Тимчасове позначення астероїда

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

При відкритті нового астероїда він отримує тимчасове позначення, що представляє собою спеціальний буквено-цифровий код, в якому зашифровані рік і місяць відкриття. Через якийсь час, після завершення всіх необхідних перевірок і обчислення орбіти астероїда, йому присвоюють офіційний серійний номер, під яким він заноситься в каталог. Після цього йому, при необхідності, може бути присвоєно власне ім'я.

Відкриття та привласнення позначення[ред.ред. код]

Все починається з відкриття малої планети, яка виявляє свій рух на тлі віддалених зірок, зазвичай для цього необхідно кілька спостережень, бажано не менше ніж за дві ночі. Такі спостереження оперативно передаються в "Центр малих планет", який відразу ж розсилає інформацію про можливе відкриття іншим спостерігачам, і привласнює даному об'єкту попереднє тимчасове позначення.

Одночасно, починаються спроби ідентифікувати спостережуваний об'єкт з усіма, що коли-небудь спостерігалися раніше, але не мають точних даних про елементи орбіти. Якщо заявлений астероїд дійсно ні з чим не ідентифікується, і для нього набирається достатня кількість спостережень, щоб визначити орбіту і мати шанс виявити його в майбутньому, то це тимчасове позначення закріплюється за ним до найближчого протистояння. І якщо астероїд спостерігається знову, то з'являється можливість уточнити дані про елементи його орбіти і привласнити йому постійний порядковий номер.

Поряд з присвоєнням порядкового номера, починається і процедура вибору імені. При чому, привілей дачі власного імені для нового об'єкта віддаються його першовідкривачу, який повинен підготувати невелике обґрунтування свого вибору.

Структура тимчасового позначення[ред.ред. код]

Значення першої літери
Місяць з 1 по 15 з 16 по 31
1 A B
2 C D
3 E F
4 G H
5 J K
6 L M
7 N O
8 P Q
9 R S
10 T U
11 V W
12 X Y

Сьогодні кожен новий виявлений об'єкт отримує попереднє позначення, що починається з року відкриття. Далі слідує літерний код з двох літер латинського алфавіту, за винятком літери "І", щоб уникнути плутанини, оскільки ця буква одночасно схожа на букву "J" і на одиницю 1. Перша буква літерного коду уточнює в якій половині місяця було зроблено відкриття, а оскільки місяців дванадцять, то використовується 24 літери, виключаючи букву "Z", якій просто нічого було позначати, тому букви в позначеннях закінчуються на передостанній букві "Y". А друга буква визначає простий порядковий номер відкриття в заданому часовому інтервалі. При чому до першої половини місяця відносяться числа строго з 1 по 15 включно, незалежно від того скільки днів у другій половині. В даному випадку літера "І" знову пропускається, але зате "Z" тепер тепер уже використовується, що дає можливість позначити 25 малих планет від А до Z за одну половину місяця.

Значення другої літери
A B C D E F G H J K L M N O P Q R S T U V W X Y Z
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25

Якщо ж в цій половині місяця було відкрито більше 25 астероїдів, то до позначення додають спеціальний індекс, який показує скільки разів була використана дана послідовність літер, таким чином, число відкриттів в цій половині місяця визначається множенням індексу на 25 (число використовуваних букв) плюс номер самої букви в даній послідовності. Наприклад, якщо в другій половини березня 2000 було відкрито 25 астероїдів вони отримують тимчасові позначення 2011 FA, 2011 FB, ... 2011 FY 2011 FZ; то чергові астероїди відкриті в цьому році в даній половині місяця (з 26 по 50) повинні будуть отримати позначення 2011 FA1, 2011 FB1 ... 2011 FZ1; наступні 25 отримають позначення 2011 FA2, ... 2011 FZ2 і так далі.

Значення індексу
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22 23 24 25 26 27 ... n
25 50 75 100 125 150 175 200 225 250 275 300 325 350 375 400 425 450 475 500 525 550 575 600 625 650 675 ... 25 * n

Часто не вдається відразу ідентифікувати виявлений астероїд з раніше відкритим і його реєструють під власним позначенням. В результаті, у деяких астероїдів може бути відразу декілька тимчасових позначень. Так у астероїда (тисячі сімсот тридцять два) Хайке їх цілих тринадцять: +1943 EY; Тисяча дев'ятсот тридцять чотири LC; 1935 TD; 1938 FC; 1938 Гб; 1950 NR 1; 1951 WW; 1960 ME; 1961 TU1; 1966 QJ; Тисяча дев'ятсот сімдесят один QY1; A906 FA; A924 PB.

Приклад 1[ред.ред. код]

Найпростіший випадок 1990 YL - астероїд був відкритий в 1990 році в другій половині грудня (Y) причому це був одинадцятий (L) астероїд відкритий в другій половині цього місяця.

Приклад 2[ред.ред. код]

Більш складний випадок 1974 FV1 - рік відкриття 1974 друга половина березня (F) причому це був сорок шостий астероїд (V) відкритий в другій половині цього місяця. Про це говорить наявність індексу 1 який показує що прийнята послідовність з 25 букв була використана один раз, а буква V вказує що до 25 треба додати ще 21 - виходить 46.

Приклад 3[ред.ред. код]

Останнім часом кількість відкритих астероїдів різко зросла, так що за один місяць часом відкривають дуже багато астероїдів. В результаті з'явилися астероїди з тризначними індексами, як наприклад 2002 TU206. Тут рік відкриття 2002, сам астероїд був відкритий в першій половині жовтня і це був 5170 астероїд відкритий в першій половині цього місяця 206 * 25 20 де 206 - індекс 25 - число використовуваних букв а 20 - порядковий номер букви U в використовуваної послідовності.

Заключна нумерація[ред.ред. код]

Після визнання відкритого астероїда і обчислення його орбіти йому присвоюється порядковий номер під яким він заноситься в каталог причому нумерація далеко не завжди відбувається в порядку відкриття астероїда або це власне ім'я.

Першим астероїдам традиційно давалися імена персонажів з грецької та римської міфології, але оскільки кількість відкритих астероїдів швидко зростала то назв дуже скоро стало не вистачати і від таких найменувань довелося відмовитися. Тому для іменування астероїдів стали використовувати спочатку жіночі імена а потім прізвища різних людей з високою і міцною міжнародною репутацією але не раніше ніж через 3 роки після їх смерті. Але при цьому імена астероїдів не продаються, право вибору і затвердження імен залишається за відповідною робочою групою МАС.

В цілому правила іменування досить гнучкі головним обмеженням є кількість символів в назві який мав би перевищувати 18.

  • слід уникати складних іменників  
  • повинна бути легко вимовним на більшості мов 
  • воно не повинно бути образливим для будь-якої людини або нації 
  • ім'я не повинно бути вже використано для позначення інших космічних тіл 
  • не повинні використовуватися імена політиків чи військових, якщо вони не померли понад півстоліття тому 
  • не рекомендується називати астероїди на честь своїх домашніх тварин.

Пропозиція про присвоєння назви астероїда повинно супроводжуватися пояснювальною запискою в якій вказувалося б походження назви на честь кого або чого астероїд отримав своє ім'я.

Також в залежності від того до якої групи належить даний астероїд, на можливі для нього імена можуть накладатися певні обмеження. Так для троянських астероїдів Юпітера воно полягає в тому, що ці астероїди можна називати тільки на честь героїв Троянської війни. Причому астероїди поділяються на дві групи «греків» і «троянців» і в залежності від того до якої з них належить астероїд він отримує ім'я або грецьких учасників війни або жителів Трої які обороняли місто.

Назва стає офіційною після того, як вона була опублікована і записана в каталог астероїдів.

Інші позначення[ред.ред. код]

Існують ще кілька способів позначення астероїдів які отримали більше чи менше поширення серед астрономів. Один з них був введений ще в 1925 році і використовувався для позначення деякого числа астероїдів виявлених до цієї дати. У ньому в позначенні року замість тисячі ставиться буква A. Наприклад астероїд A904 OA який є двадцять шостим астероїдом відкритим в другій половині липня 1904 року.

Дослідження Ідентифікатор
Palomar-Leiden (1960) P-L
First Trojan Survey (1971) T-1
Second Trojan Survey (1973) T-2
Third Trojan Survey (1977) T-3

У період з 1960 по 1977 роки проводилося чотири великомасштабних дослідження з пошуку астероїдів і ті з них, які були відкриті в результаті проведення цих досліджень, отримали свою власну систему позначень що складається з порядкового номера та ідентифікатора - скороченої назви дослідження в результаті якого астероїд був відкритий. Прикладом можуть служити астероїди 2780 P-L 3138 T-1 1010 T-2 і 2400 T-3.

Розвиток системи позначень[ред.ред. код]

Перші чотири астероїди були відкриті на початку XIX століття, після чого нові астероїди довгий час виявити не вдавалося. Тому у тодішніх астрономів не було практично ніяких підстав вважати що окрім них між орбітами Марса і Юпітера існує ще кілька сотень тисяч астероїдів меншого розміру тому цим тілам поряд з Місяцем, Землею і іншими планетами за традицією ставили присвоювати спеціальні символи які були у всіх великих планет Сонячної системи. Наприклад Церера отримала стилізований символ серпа, Паллада - ромб з перекресленою ручкою, Юнона - перекреслена ручка увінчана зірочкою і Веста - священний вівтар вогню[1].

Незабаром однак стало очевидним, що продовжувати присвоювати символи астероїдів зовсім непрактично і тільки ускладнює класифікацію цих об'єктів - на той час кількість відкритих астероїдів перевалила за кілька десятків. І в 1851 році німецьким астрономом Йоганном Енке була запропонована нова система позначень, згідно з якою замість символів астероїдів присвоювався порядковий номер їх відкриття[2] укладений в круглі дужки. Але сам Йоганн Енке почав нумерацію не з першого а з п'ятого астероїда Астреї в той час як перші чотири раніше позначалися за допомогою символів і були включені в цю систему лише в 1867 році.

Ця система швидко отримала дуже велику популярність в астрономічному співтоваристві і з тих пір офіційним позначенням астероїда стало його ім'я з порядковим номером перед ним у круглих дужках. Однак, навіть після прийняття даної системи деяким астероїдам ще продовжували присвоюватися символи[3]: (28) Беллона[4], (35) Левкофея[5] і (37) Фідес[6]. Хоча в публікаціях "Webster's A Dictionary of the English Language" ще зустрічалися нові символи для таких астероїдів як (16) Психея (17) Фетіда (26) Прозерпіна і (29) Амфітріта[7] ніде крім як у публікаціях першого міжнародного астрономічного журналу Astronomische Nachrichten вони не згадувалися.

Протягом другої половини XIX століття використовувалися кілька варіантів позначень в тому числі з використання різних астрономічних символів. Система тимчасових позначень в нинішній формі вперше згадується в журналі Astronomische Nachrichten в 1892 році. На той момент тимчасове позначення складалося з року і однієї літери що відбиває порядковий номер відкриття.

У 1893 році з'ясувалося що використання 25 букв вже не вистачає, тому були введені подвійні позначення в послідовності AA AB ... AZ BA і так далі наприклад 1893 Z 1893 AA 1893 AB. При чому послідовність літерних позначень не перезапускається щороку і за останнім астероїдом відкритим в 1983 році - +1893 AP слід перший астероїд відкритий вже в 1984 році - 1894 AQ. Однак в 1916 році і ця система вичерпала свій резерв коли був відкритий астероїд з літерним кодом ZZ. Вводити потрійне буквене позначення тоді не стали - було вирішено просто перезапустити вже існуючу систему і наступний відкритий астероїд (1916 AA) знову отримав буквене позначення AA.

Оскільки між отриманням фотознімків і виявленням на них астероїда (як у випадку з Фебою) або між виявленням астероїда і доставкою повідомлення про це могла іноді проходити досить значна кількість часу то виникла необхідність модернізувати створену систему позначень. Адже і до цього дня нумерація астероїдів йде з моменту прийняття повідомлення про виявлення астероїда а не з моменту його виявлення першовідкривачем. Була зроблена досить незграбна спроба вирішити цю проблему написанням після року відкриття малих літер наприклад 1915 a і 1917 b. А в 1914 році спробували почати використовувати додатково літери грецького алфавіту p (Uccle) але ці нововведення не прижилися.

Існували й інші системи позначень наприклад під час Першої світової війни астрономи з Сімеїзькій обсерваторії в Криму не маючи зв'язку з Інституті обчислювальної астрономії (нім.) Рос. в Гайдельберзі де реєструвалися відкриття астероїдів за міжнародною системою часових позначень астероїдів розробили свою систему. У відповідності до цієї системи позначення астероїда записувалося в форматі рік Σномер наприклад 1916 Σ27. У сучасних каталогах грецька буква сигма замінюється на латинську S тобто замість 1916 Σ27 пишуть 1916 S27.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. J. Hilton (2001). When Did the Asteroids Become Minor Planets?. US Naval Observatory (USNO). Архів оригіналу за 2011-08-22. Процитовано 2007-10-01. 
  2. Пізніше астероїдам стали надавати порядковий номер їх каталогізації, в результаті чого в пізніших списках, роки відкриття астероїдів йдуть не за порядком
  3. James L. Hilton (17/09/2001). When Did the Asteroids Become Minor Planets. Архів оригіналу за 2012-07-04. Процитовано 26/03/2006. 
  4. Luther, R. (1854). Beobachtung der Bellona, nebst Nachrichten über die Bilker Sternwarte. Astronomische Nachrichten (en) 38. с. 143. doi:10.1002/asna.18540380907. 
  5. G. Rümker; Peters, C. A. F. (1855). Name und Zeichen des von Herrn R. Luther zu Bilk am 19. April entdeckten Planeten. Astronomische Nachrichten 40. с. 373. doi:10.1002/asna.18550402405. 
  6. Luther, R. (1856). Schreiben des Herrn Dr. R. Luther, Directors der Sternwarte zu Bilk, an den Herausgeber. Astronomische Nachrichten 42. с. 107. doi:10.1002/asna.18550420705. 
  7. Porter, Noah (1884). Webster's Complete Dictionary of the English Language. с. 1780. ISBN 1881275248. 

Посилання[ред.ред. код]