Тимчук Віктор Мефодійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Тимчук.
Тимчук Віктор Мефодійович
Віктор Тимчук
Народився 10 жовтня 1936(1936-10-10)
с. Курава, Вінницька область
Помер 28 серпня 2018(2018-08-28) (81 рік)
м. Вінниця Вінницька область
Громадянство Україна Україна
Національність українець
Діяльність Українська література, журналістика
Відомий завдяки прозаїк, публіцист
Alma mater ВДПУ
Членство Національна спілка журналістів України і Національна спілка письменників України
Нагороди

Ві́ктор Мефо́дійович Тимчу́к (нар. 10 жовтня 1936 — пом.28 серпня 2018, Вінниця) — український прозаїк, публіцист, драматург. Член Національної спілки письменників України (1974), Національної спілки журналістів України (1981)[1]. Учасник бойових дій.

Біографія[ред. | ред. код]

Народився 10 жовтня 1936 року в с. Курава, тепер Дружелюбівка Калинівського району Вінницької області.
Навчався у Вінницькій школі № 13, на факультеті української мови і літератури Вінницького педагогічного інституту (1967—1970). Працював фрезерувальником на Вінницькому 45-ому експериментально-механічному заводі, кореспондентом газети «Комсомольське плем'я», методистом обласного Будинку народної творчості, завідувачем відділу газети «Колгоспна зоря», завідувачем відділу Вінницького райвиконкому, інструктором Вінницької обласної ради профспілок, інженером Миколаївського Південного турбінного заводу «Зоря», редактором газети «Інкогніто» (із архівів КДБ, кримінальна хроніка, різне), старшим редактором Вінницької обласної редакційно-видавничої групи книги «Вінницький мартиролог» — пам'яті жертв політичних репресій на Вінниччині 20—50-х рр. ХХ ст., у пресцентрі Вінницького управління Служби безпеки України, редактором газети «Академія» Вінницького інституту економіки Тернопільської академії народного господарства, відповідальним секретарем літературно-мистецького журналу «Вінницький край».[2]
Помер 28 серпня 2018 р. у Вінниці.[3] Похований наступного дня на кладовищі у П'ятничанах.

Творчість[ред. | ред. код]

Почав друкуватися з 1958 р. Автор понад півтора десятка художніх і документальних книжок, збірників оповідань і повістей, детективних романів про роботу карного розшуку, сценаріїв та п'єс для театру.[4]
Один із авторів-упорядників книжок:

  • Мученики за віру : біографічні дані служителів культу Вінницької єпархії, репресованих в роки сталінізму / під ред. В. С. Калюжного. — Вінниця: Держ. обл. вид-во «Вінниця», 1993. — 64 с. : іл., портр. — (З архівів ВЧК—ДПУ—МДБ—КДБ ; вип. 1). — ISBN 5-7707-4730-7;
  • Червоні жорна : спогади репресованих, членів їх родин, свідків репресій / відп. ред. С. К. Гіренко. — Вінниця: Держ. обл. вид-во «Вінниця», 1994. — 80 с. : іл. — (З архівів ВЧК—ДПУ—МДБ—КДБ; вип. 2).

Бібліографія[ред. | ред. код]

Збірки оповідань та повістей:

  • Окраєць синього неба : оповідання / Віктор Мефодійович Тимчук . — Київ: Молодь, 1965 . — 128 с. : іл., 1 л. портр. — (Перша книга);
  • День білих каштанів : повість та оповідання / Віктор Мефодійович Тимчук . — Одеса: Маяк, 1973 . — 171 с.;
  • Не губи пелюсток, соняшнику! : оповідання / В. М. Тимчук. — Одеса: Маяк, 1977 . — 223 с.;
  • Увійди в мій дім : повість та оповідання / В. М. Тимчук. — Одеса: Маяк, 1979 . — 175 с.;
  • Обрій не втече : повість / В. М. Тимчук. — Київ: Молодь, 1981. — 120 с.;
  • Телеграма опівдні : повість / В. М. Тимчук. — Одеса: Маяк, 1984. — 127 с.;
  • Жінка з ресторану : повість / В. М. Тимчук. — Одеса: Маяк, 1990. — 215 с.;
  • Чортові пальці : вибрані твори / Віктор Тимчук. — Вінниця: Державна картографічна фабрика, 2011. — 480 с. : портр. — (Бібліотека літератури Вінниччини; вип. 2). — ISBN 978-617-533-030-2.

Детективні романи і повісті:

Художньо-документальний роман у співавторстві з Вадимом Вітковським про розвідника Рудольфа Абеля:

Різні драматичні твори — п'єси «Фото в ліжку», «Сьогодні, завтра і завжди», «Роги», «Афганський Великдень», драма «Тусовка» окремо друкувалися у журналі «Вінницький край» і вийшли разом окремим виданням:

Звання, нагороди, літературні премії[ред. | ред. код]

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

Восени 2018 р. засновано премію ім. В. Тимчука для заохочення митців до створення краєзнавчих та публіцистичних книг про села Вінницької області.[8]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Сучасні письменники України : бібліографічний довідник / упор. Анатолій Гай — Київ : Київське обласне творче об'єднання «Культура» ; Біла Церква : Буква, 2011. — 587 с. — ISBN 978-966-2927-05-6. — С. 462—463.
  2. ↑ Віктор Тимчук // Квіт подільського слова: антол. тв. сучас. письм. Вінниччини / за ред. В. С. Рабенчука. — Вінниця: ТОВ Консоль, 2010. — С. 423—436 : портр.
  3. ↑ Помер король українського детективу Віктор Тимчук http://krasnoslov.org.ua/pomer-korol-ukrajinskoho-detektyvu-viktor-tymchuk/ [Архівовано 28 серпня 2018 у Wayback Machine.]
  4. ↑ Біографія В. М. Тимчука на сайті Вінницької організації НСПУ «Краснослов» [Архівовано 23 лютого 2014 у Wayback Machine.].
  5. ↑ Сегеда, Ю. Орден Святого Володимира вручили Вікторові Тимчуку [Текст]: за працю над книгою про репресованих церковних діячів та з нагоди 75-річного ювілею: [у Вінницькій ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва відбувся його творчий вечір] / Ю. Сегеда // Вінниччина. — 2011. — 9 листопада. — С. 11 : фотогр.
  6. ↑ Розпорядження Вінницької ОДА від 08 квітня 2011 року № 95 «Про присудження персональних та творчих стипендій»[недоступне посилання з червня 2019]
  7. ↑ Журналу «Вінницький край — 10 років» // Сайт [[Національна спілка письменників України|НСПУ]] «Укр. Літ». — 2013 . — 21 грудня. Архів оригіналу за 24 грудня 2013. Процитовано 23 грудня 2013.
  8. ↑ Засновано літературну премію ім. В. Тимчука // Сайт Вінницької обласної профспілкової організації агропромислового комплексу. — 2018. — 23 жовтня. Архів оригіналу за 27 жовтня 2018. Процитовано 27 жовтня 2018.

Джерела і література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]


Література Це незавершена стаття про літератора.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Тимчук_Віктор_Мефодійович&oldid=40804940