Тимощук Сергій Григорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Тимощук Сергій Григорович
 Сержант
Загальна інформація
Народження 20 липня 1972(1972-07-20)
Новоград-Волинський
Смерть 13 серпня 2014(2014-08-13) (42 роки)
Степанівка
Громадянство Україна Україна
Військова служба
Приналежність Україна Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військ  Механізовані війська
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Сергі́й Григо́рович Тимощу́к (20 липня 1972(19720720) — 13 серпня 2014) — сержант 30-ї окремої механізованої бригади Збройних сил України, загинув в ході російсько-української війни.

З життєпису[ред. | ред. код]

Народився 20 липня 1972 року у місті Новоград-Волинський Житомирської області в сім'ї Григорія Михайловича та Валентини Миколаївни. Григорій Михайлович був військовослужбовцем, старший прапорщик, ліквідатор аварії на Чорнобильській АЕС.

В 1989 році закінчив місцеву школу № 3. 25 грудня 1991 року призваний на строкову військову службу. Опісля підписав контракт на проходження військової служби в місті Новоград-Волинський.

17 березня 2014 року мобілізований. Сержант, механік-радіотелефоніст відділення командно-штабних машин радіоцентру польового вузла зв'язку.

Обставини загибелі[ред. | ред. код]

Зник безвісті ранком 13 серпня між селами Степанівка та Маринівка. Імовірно, був у групі разом з майор Сергій Гордієнко, капітан Олег Обухівський, старший сержант Олександр Гордійчук, солдат Ян Даманський. Також є велика імовірність, що похований як неідентифікований (№ 6447[1]) на Краснопільському кладовищі.

Нагороди та вшанування[ред. | ред. код]

  • Указом Президента України № 12/2018 від 22 січня 2018 року, «за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкове виконання військового обов'язку», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[2].
  • Рішенням Новоград-Волинської міської ради № 1002 від 24 липня 2020 року присвоєно звання «Почесний громадянин міста Новограда–Волинського» (посмертно)[3].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Тимчасово не встановлений Захисник України № поховання 6447 [Архівовано 4 лютого 2022 у Wayback Machine.] // Книга пам'яті загиблих
  2. Указ Президента України від 22 січня 2018 року № 12/2018 «Про відзначення державними нагородами України»
  3. Почесні громадяни міста Новограда–Волинського. info.nvrada.gov.ua. Новоград-Волинська міська рада. Архів оригіналу за 28 червня 2021. Процитовано 4 вересня 2021.
  4. В Міноборони вшанували загиблих Українських захисників. mil.gov.ua. Міністерство оборони України. Архів оригіналу за 18 серпня 2021. Процитовано 16 вересня 2021.
  5.  Ранковий церемоніал вшанування загиблих українських героїв 13 серпня на YouTube

Джерела[ред. | ред. код]