Тинчук Валеріан Герасимович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Тинчук Валеріан Герасимович
Валеріан Тинчук

Валеріан Тинчук
Дата народження 5 вересня 1939(1939-09-05)
Місце народження с. Хопнів, Ківерцівський район, Волинська область
Дата смерті 23 жовтня 2013(2013-10-23) (74 роки)
Національність українець
Громадянство Україна Україна
Мова творів українська
Рід діяльності журналіст, краєзнавець

Тинчук Валеріан Герасимович (1939, с. Хопнів Ківерцівського району Волинської області — пом. 23 жовтня 2013) — український журналіст, краєзнавець, просвітянин.

Життєпис[ред.ред. код]

Народився Тинчук Валеріан Герасимович 5 вересня 1939 року в селі Хопнів Ківерцівського району Волинської області.

Середню освіту здобував у Хопнівській восьмирічній школі та в Тростянецькій десятирічці. З 1958 по 1963 року навчався в Луцькому педагогічному інституті (тепер Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки) на історико-філологічному факультеті.

За направленням, після інституту по 1966 рік, працював в Любешівській та В'язівненській школах. З 1967 по 1973 рік — на викладацькій роботі в Домашівській, Хопнівській та Суській школах Ківерцівського району. В 1974 році був направлений на роботу в Любешівський райком Компартії України, де працював до переходу в 1988 році на роботу в районну газету «Нове життя». До 2004 року — найактивніший період журналістської роботи в «Новому житті». У 2005 році повертається на малу Батьківщину, де працював в Ківерцівській районній газеті «Вільним шляхом».

З 1989 року активний член Народного Руху України. Активно боровся за становлення незалежної Української держави.

Працює над національно-патріотичною та краєзнавчою тематиками. Зокрема, завдяки його пошуковим роботам відкриті невідомі сторінки з біографії Тадеуша Костюшка, ректора Антона Мошинського та ін.

У грудні 2006 року на зборах трудового колективу Ківерцівської районної газети «Вільним шляхом» було створено первинний осередок Національної спілки журналістів України, котрий очолив кореспондент газети Валеріан Тинчук[1]. У 2009 році організація отримала відзнаку НСЖУ «Найкраща первинна організація Національної спілки журналістів України»[2].

Помер 23 жовтня 2013 року[3][4].

Нагороди[ред.ред. код]

  • Золота медаль української журналістики (2012)[5]

Журналістика (деякі матеріали)[ред.ред. код]

  • Захоплення вилилось у книгу. Газета «Нове життя» (Любешів), 13 липня 1991 р., с. 6.
  • Завдяки художньому слову. Нове життя, 26 листопада 1991 р., с. 3.
  • Очима краєзнавця / Нове життя, 24 листопада 1993 р., с. 3.
  • Отаке творилося!/Нове життя, 8 жовтня 1997 р., с. 2.
  • Член уряду… з Люб'язя. Газ. Нове життя., 13 листопада 2001 р., с. 3.
  • Політ журавля / Віче-інформ, 22-26 червня 2006 р., с. 7.
  • Фашизм звинувачував сталінізм / Віче-інформ, 2-8 грудня 2010 р., с. 3.
  • Такою була дійсність / Віче-інформ, 27 січня 2011 р., с. 10.
  • Творив красу у Любешові / Волинський монітор, 24 лютого 2011, с. 10-11.
  • Борис Олійник Волинь пам'ятає / Діалог, 31 березня 2011 р., с. 4.
  • На шляху до перемоги / Віче-інформ, 5 травня 2011 р., с. 3.
  • Історія одного пошуку / Віче-інформ, 12 травня 2011 р., с. 4.
  • Шевченка шанували і на Кавказі / Діалог, 26 травня 2011 р., с. 12.
  • «Брехня відверта і цинічна» / Віче-інформ, 26 травня 2011 р., с. 10.
  • «Хочу розказати правду» / Віче-інформ, 9 червня 2011 р., с. 2, 4.
  • Хто заселяв Волинь / Віче-інформ, 30 червня 2011 р., с. 3, 10.
  • Провокатори і жертви / Діалог, 21 липня 2011 р., с. 5.
  • Зберігав нашу історію / Волинський монітор, 28 липня 2011 р., с. 5
  • Де витоки фашизму? / Віче-інформ, 1-7 вересня 2011 р., с. 10.
  • Любешів може гордитися / Волинський монітор, 1 вересня 2011, с. 10.
  • І росіяни — антибільшовики / Віче-інформ, 15-21 вересня 2011 р., с. 10.
  • Моє село очима майбутнього лауреата [Бориса Олійника] / Діалог, 6 жовтня 2011 р., с. 4.
  • Небезпечні для влади / Віче-інформ, 6-12 жовтня 2011 р., с. 10.
  • Сторінка героїчного життя Тадеуша Костюшка / Волинський монітор, 10 листопада 2011 р., с. 10.
  • Так герой чи жертва / Віче-інформ, 17-23 листопада 2011 р., с. 10
  • Польський слід в історії Волині / Волинський монітор, 29 грудня 2011 р., с. 12.
  • Брехали… Брешуть і нині! / Віче-інформ, 5-11 січня 2012 р., с. 10.
  • Пригадав призабуте / Діалог, 26 січня 2012 р., с. 16.
  • Мої спогади про Костюшка / Волинський монітор, 9 лютого 2012 р., с. 12.
  • Любешів… і не тільки / Волинський монітор, 23 лютого 2012, с. 12.
  • Список спалених сіл треба переглянути / Віче-інформ, 5-11 квітня 2012 р., с. 3.
  • Наше село визволяв відомий художник / Волинь, 12 квітня 2012 р.
  • Гласність по-комуністичному. Газ. Віче-інформ, 7-13 червня 2012 р., с. 7.
  • Цікавий маршрут. Газ. «Діалог», 1 листопада 2012 р., с. 5.
  • Як соцтабір давав тріщину. Газ. «Діалог», 8 листопада 2012 р., с. 5.
  • Один із тисячі. Віче-інформ, 22-28 листопада 2012 р., с. 7.
  • «Не вбивайте мене, хлопці, в мене дітки маленькі». Газ Вісник і К, 13 грудня 2012 р., с. 1, 12.
  • Жертви розбою. - Про Любешівське гетто. Газ. Діалог, 10 січня 2013 р., с. 10.
  • Дивитись правді в очі. Газ. Діалог, 10 січня 2013 р., с. 10.
  • «Без газети життя не уявляю». Газ. Діалог, 14 лютого 2013 р., с. 4.
  • Син націоналіста поставив пам'ятник росіянину-фронтовику. Газ. Волинь-нова, 30 травня 2013 р., с. 7.
  • Є і така думка. Газ. Нове життя, 7 грудня 2013 р., с. 13.

Примітки[ред.ред. код]

  1. На Волині створено новий осередок НСЖУ. Новини zik.ua. 01.12.2006
  2. Професійні відзнаки. Сайт Національної спілки журналістів України. 01.06.2009
  3. Некролог у газеті «Нове життя», 26 жовтня 2013 р., с. 12.
  4. І в останній у житті статті прославив українських героїв. Газета «Волинь», 26 жовтня 2013 р., с. 15.
  5. Постанова Секретаріату НСЖУ від 12 вересня 2012 р.

Посилання[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]


Trondhjems Adresseavis 17. mai 1905 - framside.JPG Це незавершена стаття про журналіста.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.