Тинне

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Тинне
Coat of arms of Tynne.png
Герб
Палац Малинських і будівля нової школи
Палац Малинських і будівля нової школи
Країна Україна Україна
Область Рівненська область
Район/міськрада Сарненський район Сарненський район
Рада/громада Тинненська сільська рада
Код КОАТУУ 5625488001
Основні дані
Засноване 1463
Населення 4700
Площа 5,553 км²
Густота населення 778,32 осіб/км²
Поштовий індекс 34544
Телефонний код +380 3655
Географічні дані
Географічні координати 51°09′43″ пн. ш. 26°45′46″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря
159 м
Водойми річки: Случ, Полична
Місцева влада
Адреса ради 34544, Рівненська обл., Сарненський р-н, с. Тинне, вул. Миру, 12, тел. 2-29-61
Карта
Тинне. Карта розташування: Україна
Тинне
Тинне
Тинне. Карта розташування: Рівненська область
Тинне
Тинне
Мапа

CMNS: Тинне на Вікісховищі

Ти́нне — село в Україні, в Сарненському районі Рівненської області. Населення становить 4700 осіб.

Поширені прізвища: Коток, Омельковець, Бакунець, Матюк, Лазарець.

Історія[ред. | ред. код]

Бункер Яна Болбота в Тинному

Хронологія[ред. | ред. код]

  • 1463 — перша писемна згадка про село. Джерело — другий том довідника топонімів «Стара Волинь та Полісся» дослідника і патріота краю Олександра Цинкаловського.
  • 1649 — перша писемна документальна згадка про село Тинне. У документах Визвольної війни українського народу під проводом гетьмана Богдана Хмельницького у 1648—1654 рр. проти польських поневолювачів написано, що тут діяли селянські повстанські загони
  • 1660, 26 червня — козацькі загони розгромили під Тинним коронні польські війська і відігнали їх аж до Олицького замку
  • 1754 — за кошти парафіян побудовано першу дерев'яну церкву св. мучениці Параскеви. У селі налічувалося 86 будинків, проживало 715 мешканців православної і 26 — католицької віри, 6 — євангелістів і 50 євреїв
  • 1797 — російська цариця Катерина ІІ подарувала село із його околицями у володіння генерала Капонічина
  • 1889 — не маючи вигоди, селяни продали землі поміщику Яновському, а той перепродав Давидовському. Зафіксовані хутори Ставки, Заріка, Забара, Мокриця, фільварок Бердуха. З села щорічно відправлялися по річці Случ до 100 суден і плотів з різними товарами
  • 1897 — в селі проживало 1136 чоловік, з них 1026 православних
  • 1904-1905 — розповсюджувалися листівки і відозви Російської соціал-демократичної робітничої партії (РСДРП), які привозилися із Сарненського залізничного вузла і підприємств
  • 1914-1918 — село перебувало у вирі Першої світової війни
  • 1917-1920 — у селі кілька разів змінювалась влада під час Визвольних змагань.
  • 1921 — Тинне, як і вся Західна Україна, згідно з Ризьким договором попало під владу панської Польщі. У 260 будинках проживало 1542 людей
  • 1923 — селянський загін із 40 чоловік розгромив поміщицький маєток
  • 1928 — заснована церква Церква Християн Віри Євангельської-п'ятидесятників
  • 1930, серпень — 18 селян, серед яких були брати Денис і Степан Самойлики, Степан Гудима, Панас Онисковець, подали заяву в суд на місцевого поміщика Іполита Младзяновського, який забрав у них із клунь усі снопи, залишивши їх без шматка хліба. Суд не підтримав їх і дії власника визнав правомірними
  • 1939 — у селі було 7955 гектарів поміщицьких земель на чотири двори, а селянських — 3557 гектарів на 410 дворів і 16 гектарів церковних
  • 1939, 17 вересня — у село вступили війська радянської Червоної армії. Запрацювала початкова школа
  • 1941, травень — засновано колгосп ім. XVIII партконференції до якого увійшло 53 сім'ї із 219 гектарами землі
  • 1941, 6 липня — Тинне було окуповане німецько-нацистськими віиськами
  • 1944, 19 січня — село звільнене радянськими військами від гітлерівських загарбників
  • 1945 — створена первинна сільська комсомольська організація, першими членами якої стали Ніна Бакунець, Іван Ковальчук і Степан Корінець
  • 1947 — запрацювала первинна комуністична партійна організація, створено два колгоспи — ім. XVIII партконференції (голова Григорій Омельковець) та ім. Тараса Шевченка (голова Максим Євтушин)
  • 1949, 15 лютого — була завершена повна колективізація селянських земель
  • 1958, грудень — обидва колгоспи об'єдналися в одне господарство, яке дістало назву ім. XXI з'їзду КПРС. Його очолив колишній директор Сарненської машинно-тракторної станції Герой соціалістичної праці Сергій Осокор
  • 1960 — до Тинненської сільської ради віднесено сусіднє село Зносичі
  • 1961 — відбувся судовий процес над віруючими-п'ятидесятниками
  • 1965 — відкриття пам'ятника загиблим у роки Великої Вітчизняної війни у 1941—1945 рр. Реконструйований у 1975 році
  • 1968 — об'єдналися колгоспи ім. XXI з'їзду КПРС і Перемога, діставши назву ім. 50-річчя Жовтня (голова Іван Павловський), у володіння якого було 11,789 гектарів угідь, з них — 6340 гектарів орної землі
  • 1969 — жителі села передплачували 4120 примірників газет і журналів
  • 1970 — за переписом у селі проживало у 1323 дворах 3276 людей, було збудовано 300 нових будинків, воно було повністю радіо- і електризоване. Діяли денні середня і початкова, вечірня і заочна школи, у яких 32 вчителі навчали 729 учнів, двоє дитячих ясел, лікарня, пологовий будинок, медичний пункт і аптека, двоповерховий будинок культури і клуб, три бібліотеки із фондом понад 10 тисяч книг, шість магазинів, комбінат побутового обслуговування, поштове відділення, хлібопекарня. У селі проживало п'ять матерів-героїнь: Христина Омельковець, Олександра Захарчук, Галина Лазарець, Олександра Омельковець і Ганна Царук
  • 1987, 9 лютого — в Афганістані загинув призовник із Тинного, воїн-інтернаціоналіст Юрій Гречан
  • 2000, жовтень — у загальноосвітній школі відкрито музейну історико-етнографічну кімнату «Берегиня»
  • 2004, серпень — відбулося освячення могили вояків УПА
  • 2005  — Тинне побило рекорди з народжуваності в Україні: за рік тут народилося 168 дітей, померло — 39 осіб
  • 2010, 19 січня — урочисте відкриття І черги нового приміщення ЗОШ І-ІІІ ст., за участю представників районної та обласної влади
  • 2009, 2010 жовтень — в урочищі Лиса гора пройшли з'їзди гарцерів, церемонії вшанування воїнів, полеглих у перші дні ІІ світової війни (19-21 вересня 1939 року)за участю Консула Генерального Консульства Республіки Польща в Луцьку Томаша Яніка, представників Сарненської РДА, районної та сільської рад, учнів Тинненської ЗОШ І-ІІІ ст.
  • 2017, 2 лютого - відбулося відкриття другої черги школи, на якому були присутні заступник голови Рівненської ОДА Світлана Богатирчук-Кривко, начальник управління освіти і науки Рівненської ОДА Григорій Таргонський, представники районної влади, батьки, вчителі.

Населення[ред. | ред. код]

За переписом населення 2001 року в селі мешкали 4 282 особи[1].

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[2]:

Мова Відсоток
українська 99,68 %
російська 0,28 %
вірменська 0,02 %

Особистості[ред. | ред. код]

Народилися[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Рівненська область (осіб) - Регіон , Рік. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 5 лютого 2019. 
  2. Розподіл населення за рідною мовою, Рівненська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову. Банк даних Державної служби статистики України. Процитовано 5 лютого 2019. 
  3. а б Свищевська Надія (14/02/2019). За Україну, за її волю. Сарненські новини. Процитовано 12 грудня 2019. 
  4. На Рівненщині до лав «Свободи» приєднався 92-річний упівець Степан Бакунець. Інформаційне агентство «Вголос». 21 серпня 2017. Процитовано 12 грудня 2019. 
  5. Указ Президента України від 22 січня 2019 року № 14/2019 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Соборності України»

Джерела[ред. | ред. код]

  • Коток С. І. Тинне над Случем: історико-краєзнавчий нарис. Сарни: Сонях, 2007. — 56 с: фото + 4 л. фото.

Посилання[ред. | ред. код]