Тимошівка (Черкаський район)
село Тимошівка | |
---|---|
Країна | ![]() |
Область | Черкаська область |
Район | Черкаський район |
Громада | Кам'янська міська громада |
Облікова картка | gska2.rada.gov.ua |
Основні дані | |
Засноване | середина XVII століття |
Населення | 811 (2009) |
Територія | 68,248 км² |
Поштовий індекс | 20815 |
Телефонний код | +380 4732 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°58′08″ пн. ш. 32°04′07″ сх. д. / 48.96889° пн. ш. 32.06861° сх. д.Координати: 48°58′08″ пн. ш. 32°04′07″ сх. д. / 48.96889° пн. ш. 32.06861° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
175 м |
Відстань до обласного центру |
52,4 (фізична) км[1] |
Відстань до районного центру |
6 км |
Найближча залізнична станція | 14 |
Відстань до залізничної станції |
Кам'янка км |
Місцева влада | |
Адреса ради | м. Кам'янка |
Карта | |
Мапа | |
![]() |
Тимо́шівка — село в Україні, у Черкаському районі Черкаської області, підпорядковане Кам'янській міській громаді. Розташоване за 6 км на південь від центру громади — міста Кам'янки. Населення 811 чоловік, дворів 410 (станом на 2009 рік).
Історія[ред. | ред. код]
Заснування слободи під назвою Тимошівка відносять до середини XVII століття. Назва села походить від імені Тимоша Чумака, котрий був першим поселенцем. За іншою легендою, саме тут помер син Богдана Хмельницького — Тиміш, звідси і походить назва.
На початку XVIII століття Тимошівка входила до складу Смілянського староства й належала князю Станіславу Любомирському. У 1787 році він помінявся маєтками з князем Григорієм Потьомкіним, який подарував їх племінниці К. М. Давидовій.
У 1808 році в селі проживало 869 ревізійних душ.
На початку XIX століття Давидова віддала Тимошівку кредиторам за борги. Село було поділене між декабристом Ооексієм Юшневським, церквою та іншими поміщиками. У 1880-х роках Тимошівка стала волостю Чигиринського повіту. На цей період у Тимошівці було 214 дворів, 1304 жителі, волосне правління, православна церква, церковнопарафіяльна школа, дві лавки, цегляний завод.
У 1917—1920 роках в селі точилася боротьба за владу. Саме в районі Тимошівки діяв партизанський загін Василя Кваші. 1920 року загін налічував 300 повстанців. В ході боїв було зруйновано приміщення садиби Шимановських. На початку 1920 року встановилася радянська влада. 1928 року — організовано першу артіль «Незаможник». 1930 року замість неї створено дві артілі — «Перемога» та «Більшовик».
Під час Голодомору 1932—1933 років людські втрати коливалися в межах 170—1000 осіб.
На полях німецько-радянської війни загинуло 126 односельців. У боях за село загинуло 23 радянські воїни.
1982 року у селі зруйновано церкву Святого Дмитра (будівництво розпочалося 1814 року).
Сучасність[ред. | ред. код]

У селі працюють загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів[2], будинок культури, бібліотека, пошта, фельдшерсько-акушерський пункт, музей Кароля Шимановського, музей народознавства, ТОВ «Колос 08», СТОВ «Тимошівка», «АГРО — ПЛЮС 2006», 5 магазинів, 2 кафе-бари, 6 фермерських господарств, 6 підприємців.
На території села встановлено три обеліски Слави, пам'ятник Жертвам Голодомору, пам'ятний знак спаленим односельцям в роки радянсько-німецької війни.
Відомі особи[ред. | ред. код]
В селі народився Шимановський Кароль (* 24 вересня (6 жовтня) 1882 — † 29 березня 1937) — польський композитор, піаніст, педагог, музичний діяч і публіцист.
У селі зупинялись діячі культури: А. Рубінштейн, П. Коханський, Г. Фітельберг, Г. Нейгауз, Я. Івашкевич, М. Лисенко.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
Література[ред. | ред. код]
- Наталя Терещенко, Олександр Терещеко. Пісення традиція села Тимошівки // Шимановський і Україна. Матеріали наукової конференції. — Кіровоград : Кіровоградське державне видавництво, 1998. — С. 97—99. — 1 000 прим. — ISBN 966-7385-02-7. (укр.) (рос.) (пол.)
Джерела[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
- Детальна карта села Тимошівка на OpenStreetMap.org [Архівовано 21 березня 2021 у Wayback Machine.]
|
![]() |
Це незавершена стаття про Черкаську область. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |