секретар сільради, колгоспний «бюрократ-письменник»
- 1954: «Веселі зірки» / Весёлые звёзды — Тарапунька, конкурсант
- 1955: «Зірки на крилах» / Звёзды на крыльях — старшина Клочко
- 1955: «Пригоди з піджаком Тарапуньки» / Приключения с пиджаком Тарапуньки — Тарапунька
- 1957: «Штепсель одружує Тарапуньку» / Штепсель женит Тарапуньку — Тарапунька
- 1958: «Поема про море» / Поэма о море — Яценко, односелець Ігната Федорченко
- 1959: «У цей святковий вечір» / В этот праздничный вечер — Тарапунька
- 1959: «Зелений фургон» / Зелёный фургон — Грищенко, сільський міліціонер
- 1962: «Їхали ми, їхали...» / Ехали мы, ехали… — Тарапунька
- 1962: Кіножурнал «Фітіль», новела «Поїдемо навпростець»/ № 2 / Фитиль
- 1963: Кіножурнал «Фітіль», новела «Номенхалтура»/ № 9 / Фитиль
- 1964: «Легке життя» / Лёгкая жизнь — Тарапунька
- 1969: «Викрадення» / Похищение — камео
- 1970: «Сміхонічні пригоди Тарапуньки і Штепселя» / Смеханические приключения Тарапуньки и Штепселя— Тарапунька
- 1971: «Де ви, лицарі?» / Где вы, рыцари? — хірург
- 1976: «Від і до» / От и до — Тарапунька
- 1980: «Хвилюйтесь, будь ласка» (фільм-концерт) / Беспокойтесь, пожалуйста — Тарапунька
- 1986: «Моя хата з краю» / Моя хата с краю — Тарапунька
Режисер-постановник:
- 1953: «Тарапунька і Штепсель під хмарами» (у співавт.)
- 1957: «Штепсель одружує Тарапуньку» (у співавт.)
- 1962: «Їхали ми, їхали...» (у співавт.)
- 1963: Кіножурнал «Фітіль», новела «Номенхалтура»/ № 9 (у співавт.)
- 1970: «Сміхонічні пригоди Тарапуньки і Штепселя» (у співавт.)
- 1980: «Хвилюйтесь, будь ласка» (фільм-концерт; у співавт.)
- 1986: «Моя хата з краю» (у співавт.)
Сценарист:
- 1953: «Тарапунька і Штепсель під хмарами» (у співавт.)
- 1955: «Пригода з піджаком Тарапуньки»
- 1957: «Штепсель одружує Тарапуньку» (у співавт.)
- 1962: «Їхали ми, їхали...» (у співавт.)
- 1962: Кіножурнал «Фітіль», новела «Поїдемо навпростець»/ № 2 (автор тексту)
- 1963: Кіножурнал «Фітіль», новела «Номенхалтура»/ № 9 (у співавт.)
- 1968: «Рівно двадцять с гаком» (у співавт.)
- 1970: «Сміхонічні пригоди Тарапуньки і Штепселя» (у співавт.)
- 1976: «Від і до» (у співавт.)
- 1980: «Хвилюйтесь, будь ласка» (фільм-концерт; у співавт.)
- 1986: «Моя хата з краю» (у співавт.)
У Києві, на вулиці Рейтарській, 20/24, де в 1983–1986 роках жив Юрій Тимошенко, встановлено меморіальну дошку (бронза; барельєф)[5].
В журналі «Перець» № 10 за 1979 р. розміщено дружній шарж А. Арутюнянца, присвячений 60-річчю актора.[6]
- ↑ [1] [Архівовано 29 червня 2016 у Wayback Machine.]
- ↑ Юрій Тимошенко. 2. То Неру, а це ж Тарапунька. www.ukrinform.ua (укр.). 2 червня 2019. Процитовано 22 лютого 2024.
- ↑ «Тарапуньці» – 104. umoloda.kyiv.ua (укр.). Процитовано 22 лютого 2024.
- ↑ Тишкевич, Марися (2 червня 2023). Юрій Тимошенко, він же Тарапунька: Ризик і сміх – моє друге Я. Український інтерес. Процитовано 22 лютого 2024.
- ↑ interesniy.kiev.ua[недоступне посилання з липня 2019](рос.)
- ↑ Журнал перець 1979 10. www.perets.org.ua (укр.). Архів оригіналу за 10 квітня 2021. Процитовано 10 квітня 2021.
- Віктор Жадько. Некрополь на Байковій горі. — К., 2008. — С. 190, 288.
- Побачити Штепселя з Тарапунькою і … померти. [Архівовано 28 вересня 2007 у Wayback Machine.]
- Оприявлення невидимого
- Ефим Березин [Архівовано 27 вересня 2007 у Wayback Machine.]
- Я больше не выйду на сцену. Не хочу быть смешным. [Архівовано 27 вересня 2007 у Wayback Machine.]
- Відео виступу Штепселя і Тарапуньки
- Народились 2 червня
- Народились 1919
- Уродженці Решетилівського району
- Померли 1 грудня
- Померли 1986
- Померли в Ужгороді
- Поховані на Байковому кладовищі
- Випускники Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
- Кавалери ордена Вітчизняної війни I ступеня
- Кавалери ордена Трудового Червоного Прапора
- Кавалери ордена Червоної Зірки
- Кавалери ордена «Знак Пошани»
- Нагороджені медаллю «За бойові заслуги»
- Нагороджені медаллю «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна»
- Нагороджені медаллю «За оборону Сталінграда»
- Нагороджені медаллю «За оборону Києва»
- Нагороджені медаллю «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Нагороджені медаллю «Двадцять років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Нагороджені медаллю «Тридцять років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Нагороджені медаллю «Сорок років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- Нагороджені медаллю «За взяття Кенігсберга»
- Нагороджені медаллю «За взяття Берліна»
- Нагороджені медаллю «За визволення Варшави»
- Нагороджені медаллю «За визволення Праги»
- Нагороджені медаллю «50 років Збройних Сил СРСР»
- Нагороджені медаллю «60 років Збройних Сил СРСР»
- Нагороджені медаллю «У пам'ять 1500-річчя Києва»
- Народні артисти УРСР
- Народні артисти України
- Лауреати Сталінської премії
- Актори XX століття
- Радянські актори
- Радянські гумористи
- Українські актори
- Радянські коміки
- Українські коміки
- Українські артисти розмовного жанру
- Радянські кінорежисери
- Українські кінорежисери
- Кінорежисери XX століття
- Радянські сценаристи
- Українські сценаристи
- Сценаристи XX століття
- Українські філателісти
- Артисти, відомі під псевдонімами
- Гумористи, відомі під псевдонімами
